Незважаючи на те, що 2.02.2016 р. більшість парламентарів підтримали законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» у першому читанні, обговорення запропонованих новацій продовжується. 18.02.2016 р. Рада суддів України за підтримки іноземних донорів ініціювала проведення конференції на тему «Конституційна реформа: сприяння незалежній, відповідальній, прозорій та ефективній владі». У заході взяли участь українські й іноземні політики, науковці, а також представники українського та закордонного судівництва.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Виступаючи з вітальним словом, голова РСУ Валентина Сімоненко, наголосила на важливості, а, головне, нагальності внесення змін до Основного Закону крани.
Цю думку підтримав і продовжив заступник Голови Адміністрації Президента України Олексій Філатов. Він нагадав про те, що 2 роки тому на Майдані у Києві більше сотні українських громадян віддали своє життя, захищаючи базові людські цінності, у тому числі й право на справедливість. Суспільний запит на справедливість, як підкреслив посадовець, і досі залишається актуальним, тож зміни до Конституції у частині правосуддя мають стати першим кроком для його задоволення.
Поряд з цим, чиновник висловив упевненість у тому, що питання реформи правосуддя, насамперед, є питанням менталітету, відтак реформа має включати в себе не лише модернізацію законодавчих актів, а й зміну вектору мислення. А успіх усієї компанії в цілому залежить від кожного її учасника.
У всебічній підтримці з боку Литви запевнив реформаторів Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. Він висловив задоволення тим, що литовські експерти мали змогу приєднатись до трансформації українського судочинства та зазначив, що за цим процесом спостерігає уся світова спільнота. На переконання Посла, судова реформа стане початком для запровадження інших економічних та соціальних реформ, до яких прагне Україна, не зважаючи на внутрішньополітичні та зовнішньополітичні складнощі.
На всебічну підтримку можуть розраховувати реформатори й з боку Сполучених Штатів Америки. Про це заявив Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Він закликав пам’ятати не лише про тих, хто поклав своє життя під час Революції Гідності, а й про те, що змусило людей вийти на столичний Майдан. Американець зазначив, що сьогодні є нагальна потреба у побудові демократичної, правової України, яка б не лише змогла утвердитись серед сім’ї європейських держав, а й врешті стати привабливою для іноземних інвесторів. Запорукою цьому має стати потужна судова система.
Не обійшов увагою Дж. Пайєтт і українську прокуратуру. Він повідомив про те, що схвалює рішення очільника України щодо відправлення у відставку генерального прокурора, а також вказав, що новим керманичем «обвинувальників» має стати особа, рішучо налаштована на реформи органу.
Після вітальних промов учасники форуму приступили до обговорення змісту поправок до Конституції у світлі міжнародних та європейських стандартів для судової влади.
Ложки дьогтю у бочці меду
Модераторами обговорення виступили Олексій Філатов та очільник Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Віргіліус Валанчус. Першим доповідачем став міністр юстиції Литви Юозас Бернатоніс. Він із задоволенням відзначив, що автори проекту змін до Основного Закону врахували практично всі зауваження Венеційської комісії та запевнив, що литовці, котрі й самі йдуть нелегким та тривалим шляхом реформ, добре розуміють, з якими перепонами доведеться зіштовхнутись Україні. Тривалість судової реформи у Литві, за словами міністра, визначалась матеріальним фінансуванням та створенням законодавчої бази. Наразі основними завданнями судової модернізації є: підвищення оперативності розгляду справ; ефективне використання судових ресурсів; розширення можливості для спеціалізації суддів; спрощення доступу до суду фізичних та юридичних осіб за територіальною ознакою тощо. Міністр зазначив, що для втілення перерахованого він очікує від своїх співвітчизників максимальної консолідації зусиль, чого побажав і українським реформаторам.
Наступним виступив голова Конституційного Суду Литви Дайнюс Жалімас. Як конституційника, його передусім зацікавили пропозиції, що стосуються Конституційного Суду України. Він надзвичайно високо оцінив ідею впровадження інституту конституційної скарги як механізму захисту конституційних гарантій українських громадян. Д. Жалімас упевнений, що ця процедура стане своєрідним фільтром, який дозволить зменшити кількість ремств українців до Європейського суду з прав людини. Він висловив жаль з приводу того, що у Литві такий механізм не вдалося запровадити через політичні причини.
Водночас, для доповідача залишилось не зрозумілим, чому автори змін залишають норму, згідно з якою за допомогою до КСУ суди перших інстанцій не можуть звернутись інакше, ніж через Верховний Суд України. У Литві, як зазначив спікер, доступ нижчестоящих судів До Конституційного Суду є відкритим, в іншому випадку – судді залишаються неубезпеченими від сумнівів у частині відповідності застосованого ними закону Конституції під час винесення рішення у тій чи іншій справі.
Також суддя висловив жаль з приводу того, що автори законопроекту залишили в його тексті положення про недовіру, яку може висловити парламент генеральному прокурору, що, на думку конституційника, позбавляє прокуратуру незалежності. Крім цього Д. Жалімас зауважив, якщо вже Україна намагається увійти до спільноти держав Старого світу та «підтягти» свою судову систему до європейських стандартів, про це варто було б зазначити в Основному законі.
Окремі зауваження пролунали й від голови Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Генерального Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Ханне Юнкер. Вона підкреслила сподівання іноземців на об’єктивність в оцінюванні суддів, яке розпочалось на передодні конференції, та нагадала присутнім про надзвичайно велику кількість невиконаних судових рішень, що негативно впливає на імідж українського судочинства. Також вона закликала фахівців віднайти межу між громадським контролем та притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності, адже ця процедура має стати одним з індикаторів довіри суспільства до володільців мантій.
Не було зауважень до проекту у Професора Школи права та дипломатії ім. Флетчера, університету Тафтса у Медфорді, Массачусетс Луї Акуана. Він одразу ж зазначив, що говоритиме компліменти розробникам документу й до кінця свого виступу дотримувався наміченого.
Так само позитивно охарактеризував проект і заступник члена ВК Сергій Головатий, який підкреслив, що у Комісії практично немає зауважень до документа. Що ж стосується відображення у тексті європейського вектору розвитку української судової системи, то прямо на це має бути вказано у першому розділі Конституції, який поки не зачіпається реформаторами. Опосередковано ж європейський напрямок відображений у принципах, закладених у проекті, а також в архітектоніці самих норм.
Від знань до статків
Від теоретичних обговорень присутні поволі перейшли до практичних питань. Безперечним лідером серед подій, що цікавили запрошених, стало кваліфікаційне оцінювання володарів мантій. Про те, як розпочалась процедура, доповів голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков. Він зазначив, що вказана компанія є безпрецедентною не лише для України, а й для цілого світу, адже раніше жодна з держав не наважувалась на переатестацію такої кількості (близько 8 тис.) служителів Феміди.
Напередодні форуму до комісії завітали перші 19 володільців мантій, серед яких були й суддя, що наразі проходить службу у Збройних Силах України та бере участь в антитерористичній операції, і суддя, яка знаходиться у декретній відпустці, і навіть законник, щодо якого Президент України вже підписав наказ про звільнення з посади за порушення присяги. Нагадаємо, що в день оцінювання «ЮГ» запитувала фахівців про подальшу долю цього судді, однак на це питання відповіді поки не має. 20-та служителька Феміди була відсутня на іспиті через хворобу, принаймні про таке заявляли «ЮГ» у день початку оцінювання. Однак вже на конференції очільник Комісії зазначив про те, що наразі Вища рада юстиції вирішуватиме питання про рекомендацію щодо звільнення «хворої» із суддівської посади, тож навряд чи її самопочуття покращиться до остаточного вердикту ВРЮ.
Саму ж процедуру Сергій Козяков оцінив як таку, що максимально відповідає світовим стандартам, що, у свою чергу, гарантуватиме об’єктивність її проведення.
Крім компанії з оцінювання, доповідач висловив свої думки стосовно таких спірних підстав для звільнення володільця мантії як відмова переводитись до іншого суду, а також порушення обов’язку підтвердити законність походження майна. Нагадаємо, що дискусія з приводу цих підстав точиться вже тривалий час і навіть частково зачепила КСУ, судді якого в окремих думках з приводу законопроекту про внесення змін до Конституції у частині правосуддя виклали свої сумніви щодо цих питань.
Голова ж ВККС не побачив у запропонованому ніяких суперечностей, оскільки на практиці членам Комісії доводиться зіштовхуватися з бажанням суддів переводитись лише до столиці, при тому, що деякі суди в інших містах мають неповний склад суддів, а деякі – взагалі залишились без володільців мантій, уповноважених на здійснення правосуддя. Також Сергій Козяков вважає зрозумілою і «майнову» вимогу, адже, зважаючи на високий статус служителя Феміди, він не має приховувати джерела доходів, які дозволяють йому розживатись черговим автомобілем або квартирою за часів, коли в Україні триває воєнізований конфлікт.
Нагадаємо, що раніше Комісія підтримала законопроект та не побачила у ньому суперечностей з чинним Основним Законом.