 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про особливості нинішнього конституційного процесу, а також основні напрямки конституційного реформування та пріоритети конституційних змін говорили під час круглого столу Асоціації правників України “Конституційна реформа: організаційні та змістовні аспекти", що відбувся 22 квітня. Зазначимо, що актуальність проведення такого обговорення перш за все зумовлена новим етапом підготовки змін до вітчизняної Конституції, а саме зі створенням на початку березня цього року Конституційної комісії та початку її активної роботи над створенням тексту нового Основного закону.
Важливо, що основна увага дискусії на круглому столі була зосереджена на нормах, які варто було б прописати в новій Конституції України. За інформацією організатора заходу, цей круглий стіл є першим з циклу заходів, присвячених процесу конституційної реформи в Україні в рамках роботи Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини АПУ.
У якості експертів у круглому столі взяли участь член Конституційної комісії при Президентові України, професор, суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра; суддя Конституційного суду, к.ю.н. Віктор Шишкін; народний депутат України І-ІІ скликань, заслужений юрист України Владислав Носов, а також в якості співмодератора заходу член Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини АПУ, заслужений юрист України Альона Шуліма.
Актуальність конституційних змін: позиція правників
«Питання конституційної реформи є більш ніж актуальним, особливо для юристів і правників, оскільки ми і вся країна очікуємо децентралізації влади, вирішення багатьох публічних питань. Також в новій Конституції мають бути вирішені важливі питання судоустрою та адвокатури як важливий наступний етап конституційної реформи», - зауважив, відкриваючи захід, Президент АПУ, адвокат, партнер ЮФ VB Partners Денис Бугай.
Крім того, він наголосив на важливості участі професійних правників в цьому процесі, зокрема, в донесенні пропозиції правників до Конституційної комісії. «І, можливо, в майбутньому побачити наші ідеї та напрацювання в тексті нової Конституції України. Впевнений, що саме широке громадське обговорення в професійних колах є запорукою майбутньої успішної роботи у цьому напрямі», - сказав Д. Бугай.
Водночас, з позиції співмодератора заходу, заслуженого юриста України, члена Правління АПУ Олександра Ількова, в питанні проведенні конституційної реформи зараз є три важливих моменти. По-перше, він вважає, що, очевидно, без внесення змін до Конституції неможливим є проведення цілої низки важливих для України реформ, перш за судової, реформи прокуратури, реформи місцевого самоврядування та ін. Таким чином, «конституційна реформа наразі одне з ключових питань на порядку денному держави». Водночас, як було зазначено, другим чинником є те, що внесення змін до Конституції України є одним з ключових наших зобов’язань в рамках членства у Раді Європи та передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. Третім важливим моментом в цьому питанні, вважає пан Ільков, виступає те, що чинна редакція Конституції України за час своєї дії (з 2006 по 2010 рік) продемонструвала певні вади в організації державної влади і ставали джерелом конфліктів між різними гілками влади. «Давайте будемо відвертими, сьогодні існує потреба у легітимізації конституційного поля», - зазначив пан О. Ільков, нагадавши про минулорічне рішення Верховної Ради України про повернення до Конституції 2014 року, яке з точки зору формального права може піддаватися критиці.
Також, з точки зору О. Ількова, основний закон має враховувати думку суспільства, професійної спільноти. Такі зміни, як було зазначено, повинні бути погоджені та сприйняті, адже лише тоді реформа буде ефективною. «Конституційна реформа може стати одним з ефективних шляхів виходу з кризової ситуації за умови дотримання низки умов: пропозиції мають бути професійні та якісно підготовані (а не створювати нові проблеми, які потім знову треба буде вирішувати); вони повинні відповідати останнім тенденціям конституціоналізму, і ключовим міжнародним стандартам, а також відповідати суспільному запиту», - наголосив Олександр Ільков. На його думку, конституційні зміни, окрім експертної думки, також мають обговорені і погоджені суспільством, тільки в такому разі, вважає правник, такі зміни будуть ефективними. Крім того, на його думку, весь процес має проходити в суворій відповідності з тим порядком, який встановлений чинною Конституцією.
Концепція змін: думки конституціоналістів
З позиції співмодератора заходу, члена Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини АПУ, заслуженого юриста України Альони Шуліми, незважаючи деякі дискусії щодо того, в якому вигляді мають прийматися зміни до Основного Закону, робота повинна вестися у напрямі підготовки законопроекту або законопроектів про внесення змін до Конституції України, а не її нової редакції.
Основні напрями змін: права людини, судова влада, прокуратура, Конституційний Суд України, владний трикутник і місцеве самоврядування. «Хоча на сьогодні в рамках Конституційної комісії пріоритети визначені інакше. Це три головні пріоритети: судова влада, децентралізація і права людини», - зазначила пані Шуліма, - При цьому включення Конституційного Суду України до пріоритету судова влада навряд чи є вірним.
На думку Альони Шуліми, в рамках роботи Конституційної комісії доцільно було б використати законодавчі пропозиції, напрацьовані раніше, в тому числі під час діяльності Конституційної асамблеї. Адже вони базувалися на основі детального аналізу рішень Конституційного суду і систематизації усіх рекомендацій Венеціанської комісії. Деякі, такі як зміни щодо судової реформи є достатньо нормативно пропрацьовані, інші, як то врегулювання інституту конституційної скарги, мають бути ще додатково розвинуті.
«Зміни мають бути прописані так, щоб вони реально працювали. Але якщо конституційні норми не будуть виконуватися, будь-яка Конституція не буде працювати», - наголосила А. Шуліма.
Що ж до питання децентралізації, то вона вважає, що з метою усунення владних конфліктів розділ нової Конституції, присвячений цьому питанню, має прописувати не тільки повноваження місцевої влади, а і уточнювати компетенцію державної влади в питанні розподілу владних функцій в цілому. Крім того, важливим є те, як прописати перехідні норми щодо тимчасово окупованих територій.
Водночас, народний депутат України І-ІІ скликань, постійний представник Президента України в Конституційному Суді України у 1998-2005 р.р., заслужений юрист України Владислав Носов, акцентуючи увагу на питанні децентралізації, розказав про світовий та європейський досвід розподілу коштів при децентралізації, зауваживши, принципи розподілу владних повноважень в таких країнах як Німеччина, США, Швеція. При цьому, він зауважив, що в цих країнах немає проблем з самозабезпеченням себе фінансами, тобто всі кошти вилученні на території муніципальної влади йдуть на задоволення проблем територіальної громади певного регіону. Саме це питання, як було зазначено, є основним каменем спотикання при його унормуванні в чинному законодавстві. З його точки зору, вітчизняний нинішній закон «Про місцеве самоврядування» не такий уже і недосконалий, адже всі першопочаткові необхідні норми прописані і чинній ст. 6 Закону «Про місцеве самоврядування», де місця положення про територіальні громади.
Водночас, суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Віктор Шишкін нагадав про особливості законотворчого процесу, коли перед прийняттям певного закону попередньо готувалася його концепція, що, на його думку, забезпечувало відповідну якість законотворення та ефективність роботи парламенту. Крім того, на його думку, при підготовці норм нової Конституції варто приділяти значну увагу термінології, щоб згодом не виникало проблем з тлученням конституційних норм.
Якщо говорити про стану конституційного процесу, то з точки зору завідувача кафедри Національного університету "Києво-Могилянська академія", судді Конституційного Суду України у відставці, члена-кореспонденат Національної академії правових наук України, професора Миколи Козюбри, який також є членом Конституційної комісії, перманентний конституційний процес в України триває уже більше 20 років і робити прогнози по перспективах його завершення досить складно. Водночас, він вважає, що наша держава може частково запозичити польський досвід. Паном Козюброю також було висвітлене бачення вдосконалення конституційних приписів щодо прав людини, зокрема щодо внесення коректив, які б дозволили виправити позицію Конституційного Суду України стосовно непоширення розділу ІІ Конституції України на юридичних осіб. «Такі права, хоча й не всі, мають на них поширюватися», - відзначив Микола Козюбра. Цікаво також те, що, як вважає пан Козюбра, варто було б відкоригувати коректність певних норм в Конституції, яка містить надто багато відсилочних норм, зокрема і до законів про права.
В той же час, як зазначає пан Козюбра, проблема не тільки в положеннях Основного Закону. «Проблема не в Конституції, а в її виконанні, адже ідеальних конституцій в світі не існує», - наголосив член Конституційної Комісії.