Про необхідні зміни у принципах та організації роботи нинішньої виконавчої служби обговорювали на круглому столі на тему: «Реформа виконавчої служби: від корупційних схем до прозорих сервісів», організованому Міністерством юстиції спільно з Асоціацією правників України. Участь у заході взяли перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, члени Комітету з конкурсного права Асоціації правників України та ін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Питаннями, що були обговорені на заході, стали нюанси запровадження змішаної системи виконання судових рішень, особливості запуску пілотного проекту в Києві та Сумській області, що запровадить автоматичний розподіл проваджень та введення системи винагород державним виконавцям та проміжні результати уже річного функціонування проекту СЕТАМ, його подальші перспективи.
Реформа ДВС: мета і засоби
Метою реформування виконавчої служби та запровадження інституту приватного виконання є підвищення ефективності виконавчого провадження та посилення мотивації роботи для судових виконавців. Про це під час круглого столу зазначила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.
Щодо особливостей запровадження діяльності приватних виконавців, Міністерством юстиції уже розроблена відповідна концепція, основні положення якої раніше вже озвучувалися керівництвом міністерства. «Головною концептуальною ідеєю тут є запровадження змішаної системи виконання судових рішень для того, щоб на ринку була альтернатива, створювалася конкуренція і в результаті цього процесу покращувалася якість і ефективність виконання судових рішень в Україні», - зазначила перший заступник міністра юстиції.
Водночас, Н. Севостьянова зазначила, що реформа ВС і процесу виконання судових рішень є однією з найбільш пріоритетних, адже в Україні кількість виконаних рішень ледь перевищує 20%. З наведеного посадовцем прикладу, з 6,5 млн виконавчих документів минулого року виконано лише 1,3 млн, в європейських країнах ж ці показники знаходяться на рівні 80%.
«Основна наша мета – посилити мотивацію. Боротися з корупцією можна лише мотивуючи виконавців справедливою винагородою, яку вони зможуть отримати прозоро за результатами своєї роботи», – зазначила перший заступник Міністра юстиції. Також, як було зазначено, буде усунено дискреційні повноваження, коли державний виконавець може приймати рішення про зупинення провадження, що є підґрунтям для корупції.
Приватні виконавці: що і як
На запровадження нових для України суб’єктів виконавчого провадження – приватних виконавців – керівництво Міністерства юстиції покладає великі надії. Зокрема, як було зазначено пані Севостьяновою, саме приватні виконавці зможуть суттєво підвищити ефективність виконавчого провадження і вирішити величезну проблему з невиконання судових рішень.
Свою позицію представники Мін’юсту аргументують уже раніше озвученим прикладом існування у нашій державі приватного нотаріату, «щодо існування якого ми маємо позитивний досвід» та який за два десятиліття свого існування сам по собі уже довів свою ефективність. «Для прикладу можна взяти приватний нотаріат, який з’явився на початку 90-х рр. Їм знадобилося 20 років, щоб налагодити ефективну систему», – зазначив заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр.
З його позиції, приватні виконавці зможуть підвищити якість виконавчого провадження, однак станеться це не одразу після прийняття Верховною Радою України таких змін, адже для цього потрібен час. «Не слід очікувати, що одразу, після прийняття законів, з’явиться армія приватних виконавців. На першому етапі це не буде масовий процес, адже спеціалістів треба навчити, створити робочі місця для них, визначитися з округами. Крім того, після прийняття законів треба буде розробити чимало підзаконних актів», – каже пан Шкляр.
До того ж, він вважає, що показники реалізації виконавчих проваджень покращаться насамперед завдяки спрощенню та підвищенню ефективності процедури виконання. Також цьому допоможе створення реєстру боржників. «З моменту відкриття виконавчого провадження інформація про боржника одразу потраплятиме до реєстру. Вона буде публічна, окрім даних про походження боргу. До того ж, майно тих, хто перебуває у цьому списку, не зможе бути відчуженим без згоди виконавця», – зазначив чиновник.
Нагадаємо, нові положення Закону «Про державну виконавчу службу та приватних виконавців» та змін до Закону «Про виконавче провадження» ці законопроекти були розроблені спільно з юристами і наразі вже готові до прийняття у парламенті.
Щодо ж навчання та стажування майбутніх приватних виконавців, то Н. Севостьянова зазначила, що «ми будемо керуватися тим, як буде розвиватися ця концепція». «На сьогодні ми вбачаємо, що Міністерство юстиції буде встановлювати мінімальні стандарти для приватних виконавців, сертифікацію (тобто допуск до професії) як, наприклад, у нотаріусів», – зазначила перший заступник Міністра юстиції України.
Водночас, відповідаючи на запитання «Юридичної газети», Н. Севостьянова не погодилася з думками окремих експертів про фактичну узаконеність діяльності колекторів у зазначених законопроектах. Свою позицію вона аргументувала, керуючись пропонованими у законопроектах повноваженнями для таких приватних виконавців. «У приватних виконавців не буде якихось додаткових повноважень чи методів роботи. Вони працюватимуть за тими самими принципами, що й державні. До того ж вони самостійно фінансуватимуть свою діяльність, оплачуватимуть офіс і помічників. Отже, ми збудуємо розгалужену мережу приватних спеціалістів, які працюватимуть паралельно зі своїми державними колегами, яких нині не вистачає», – зазначила заступник міністра юстиції. Також, як було зазначено, Міністерство розуміє, що приватний виконавець буде більш зацікавлений в отриманні винагороди і у швидкому вирішенні справи, працюючи сам на себе та на свого клієнта.
Пілотний проект реформи
Окрім того, як уже раніше повідомлялося керівництвом Міністерства юстиції, з 1 травня у Києві, Сумській області та у відділі примусового виконання рішень департаменту ДВС Мін’юсту стартує пілотний проект, яким запроваджується автоматична система розподілу виконавчих проваджень, а співробітники отримуватимуть винагороду за якісно проведену роботу.
«Основна мета цього пілотного проекту – запрацювати в автоматичній системі розподілу виконавчих проваджень. Державні виконавці будуть працювати з планшетами і, таким чином, повністю вся система буде у них з собою, тобто не у кабінетах, а на місцях. Уже на самому планшеті вони зможуть безпосередньо відкрити виконавче провадження та зробити всі необхідні виконавчі дії (наприклад, заарештувати майно), не чекаючи поки це майно буде перепродано або переписано на когось», – розповіла перший заступник міністра юстиції Н. Севостьянова.
Також, як було зазначено, у межах пілотного проекту для державних виконавців цих регіонів запрацює система винагороди, «адже ми розуміємо, що лише законною грошовою мотивацією ми усунемо корупційні ризики». У такому випадку Міністерство сподівається, що така система зможе мотивувати виконавців і «вони за результатами своєї роботи отримають справедливу винагороду (в розмірі відповідного відсотка)». За словами Н. Севостьянової, винагорода для судового виконавця становитиме 2,5% від стягнутої суми, якщо ця сума не перевищує 1 млн грн 20 мінімальних розмірів зарплат (24 тис грн), якщо сума перевищує 1 млн грн. І 50 мінімальних зарплат (60 тис. грн), якщо особа стягнула понад 100 млн грн.
«Усі виконавці, які працюють у цих службах, будуть залучені до цього пілотного проекту і сподіваємося, що він себе позитивно зарекомендує. Ми безпосередньо протестуємо своє електронне обладнання та програмне забезпечення, яке було спеціально розроблено. Також функціонуватиме новий реєстр виконавчих проваджень, в якому вже встановлена система контролю часу, що необхідний для виконання державного виконавця», – прокоментувала перший заступник міністра юстиції. Такий годинник, як сказала посадовець, матиме три кольори: зелений – для виконавчих проваджень, які ще є час виконувати; жовтий – для проваджень, над якими варто працювати найближчим часом і червоний – для проваджень, які сьогодні треба закрити, бо ви порушуєте строки закону. Цей механізм роботи, як було зазначено, впроваджується за грузинським досвідом і має на меті можливість контролю керівництвом державного виконавця результатів його роботи своїх та можливість реагувати на неефективну роботу підлеглого.
«Якщо цей пілотний проект ефективно запрацює, то буде поширений на всю України. Відповідно, якщо парламент підтримає таку законодавчу ініціативу, то у комплексі реформа уже запрацює», – озвучила перспективи посадовець.
Робота СЕТАМ: річні підсумки
«Ми вже зробили багато кроків у напрямі реформ виконавчої системи. Серед них – запуск Системи електронних торгів заарештованим майном (СЕТАМ). Статистика говорить про високу ефективність цього проекту. В середньому вартість лотів збільшується на 12%. Збільшуються надходження до держбюджету, у виграші й власники майна, які отримують більше коштів і можуть погасити свої борги», – наголосила Н. Севостьянова.
Також, за її словами, СЕТАМ зарекомендувала себе досить ефективно і прозоро. «Збільшується ціна лотів у середньому на 12% у країні, що є позитивним і для осіб, чиє майно реалізовується і для кредиторів», – зазначила посадовець.
У свою чергу, присутні на заході правники озвучили ідею про якнайшвидше залучення приватного бізнесу до СЕТАМ. В аргументації своєї позиції вони керуються тим, що приватні підприємці, підтримуючи свою високу репутацію, набагато швидше вдосконалюватимуть систему і виправлятимуть недоліки.