20 жовтня 2015, 17:15

Закон «Про публічні закупівлі»: новий етап реформи

Опубліковано в №42 (488)

IMG_9585


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Мінекономрозвитку розробило проект Закону «Про публічні закупівлі». Це базовий документ, який стане основою для наступного етапу реформи державних закупівель (розгортання електронної системи ProZorro до національного рівня), а також докорінно змінить правила роботи у сфері держзакупівель. Про це заявив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов під час презентації проекту Закону «Про публічні закупівлі».

Повний ребрендинг!

Проект Закону «Про публічні закупівлі» – це наступний крок у законодавчому забезпеченні реформи після прийняття пакету змін до чинного законодавства про держзакупівлі ( Далі – законопроект 2087а). «Дехто оцінив прийняття законопроекту 2087а як повний перехід на електронні закупівлі або навіть як успішне закінчення реформи. Було б чудово, якби це було дійсно так. Але насправді реформа тільки набирає обертів, і для її успішного розвитку необхідне прийняття Закону «Про публічні закупівлі», – зазначив Максим Нефьодов.

За його словами, у назві нового закону термін «державні закупівлі» було свідомо замінено на «публічні закупівлі». Причин для такого ребрендингу декілька. Так, термін «публічні закупівлі» більше відповідає аналогічній термінології ЄС (Public Procurement). «І ще одна причина ребрендингу – термін «державні закупівлі» давно асоціюється з корупцією та хабарництвом. Цього негативного шлейфу треба позбутися», – підкреслив пан Нефьодов.

Законопроект «Про публічні закупівлі» прописує засади роботи в системі електронних закупівель ProZorro, яка сьогодні працює у пілотному режимі – на допорогових тендерах (до 200 тис. грн. для товарів та послуг і до 1,5 млн грн. для робіт). Результати роботи навіть у такому режимі цілком реальні. Загальна економія бюджетних коштів у вересні перевищила 300 млн грн. і продовжує збільшуватися. Вихід системи на національний рівень повинен підготувати її до пікових навантажень у декілька тисяч користувачів одночасно, адже в Україні на сьогодні налічується 15 тис. державних закупівельників і 25 тис. тендерних комітетів.

«Система має витримувати їх одночасну роботу, справлятися з перевантаженнями та бути дуже добре захищеною. Одним лише додаванням декількох серверів вирішити це завдання неможливо. Для повноцінної роботи системи програмісти ще мають розробити низку надважливих модулів, а саме модуль оскарження, нецінових критеріїв, управління контрактами тощо», – додає Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку.

Бар’єри для бізнесу зменшено!

За словами фахівців, після прийняття закону зміниться, зокрема, порядок обміну електронними документами, буде затверджено положення про розкриття інформації після аукціону, введено процедуру оскарження результатів торгів та багато іншого. «Антикорупційний законопроект 2087а помітно зменшив бар’єри для бізнесу і зробив процедури більш прозорими. Але саме Закон «Про публічні закупівлі» закладає основи для системної реформи цієї сфери», – наголосив Юрій Бугай, завідувач сектору автоматизації бізнес-процесів департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку.

Одне з нововведень закону – можливість залучати до складу тендерних комісій професійних закупівельників. Сьогодні комісії часто формуються зі співробітників державних установ, які не мають відповідної експертизи. Ще один важливий крок –введення поняття Центральних закупівельних організацій (далі – ЦЗО), які можуть створюватися для закупівлі одразу для декількох замовників. Це є першим кроком до подальшого зменшення кількості замовників, а отже, до поступової професіоналізації. Створення ЦЗО також є пунктом Дорожньої карти втілення угоди між ЄС та Україною.

 «Ми усвідомлюємо, що перехід на електронні закупівлі в масштабах всієї країни – це надскладне завдання. У першу чергу нам потрібно навчити громадян роботі в системі закупівельників та постачальників. Для цього ми проводимо презентації системи та семінари в регіонах», – зазначила Кристина Гуцалова, координатор проекту ProZorro й проектний менеджер реформи державних закупівель Нацради реформ. За її словами, завдяки активній роз’яснювальній роботі, перехід на систему ProZorro на сьогодні затверджено в 9 регіонах, а на черзі – ще 4. Протягом останніх трьох місяців було проведено понад 25 семінарів і презентацій для закупівельників і представників бізнесу, до кінця року планується провести ще не менше ніж 20.

ProZorro – на старт!

Сьогодні система ProZorro розгорнута на базі всесвітньо відомої некомерційної організації Transparency International, а найближчим часом буде безкоштовно передана державі для розгортання на національному рівні. Transparency International, між іншим, виступає гарантом прозорості використання грошей інвесторів, оскільки на розробку системи не було витрачено жодної копійки з бюджетних коштів. «Ми вдячні донорам. В першу чергу, майданчикам, які надали безповоротну допомогу на першому етапі розробки, а також міжнародним організаціям: WNISEF та GIZ. Днями GIZ виділила на розвиток системи ProZorro допомогу в розмірі 70 тис. євро, включаючи обладнання на суму 10 тис. євро. А до цього WNISEF надав підтримку у розмірі 50 тис. дол, і готовий надалі підтримувати систему», –розповів Віктор Нестуля, старший аналітик Transparency International Україна.

Законопроект про публічні закупівлі пройшов усі етапи узгодження з громадськими організаціями й іншими стейкхолдерами та має незабаром надійти на розгляд до Кабінету Міністрів України і бути поданим у Верховну Раду України. Очікується, що документ буде схвалений депутатами та підписаний Президентом України до кінця цього року. Масштабне розгортання системи ProZorro заплановано на перше півріччя 2016 р., а повний перехід державних установ на електронну систему закупівель повинен відбутися до січня 2017 р

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати