 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про можливі позитивні та негативні наслідки повного доступу будь-якого з громадян до державних реєстрів власності говорили на круглому столі на тему: «Відкритість реєстрів: за і проти», що відбувся 28 квітня та організувала Асоціація адвокатів України та Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України. Зазначене обговорення проводилося у контексті положень щодо проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції», ініційованого народним депутатом України Леонідом Козаченком.
Зазначимо, що у засіданні круглого столу взяли участь представники Комітету з питань запобігання і протидії корупції, профільних міністерств та відомств, Асоціації адвокатів України, Ради підприємців при КМУ, громадських об’єднань, юридичних компаній та незалежні експерти.
Відкриті реєстри: аргументи «за»
Народний депутат України, Голова Ради підприємців при КМУ Леонід Козаченко як автор відповідного законопроекту навів ряд прикладів позитивного функціонування в інших державах світу подібних законів із нормами про відкриті реєстри (наприклад, країни ЄС, Білорусь, Грузія, Сінгапур як «держава-еталон боротьби з корупцією») та зазначив, що саме такі положення дадуть змогу нашій державі ефективно боротися з корупцією. За його словами, прийняття такого самого закону в Україні дасть змогу відкрити таку інформацію:
– про рухомий склад (набираючи ім’я, прізвище та по батькові особи, запитувач отримає інформацію про те, який руховий склад наявний в її власності);
– про речові права;
– про земельні кадастри.
Водночас голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що в Україні технічно майже неможливо притягнути до відповідальність корупціонера. Тому він вважає, що відкриття реєстрів дасть змогу повернути незворотність відповідальності за корупції, оскільки дасть змогу відкрити інформацію про статки високопосадовців як для журналістів, так і для пересічних громадян. «Без можливості перевіряти статки високопосадовців, навіть немає потенційного притягнення їх до кримінальної відповідальності. Не факт, що з цими нормами все запрацює, але все треба робити поступово», – зазначив пан Шабунін. До того ж, як було озвучено, реєстри наразі вже відкриті, йдеться про можливість пошуку інформації за різними критеріями. «Також є ілюзія, що відкриття реєстрів призведе до збільшення відбирання майна», – прокоментував В. Шабунін.
За словами Голови Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва, це дасть змогу громаді контролювати владу. «Ми хочемо дати змогу тим громадянам, які на сьогодні справді цікавляться розвитком свого регіону, професії тощо, дати «зброю» проти армії посадовців», – наголосив народний депутат.
Крім того, як зазначали, для осіб, які бажають отримати цю інформацію і використати її в своїх злочинних цілях, закритість реєстрів не є перешкодою.
Відкриті реєстри: аргументи «проти»
У свою чергу, присутні на заході правники не погодилися з ідеєю про повне відкриття реєстрів для будь-якої особи, посилаючись на те, що доступність такої інформації у режимі online для будь-кого може викликати хвилю порушень законності. Аргументи прихильників цієї думки в процесі активної дискусії керувалися тим, що ця інформація є прямим кроком до розвитку майнових злочинів.
Для прикладу, адвокат, голова Наглядової Ради ААУ, керівник юридичної фірми «Дмитрієва та партнери» Ольга Дмитрієва зазначила, що «немає жодної гарантії, що після того, коли будуть відкриті реєстри, то, по-перше, не буде зловживань, а, по-друге, відбуватимуться якісь розслідування, а по-третє, якщо ми будуємо правову державу, то розслідування мають проводитися в їхніх законних межах». Крім того, вона вважає, що треба відрізняти доступ з поглду професії, наприклад, для журналістів (як це є, наприклад, для адвокатів та нотаріусів), та для всіх пересічних громадян.
Актуальним у цьому реформуванні є і питання приватності, вважає Зоя Ярош, адвокат, партнер АК «Маршаллєр та партнери». На її погляд, саме право приватності порушується передусім у положеннях цього законопроекту. «Вважаю, треба залишити реєстри в такому стані, в якому вони є», – наголосила адвокат. Також вона зазначила, що варто було зазначити можливість ідентифікації особи, яка здійснює такий пошук. На думку партнера АК «Маршаллєр та партнери», під час відкриття реєстрів, по-перше, «треба піти шляхом розширення суб’єктів, яким надається повний і безумовний доступ», а, по-друге, можливо, впровадження під час доступу до реєстрів ідентифікації особи, яка цікавить відповідним майном. Зазначимо, самі автори законопроекту погоджуються з думкою про ідентифікацію і вважають таке запровадження досить слушним.
Серед помірних противників повного відкриття реєстрів також озвучувалася інформація про те, після не зовсім давнього відкриття реєстрів багато хто почав перереєстровувати свою нерухомість на інших осіб. У такому разі, зважаючи на те, що в нас немає механізму розкриття бенефіціарного власника нерухомості (за аналогією з власниками бізнес-структур) відповідно з’явився такий новий інструмент, як «сховатися за офшорами». У такому випадку, на думку деяких правників, доцільно передбачити подібну норму і щодо об’єктів нерухомості тощо. Теж окремі юристи вважають, що варто було б прописувати можливість різних варіантів пошуку в реєстрах (не тільки за адресою, а і за даними власника, і застосовувати це як для фізичної, так і юридичної особи.
Коментар
Олександр Поліводський,
партнер ПФ «Софія»
На сьогодні дискусія щодо того, відкривати реєстр чи не відкривати, на мою думку, не актуальна. Потрібно відкривати. Це питання вже частково вирішено на законодавчому рівні, навіть ряд підзаконних актів врегульовує ці питання. Крім того, суспільні очікування явно тяжіють не до закриття реєстрів.
Наразі варто говорити про те, якою мірою відкривати і хто та за яких умов може мати до нього доступ? Слід визначитися, чи повинен такий перегляд бути анонімним, якщо ні, то хто і за яких умов може мати доступ до нього? Такий перегляд здійснюється з видачею чи без видачі офіційних документів, що підтверджують інформацію? Як захистити персональні дані осіб-власників майна? За яким критерієм пошуку можуть бути відкриті реєстри: за власником чи тільки за об’єктом, чи за обома критеріями? Ці та інші питання можуть бути вирішені на законодавчому рівні після фахових дискусій.
У будь-якому випадку, відкриття реєстрів дає цілий ряд можливостей не тільки для боротьби з корупцією, але також і для контролю за сплатою податків, забезпечує права журналістів щодо поширення правдивої публічної інформації, є гарантією стабільності майнових відносин, унеможливлює маніпуляцію з інформацією, зокрема під час розслідування та накладання заборон на відчуження у випадках, що передбачені законодавством.
Для юристів-практиків відкриття реєстрів може стати засобом для пошуку власника майна, зокрема у разі завдання шкоди таким майном, можливістю швидкого та ефективного юридичного аудиту проектів, а також дасть змогу більш ефективно захищати права у судових спорах щодо майнових спорів.