15.02.2016 р. у будівлі Державної судової адміністрації України відбувся брифінг голови Ради суддів України Валентини Сімоненко. Захід був присвячений трьом останнім подіям, які стали визначальними для національної судової спільноти, а саме: початок первинного кваліфікаційного оцінювання володільців мантій, завершення роботи над Коментарем до Кодексу суддівської етики та розробка Положення про дотримання законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів (судів загальної юрисдикції) та інших представників судової системи (голови й членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови ДСА та його заступників).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коротко висвітлюючи перше питання, очільниця РСУ розповіла про механізм перевірки законників, що включатиме в себе іспит та співбесіду. У свою чергу, іспит складатиметься з письмової та усної частин. Під час письмового випробування екзаменований має дати відповідь на 2 питання – висвітлити правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду України, та правову позицію, відображену у рішення Європейського суду з прав людини. Під час усного екзамену служитель Феміди має дослідити запропоновану йому фабулу справи та продемонструвати членам ВККС своє вміння орієнтуватись у веденні процесу. Нагадаємо, як «ЮГ» вже коментували раніше в Комісії, завдання для письмової перевірки були розміщені на сайті ВККС за 20 діб до початку випробування. Перелік фабул не оприлюднюється. Він формувався за допомогою фахівців з Національної школи суддів України на основі судових вердиктів, що набрали законної сили, з Єдиного реєстру судових рішень (Див. «ЮГ» №7/2016).
Після іспиту відбудеться співбесіда, під час якої члени Комісії досліджуватимуть суддівське досьє здобувача та спілкуватимуться з ним особисто. Раніше у ВККС пояснювали «ЮГ», що під час спілкування члени ВККС намагатимуться оцінити законника за 7 параметрами, серед яких є і суто професійні, на кшталт, здатності виносити судові вердикти, або ж можливості підвищувати свій фаховий рівень, і загальні – відповідність антикорупційним критеріям, і досить абстрактні – відповідність соціальним критеріям.
Уявлення про те, як саме проходитиме перевірка, голова РСУ має досить загальне. Однак, відомо, що, відповідно до закону, судді, які не отримують від Комісії «зеленого світла», направлятимуться на перепідготовку до НШСУ, після чого складатимуть іспит, аналогічний тому, який складають майбутні законники при призначенні на посаду вперше. Ті, хто не впорається із зазначеним, звільнятимуться за порушення присяги. Щоправда, питання про те, яким чином має виглядати перепідготовка володільців мантій, які «не дотягнуть» за антикорупційним чи соціальним параметрами, й досі залишається відкритим. Підстав для цього дві. По-перше, як пояснила журналісту «ЮГ» В. Симоненко, процедура прописана в законі, а ті, хто пишуть закони, не завжди уявляють, як їх реалізовувати, тож недолугості механізму доведеться шліфувати вже після його «запуску». По-друге, як раніше роз’яснювали «ЮГ» у Комісії, досить складно змоделювати ситуацію доти, доки не трапиться перший випадок.
Серед інших цікавих зауважень В. Сімоненко з приводу оцінювання, на увагу заслуговує позиція Ради щодо суддів-п’ятирічок.
Нагадаємо, що деякі судді, 5-річний строк повноважень яких завершився, встигли сформувати необхідний пакет документів і передати його на розгляд до Верховної Ради України. Наразі цим володільцям мантії здається сумнівним те, що не зважаючи на попередні зусилля, вони знову мають проходити процедуру оцінювання на рівні зі своїми колегами, які не встигли отримати схвальну рекомендацію від ВККС Парламенту.
Коментуючи цю ситуацію, голова РСУ зазначила, що звільнення таких суддів від оцінювання було б несправедливим стосовно інших служителів Феміди. Адже іспит, який складали перші, не включав у себе висвітлення правових позицій найвищих судових органів, а процедуру дослідження досьє вони взагалі не проходили. Тож, як переконана В. Сімоненко, аби уникнути непорозумінь та невдоволення, що неминуче виникне при надані тим чи іншим категоріям суддів певних привілеїв, оцінювання мають пройти усі володільці мантій.
Іншим цікавим моментом стала думка, висловлена В. Сімоненко з приводу оцінювання служителів Феміди, щодо яких порушено кримінальне провадження. Так, очільниця Ради вважає, що ВККС повинна відкласти розгляд таких питань до остаточного вирішення ситуації. Втім, спікер підкреслила, що кримінальне провадження щодо судді не означає його винуватості в інкримінованому діянні.
Розпочнуть процедуру оцінювання 100 служителів Феміди з усієї України, строк 5-річних повноважень яких скінчився. Формувалась «сотня» із законників, які першими подали заяви про обрання суддею безстроково. Оцінювання першої «сотні» планується завершити 31.03.2016 р. А ось коли будуть оцінені всі вітчизняні судді, поки не відомо.
Доповідь голови Ради з приводу коментаря до «суддівського» Кодексу виявилась лаконічнішою. Вона пояснила це тим, що детальніше про коментар журналісти зможуть дізнатись пізніше, безпосередньо від його авторів, які відповідатимуть на запитання в рамках тематичного брифінгу.
А ось на конфлікті інтересів голова РСУ зупинилась більш детально. Вона відзначила, що РСУ здійснюватиме необхідні дії для встановлення фактів щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів, а також вирішуватиме, чи підлягає конфлікт інтересів врегулюванню у порядку, визначеному процесуальним законом. Разом з тим, судді зобов’язані повідомляти РСУ про наявність конфлікту інтересів у їхній діяльності (мова йде про усіх учасників процесу).
Вирішувати проблему конфлікту Рада пропонує двома шляхами – автоматично (виключаючи окремих суддів з переліку їх колег при автоматичному розподілі «конфліктних» справ) та процесуально (шляхом відводів і самовідводів володільців Феміди). Водночас, у Раді впевнені, що така позиція не має стати сигналом для зловживання самоусуненнями законників, які не бажають розглядати резонансні справи, адже це може бути розцінене, як підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Основною проблемою при такому підході залишається те, що з виключенням або відмовою суддів від розгляду справи, деякі невеликі суди можуть бути позбавленні законників, спроможних здійснювати судочинство.
Наголошуючи на цій проблемі та коментуючи її журналісту «ЮГ», В.Сімоненко зазначила, що у суддівській спільності вже давно обговорюється можливість штатного розширення судових установ. «Аби уникати негараздів зі здійсненням правосуддя Україні потрібні більші суди», – зазначила голова РСУ.