Чи змінилася інвестиційна привабливість України, як пандемія відобразилася на пріоритетах інвесторів та які перспективи отримання Україною інвестицій у 2021 р., обговорювали під час заходу «Інвестиції у 2021 р.: Як пандемія вплинула на пріоритети інвесторів», що був організований Європейською Бізнес Асоціацією 15 грудня 2020 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська привітала гостей заходу та навела результати опитування бізнесу щодо інвестиційної ситуації в Україні за 2020 р.: «За результатами опитування можна дійти висновку, що рівень інвестиційної діяльності погіршився. Індекс інвестиційної привабливості за ІІ півріччя 2020 р. становить 2,40 бали з 5 можливих, і цей показник став нижчий у порівнянні навіть з І півріччям. 78% респондентів вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, 16% вважають — нейтральним і лише 6% — сприятливим».
Серед негативних факторів, що впливають на інвестклімат, Світлана Михайловська, відповідно до результатів опитування зазначила, що 94% вважають негативним фактором слабку судову систему, 91% — високий рівень корупції, 75% — тіньову економіку. Однією з позитивних змін компанії вважають впровадження електронних державних сервісів. Пані Світлана також презентувала прогнози на 2021 р.: 45% компаній вважають, що інвестклімат залишиться незмінним у І півріччі 2021 р., 45% очікують подальшого погіршення ситуації, а 10% — незначного покращення інвестклімату в найближчі півроку.
Генеральний директор (CEO) української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала зазначив, що саме судова система і корупція не дають змінити інвестиційну ситуацію в Україні, проте у своєму виступі виділив і декілька позитивних аспектів: «Я, мабуть, більш позитивно налаштований, ніж опитані рецензенти, адже до позитивних речей, що відбулися в останній час, можна віднести збалансований підхід до локдауну. Це дуже добре, що уряд до нас прислухався і ввів його в січні, який і так є економічно слабким місяцем. Позитивні зміни відбулися і з валютним фондом. Також можна виділити позитив у нових призначеннях на посади: багато людей-реформаторів повертаються, а це обнадіює, тому що якісних, досвідчених кадрів у державному секторі не вистачало».
Томаш Фіала навів дані макроекономічного аналізу, який провела компанія Dragon Capital, і відмітив, що вийде профінансувати більше 5% дефіциту бюджету 2020 р., у наступному році очікується ріст ВВП на 4,5%, а публічний борг почне знижуватися до 58%. Щодо ситуації з курсом долара, то передбачаються його коливання від 29 грн до 26 грн.
Заступник керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів також має позитивні сподівання на наступний рік, адже очікується, що у результаті пандемії падіння економіки не буде становити більше 4,8–5%. «На сьогоднішній день ми маємо рекордно низьку облікову ставку. Рівень безробіття наразі помірний і має значно кращий показник, ніж у березні. Також ми маємо стабільну гривню. У цілому зовнішні оцінки ситуації в Україні позитивні», — зазначила пані Юлія. Попри складнощі і пандемію, за словами пані Ковалів, є кілька базових речей, які були введені цього року і дадуть явні результати протягом наступних 2 років. Мається на увазі створення і запуск, хоча й обмежений, ринку землі, вирішення проблем з концесійними об’єктами шляхом приватизації, вирішення ситуації з Укрспиртом та продовження руху малої приватизації.
Також пані Юлія зазначила, що плануються додаткові інвестиції у розвиток мереж, інфраструктури, що підніме інвестиційну привабливість. «Цей рік був суперечливий і у сфері прийнятих рішень. Наприклад, рішення КСУ підірвало значну частину антикорупційної структури, яку треба буде відновлювати. Рішення по зеленій енергетиці можна охарактеризувати як ситуацію, коли уряд шукав консенсусу з галуззю. Хоча загалом я позитивно оцінюю цей рік. До планів на 2021 р. вже віднесено імплементацію ринку землі, діджиталізацію, продовження процесу цифрової трансформації, продовження реформування митниці», — підсумувала Юлія Ковалів.
Керуючий партнер, адвокат юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Андрій Стельмащук відмітив: «Я більш оптимістично дивлюся на інвестиційну систему. На цей час, наприклад, щодо судової системи маю відмінне бачення від поглядів опитаних. Якщо порівнювати нашу судову систему декілька років тому, то з початку реформ ми зробили великий крок уперед. Ми можемо докладати багато зусиль до реформи судової системи, але це треба вирішувати комплексно, реформувати правоохоронні органи, адвокатуру. На мій погляд, проблемою є відсутність чіткого бачення руху далі, недостатність комунікації та уявлення, чого чекати у майбутньому».
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що макроекономічні показники наразі кращі, ніж очікувалося. Проте, на думку, пана Гліба, проблема полягає у нерозуміння руху далі та зниженні рівня довіри до влади: «Намагання представити кроки руху країни до 2030 р. носило більш політичний характер, адже зараз дуже сильна політична конкуренція: сформувалася сильна опозиція, і це радикалізувало ставлення до того, що робить влада. Як результат, це сприяє зміні споживчих та інвестиційних настроїв та довіри до уряду. У звичайного громадянина складається вражання, що влада не бажає руйнувати корупційні системи, зокрема у судовому секторі, і прикладом є невиконання окремих вимог міжнародної спільноти».
За словами Гліба Вишлінського, наразі є багато засобів, які полегшили б життя інвестору, але для того треба кращий, міцний кадровий потенціал. Відсутність такого потенціалу призводить до того, що для інвестиційної привабливості надаються пільги, щоб «закрити» ці проблеми, але в результаті це дорого коштує для України. «Нам потрібно переходити від збереження минулого (корупційної, олігархічної системи) до побудови майбутнього (залучення інвестицій через стабілізацію економіки та рух у європейському напрямі)».
Керівник офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Ольга Магалецька зазначила, що в Україні є багато проблем, але є й перемоги в цьому році теж можна виділити. Так, за останнім дослідженням консультантів, результати не є такими драматичними, як показники опитування, представленого ЕВА: «Більш ніж 70% інвесторів вважають, що їх бажання інвестувати в Україну не змінилося. Так, у нас є проблеми, і найбільші з них — судова система і корупція. Це напрямки, в яких насамперед треба працювати. Пандемія, звісно, теж вносить зміни в політику багатьох світових інвестиційних компаній, але потрібно більше говорити про позитив». Пані Магалецька відзначила, що за останнім дослідженням 71% інвесторів вважають, що гарантії уряду, отримання податкових пільг, податкові канікули, отримання більш швидкого доступу до земельних ділянок, підключення до інфраструктури можуть вплинути на рішення інвестувати в Україну.
Генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо відзначив, що сьогодні гостро постає питання необхідності реформування правоохоронних органів: «Дуже важливо, щоб компанії відчули, що державні органи рухаються у чіткому напрямку, дотримуються правильного процесу розвитку, приймають рішення на підставі закону та визначеного порядку і не можуть здійснити вторгнення в бізнес без наявних підстав. Правоохоронні органи не мають діяти окремо від судів, тому таку реформу треба виконати комплексно та якісно». Пан Мауро вважає, що уряд, Президент та ВРУ мають гарантувати послідовність процесу реформування. «У цілому я оптимістично налаштований на результати цього півріччя. Ключовим питанням залишається виконання того, що обговорюється, адже інвестори мають бачити наглядні результати», — підсумував пан Лонгобардо.