Етика – це набір моральних принципів, які змушують людей поводитися так, а не інакше. Юристи приймають рішення, що пов’язані з етичними питаннями, щодня, коли думають, як захистити, як представити інтереси клієнта. Корпоративні юристи, котрі працюють у великих фірмах, в своїй практиці також повинні діяти етично.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конфлікт інтересів
Юристи не можуть надавати послуги у тих справах, по яких у них існує конфлікт інтересів. Наприклад, працюючи в одній фірмі, вони не повинні представляти клієнтів, котрі мають протилежні інтереси.
Юридичні фірми – це великі організації, які представляють сотні клієнтів. У зв’язку з цим багато з них використовують спеціальні комп’ютерні програми, за допомогою яких перевіряють, чи немає у них конфлікту інтересів по кожній конкретній справі.
На сьогодні правил етики юриста в Україні ніхто не приймав, а от для адвокатів вони існують. Минулого року Рада адвокатів України розглянула на своєму засіданні питання стосовно конфлікту інтересів для адвоката і надала відповідні рекомендації.
У своєму роз’ясненні РАУ зазначила, що в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під конфліктом інтересів необхідно розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість при виконанні адвокатом його професійних обов’язків, а також на здійснення чи нездійснення ним дій під час ведення адвокатської діяльності.
У роз’ясненні йдеться про те, що адвокатське об’єднання (АО) є стороною договору про надання юридичної допомоги. Від імені АО такий договір підписується його учасником, уповноваженим на це довіреністю або статутом об’єднання. При цьому укладати договір про надання правової допомоги у разі наявності конфлікту інтересів заборонено. Законом на адвоката покладено зобов’язання відмовитися від виконання договору, укладеного АО, зокрема, у випадку, якщо:
- адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
- виконання зобов’язання може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником, учасником якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, які можуть призвести до конфлікту інтересів;
- адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
На неприпустимість конфлікту інтересів вказують також приписи правил адвокатської етики. Як бачимо, це питання врегульовано на рівні закону. Тим не менше, запитання у адвокатів виникають.
Фінансове питання
Юридичний бізнес, як і будь-який інший, ведеться з метою отримання прибутку. Та на відміну від правил стосовно ціноутворення на юридичні послуги, що існують на Заході, в Україні це питання ніяк не врегульовано. В США, наприклад, у правилах адвокатської етики зазначається, як адвокати повинні поводитися з фінансами клієнтів і вести фінансові розрахунки з ними. Якщо замовник заплатив на рахунок юрфірми кошти для надання йому послуг, ці гроші не можуть піти ні на що інше. При цьому юристи ні в якому разі не повинні змішувати власні фінанси з грошима клієнта. Коли адвокат працює в юридичній фірмі, управління фінансуванням та забезпечення того, щоб юристи правильно управляли фінансами клієнтів, зазвичай доручають працівникам бухгалтерії.
Та так відбувається на Заході. В Україні ж все по-іншому – ніяких етичних обмежень у фінансових питаннях практично немає. Часто заплачені клієнтом кошти йдуть на інші потреби, а не на представництво його інтересів, у зв’язку з чим бувають і конфлікти. З іншого боку, трапляються випадки, коли юристи працюють «у кредит», якщо у клієнта тимчасово немає коштів на те, щоб розплатитись за послуги, а згодом виявляється, що кошти у нього закінчились взагалі, і ніхто юристу не заплатить.
Тут виникає ще одне питання: чи судитись у такому випадку з клієнтом? Деякі юристи судяться. Але в таких випадках є ризик, що між клієнтами про юриста піде недобра слава, і інші клієнти звертатися за послугами до такої юрфірми не захочуть.
Етика в конкуренції
Нерідко юристи стикаються з етичними проблемами і в ході своєї діяльності. Причому у співробітника і партнера юрфірми та особи, яка практикує самостійно, в ці проблеми відрізняються. Всі вони виступають представниками своїх клієнтів і виконують довірені їм обов’язки. Кожен з них несе відповідність як професіонал у юридичній сфері. Однак обов’язки юриста перед фірмою, особливо необхідність підкорятися фірмі, відрізняється від обов’язків і відповідних конфліктів між партнерами чи приватно практикуючими юристами.
Швидкість, з якою юристи переходять з фірми в фірму, останнім часом все збільшується. Ця тенденція відображає зміну структури юридичної практики, загальну економічну нестабільність у країні, попит з боку клієнтів на фірми з більш глибокою спеціалізацією розвиток технологій, а також зниження витрат клієнтів на юридичні послуги. Щоразу, коли юрист змінює фірмову приналежність, перед ним, його старою фірмою та фірмою, до якої він перейшов, виникає цілий спектр актуальних етичних проблем. Зокрема, постає багато питань щодо комунікацій з клієнтами, власності та передачі файлів тощо.
Основні етичні питання при конкуренції юридичних фірм:
- етичні проблеми при зміні юристом належності до юрфірми;
- дотримання етичних норм та строків у роботі з клієнтами, які прийшли з новим юристом;
- володіння клієнтськими файлами та їх передача юридичній фірмі;
- заходи безпеки для нової фірми, яких слід вжити, перш ніж пропонувати новому співробітнику позицію партнера або асоційованого партнера;
- етичні проблеми, що виникають, коли самостійно практикуючий юрист приєднується до юрфірми;
- питання зловживання службовим становищем.
Варто відзначити, що на невеликому українському ринку юридичних послуг конкуренція досить жорстка. Широко практикується «переманювання» кадрів, тож актуальним є питання щодо етики цього процесу. Адже останніми роками були випадки, коли партнери топових українських фірм переходили до конкурентів, забравши з собою своїх колег. У таких випадках одна фірма втрачає клієнтів та практику, а інша її знаходить. Це конкуренція, але етичний аспект у даному випадку також існує.
Правила
Варто ще раз нагадати, що в Україні правил професійної етики юристів немає. Такі правила офіційно передбачені для суддів, адвокатів, нотаріусів, проте юридичні послуги громадянам у нас надають усі, кому не лінь, тож можна зробити висновок, що ніхто в нашій країні не захищений від неетичної поведінки таких людей.
Цікаво, що ще в 2001 р. одне з професійних об’єднань Спілки юристів України прийняло Основні засади професійної етики юристів України. Документ є узагальненням моральних стандартів поведінки, що базуються на визнаних загальнолюдських цінностях і основних принципах професійної діяльності юристів, які конкретизуються кодексами етики, правилами поведінки та дисциплінарними статутами окремих професійних груп юристів і морально зобов’язують усіх юристів України дотримуватися їх при здійсненні своєї професійної діяльності. Цей документ передбачає дуже важливі норми, зокрема, такі:
- У своїй повсякденній професійній діяльності юристи повинні всіляко сприяти розбудові в Україні громадянського суспільства.
- Юристи повинні просвіщати суспільство відносно принципів і змісту правової держави, інформувати громадян про їхні права та обов’язки, а також можливі способи їх здійснення.
- Будь-які прояви свавілля або байдужості юристів, що працюють в органах державної влади, до правомірних дій та вимог громадян є неприпустимими.
- Юристи повинні дотримуватися високої культури спілкування, поважно ставитися до громадян, бути ввічливими і коректними.
- Дотримуючись принципу незалежності і підпорядкованості лише закону, юристи будують свої внутрішні організаційні відносини на засадах службової дисципліни, а також доброзичливості, взаємоповаги і взаємодопомоги між керівниками та підлеглими.
- Юристи не повинні використовувати службове становище для одержання додаткових, не передбачених законодавством доходів, пільг або інших переваг для себе чи інших осіб.
- Всією своєю поведінкою юристи мають стверджувати повагу до правничої професії, сприяти зростанню її престижу та ролі у державотворенні і громадському житті. Такого підходу необхідно дотримуватися у всіх сферах діяльності юристів: професійній, науковій, громадській, публіцистичній та ін.
- Постійне самовдосконалення, безперервне підтримання професійного рівня та підвищення кваліфікації є моральним обов’язком кожного юриста.
- Юристи не можуть вчиняти дії, направлені на обмеження професійних прав та підрив авторитету інших правників.
Треба сказати, що зовсім не зайвим було б закріпити такі чіткі та вкрай актуальні правила поведінки усіх юристів на законодавчому рівні. Проте на сьогодні ми маємо лише Правила адвокатської етики, які багато в чому уступають зазначеним вище принципам – там зазначені в основному положення, переписані в закону«Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та загальні фрази. Наприклад, чого варта фраза: «Адвокат має за можливості сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта». Незрозуміло, за якої можливості і як сприяти. І таких неоднозначних норм у правилах чимало.
Реклама послуг
Важливим питанням є й рекламування діяльності юристів. Так, Основні засади професійної етики юристів України передбачають, що воно має бути стриманим і регламентується законодавством та правилами поведінки професійних об’єднань. В той же час, Правила адвокатської етики говорять, що:
1. Адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства.
2. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність не можуть містити:
- оціночних характеристик відносно адвоката;
- критики інших адвокатів;
- заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;
- вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.
Крім того, Правила адвокатської етики передбачають, що рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими, не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, і при цьому повинні відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) у способи, які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України. Але ж не секрет, що весь інтернет майорить оголошеннями адвокатів, які готові «порішати всі питання у судах», і ніхто не збирається притягувати їх за це до відповідальності. Тобто практично юристи можуть рекламувати свої послуги як завгодно, без яких-небудь формальних обмежень.
Етика в мережі
Минулого року дуже активно обговорювалося звернення одного з адвокатів до РАУ щодо дій іншого адвоката, який критично висловлювався про своїх колег у соцмережах. У зверненні говорилося, що іменитий адвокат принижував молодого колегу словами «адвокатішка» і нецензурною лайкою. Це питання викликало активну дискусію в соцмережах. Дехто вважав, що в інтернеті можна вільно висловлювати будь-які свої думки, і ніхто не має права це обмежувати. Інші ж спеціалісти відстоювали думку, що адвокати завжди і всюди мають поводитися стримано.
Наразі питання етики юриста в Україні залишається відкритим – вочевидь, для його вирішення нам доведеться чекати кращих часів.