«Не кохайте жінок-лікарів, вони говорять: «Наступний!».
Не кохайте жінок продавців, вони говорять: «Станьте в чергу!».
Кохайте жінок-юристів, вони говорять: «Рішення остаточне й оскарженню не підлягає!».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Останніми роками дуже часто виникають дискусії на тему, чи є рівними можливості для розвитку в юридичному бізнесі для чоловіків та жінок. На мою думку, ця тема набуває актуальності саме через те, що відбуваються істотні зміни в можливостях жінки працювати в юридичній професії, створювати та управляти юридичним бізнесом. Адже ще так років 100–200 тому навіть уявити було важко, що жінка не лише зможе керувати юридичним бізнесом, а й узагалі, просто отримати юридичну професію.
Екскурс в історію
Якщо заглибитися в історію цієї проблематики, то почати необхідно зі Сполучених Штатів Америки, оскільки саме в Америці жінки були вперше допущені до юридичної професії.
Досвід жінок, які шукали юридичну роботу в США, становився в контексті боротьби жінок за громадянські, виборчі права і оплачувану роботу. Хоча ще в колоніальний період жінки вели справи, щоправда, без офіційного професійного статусу. Офіційно першою жінкою – юристом у США стала АрабеллаМенсфілд (ArabellaMansfield), яка була допущена до юридичної практики в штаті Айова в 1869 році. На той час штат Айова був єдиним штатом в Америці, в якому жінці було дозволено працювати юристом.
Канада стала наступною країною, що допустила жінок до юридичної професії. У 1897 Клара Брет Мартін (ClaraBrettMartin) була прийнята в колегію адвокатів у Онтаріо.
У Великобританії до 1921–1922 не було жодної жінки – баристера або соліситора. Але першою жінкою, яка активно займалася захисною практикою та була наділена майже всіма повноваженнями, окрім формального допуску до участі в суді, стала Еліза Орме (ElizaOrme), яка ефективно займалася юридичною практикою з 1875 року, але ніколи не виступала в суді.