«Сьогоднішній предмет зустрічі є важливим не тільки з погляду юриспруденції, а і з погляду тих викликів, з якими Україна фактично зіткнулася протягом останнього року. Ці виклики стосується не лише військової, дипломатичної, а й правової сфери. Українські практики і Міністерство юстиції зіткнулося з ситуацією, коли всупереч усім міжнародним нормам наш північний сусід РФ стала країною-агресором», – про це заявив Міністр юстиції України Павло Петренко, відкриваючи семінар на тему: «Правові засоби захисту інтересів держави Україна у зв’язку з агресією Російської Федерації на Сході України та анексією Криму», що пройшов 18 грудня в Києві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Разом з тим, розповідаючи про нюанси порушення міжнародних норм Російською Федерацією, Міністр висловив сподівання, що за результатами заходу спільними зусиллями вдасться знайти додаткові аргументи і механізми відновлення справедливості. «Ці напрацювання допоможуть нам у досягненні кінцевої мети – припиненні війни на сході країни, деокупації Криму, виведенні всіх військ і терористів з території нашої держави, а також відновленні її територіальної цілісності», – наголосив керівник Мін’юсту.
При цьому пан Петренко поінформував, що на сьогодні Україна вже «отримала стовідсоткову перемогу на міжнародному фронті». Як приклад він навів резолюцію Організації Об’єднаних Націй, у якій понад сто світових держав засудили російську агресію проти України, не визнавши окупацію Криму і закликавши Росію повернутися до кордонів, які були визначені після Другої світової війни.
Зокрема, як було зазначено, є ціла низка відповідних рішень інших авторитетних міжнародних організацій, таких як Рада Європи, Європейський парламент, ПАРЄ та ін. «Ці рішення міжнародних організацій так само є доказовою базою для України в тих судових процесах, які вже ініційовані», – констатував П. Петренко.
Україна проти Росії: справи в міжнародних судах
Детальніше Міністр акцентував увагу на тому, що в нашій державі нині фактично розгорнулася правова війна з Російською Федерацією в судових інстанціях. «На сьогодні за заявами України проти Росії в Європейському суді з прав людини слухаються 3 справи», – наголосив очільник Мін’юсту.
«Одна з них стосується незаконної окупації Криму та порушень прав людини з боку Російської Федерації та терористів, які підтримуються Росією, на сході України. І саме вона передбачає обчислення обсягу збитків, спричинених окупацією РФ частини нашої території», – розповів міністр. Також ця справа, за його словами, охоплює всі факти, які були зафіксовані щодо порушення прав людини, вбивств і викрадень цивільних громадян та військових, порушення прав кримських татар, релігійних прав українців і утисків з боку окупаційних сил релігійних общин, порушення права власності українських компаній та приватних осіб.
Окремо також було зазначено, що її вміст доповнюється фактами порушення прав на Сході України. Крім того, за словами керівника Мін’юсту, вона налічує сотні сторінок заяв та тисячі сторінок доказів: фото та відеоматеріалів, свідчень громадян, оскільки формується спільно з експертами, громадськими організаціями тощо.
При цьому міністр підкреслив, що нині вітчизняні витрати в результаті анексії Криму перевищують трильйон гривень, проте ця сума не враховує збитків, спричинених РФ на сході країни. Міністр констатував, що збитки на сході країни будуть обчислені, як тільки ситуація стабілізується і експерти матимуть змогу оцінити втрати.
Водночас друга справа проти РФ, за словами П. Петренка, безпосередньо стосується викрадення українських дітей-сиріт зі сходу України, яких тоді вивезли на територію Російської Федерації. Після відповідного звернення до ЄСПЛ судом було прийнято попереднє рішення про повернення Росією сиріт на територію України. «Але ми прийняли рішення і юридично, і політично довести цю справу до кінця, адже в її рамках ми доводимо факт співпраці Росії та російської влади з терористами, які знаходяться на сході України. Ця справа також стосується підтримки Росією терористів та військової агресії на нашій території», – наголосив Міністр.
У свою чергу, третя справа стосується порушення прав кримських татар та безпосередньо Мустафи Джемілєва, якого не пускають на територію Криму, а також порушення прав членів його сім’ї. «Це справа є знаковою також і юридично, і політично, що підтверджується фактичними діями окупаційної влади, починаючи від т.зв. нав’язування громадянства РФ (що також є предметом наших вимог стосовно незаконності таких дій) та обмеженням прав кримських татар, коли в них проводиться обшук і вилучається релігійна та інша література тощо», – наголосив Павло Петренко.
«Ми розраховуємо, що за всіма цими справами Україна отримує позитивний результат», – зауважив керівник міністерства. Проте, з його позиції, вищевказані судові справи є тільки початком судових баталій, які міжнародні судові установи розглядатимуть за заявами України проти Росії.
«Перспектива» нових судових баталій
«Наразі є актуальним ініційований Україною передсудовий процес стосовно порушень з боку Російської Федерації цілої низки конвенцій, серед яких важливе місце займає Конвенція про заборону фінансування тероризму. І ми прогнозуємо, що ця справа буде розглядатися в Міжнародному суді ООН», – анонсував П. Петренко.
При цьому він зазначив, що наразі наявний цілий масив доказів у цій сфері і «ці докази бачить весь світ»: Росія імпортує в Україну бойовиків, зброю, свої регулярні війська, чим фактично підтримує тероризм в центрі Європи.
Міністр інформував, що в рамках процедури передсудових консультацій, згідно з регламентом суду, українська сторона висунула низку вимог щодо порушень Конвенції, і за офіційними нормами Росія повинна або визнати їх, або спростувати. А оскільки російська влада не поспішає їх спростовувати, він вважає, через рік наша держава зможе подати заяву до Міжнародного суду ООН.
Проте така, на перший погляд, затримка пов’язана з необхідним підготовчим етапом, під час якого проходять консультації, що займають від 9 до 12 місяців. «Ми витримаємо ці строки, і вже до кінця наступного року отримаємо право подати відповідну заяву до Міжнародного суду ООН», – підбив підсумки міністр.
Також, якщо говорити про нові можливі судові справи проти дій російських окупантів і терористів, керівник Мін’юсту фактично анонсував, що готуватимуться справи щодо дотримання прав біженців на території Криму, захисту права власності та інтересів бізнесу на сході України через міжнародні арбітражі тощо. «Доказова база в України достатня. Питання будуть з російської сторони, адже в них немає юридичних аргументів, вони намагаються затягувати процедурні механізми розгляду справи. Але це не є настільки суттєвим, оскільки в такому випадку за нормативами міжнародних судів вони використовують суть справи в межах тих доводів, що подала одна зі сторін», – констатував очільник міністерства.
Правова допомога для України
Розповідаючи про деталі українських судових справ проти дій РФ, Міністр нагадав, що після анексії Криму Кабінет Міністрів, Мін’юст та вітчизняна правова спільнота об’єднали зусилля і «виступили єдиним фронтом проти російської юридичної машини в міжнародних інституціях». Важливим тут є той факт, що, як заявив керівник Мін’юсту, на сьогодні юридичні компанії, що співпрацюють із міністерством в передсудовому порядку підготовки справ, здійснюють таку роботу на громадських засадах, тобто pro bono.
Також П. Петренко прокоментував, що після численних урядових нарад з цього приводу наразі здійснюється пошук адвокатів, які представлятимуть інтереси країни в Міжнародному суді ООН у рамках позову до Російській Федерації. «Що стосується безпосередньо розгляду справи в суді ООН, то ми чітко розуміємо, що таку справу повинні вести спеціалізовані міжнародні адвокатські компанії, які спеціалізуються на Міжнародному суді ООН. Стосовно цього відбулося декілька нарад у Кабінеті Міністрів. І Міністерство закордонних справ наразі шукає відповідного радника», – зазначив міністр.
У такому разі, як було зазначено, такі послуги, звичайно, оплачуватимуть коштом державного бюджету. Проте, за інформацією Павла Петренка, зараз також розглядається створення донорського фонду, який взяв би на себе частину витрат із супроводу справи в Міжнародному суді ООН. Але, на його думку, це питання середини наступного року, позаяк доти міністерству вистачить тієї правової допомоги, яка надається вітчизняними та міжнародними юридичними компаніями.
Коментар:
Володимир ЯРЕМКО,
адвокат, керівник групи міжнародних судових і арбітражних спорів АО Arzinger
Ситуація з агресією Росії проти України в Криму та на Сході України ілюструє для цілого світу недосконалість механізмів правового захисту держави, громадян, бізнесу за таких обставин. Справа в тому, що, попри очевидність незаконних дій Росії, ми зіткнулися з суттєвими труднощами не лише в поверненні контролю над захопленими територіями, але й щодо відшкодування завданих збитків. Потрібно щонайменше аналізувати і опрацьовувати можливість потенційного звернення України до відповідних судових, арбітражних чи інших органів для захисту порушених прав. Така робота активно ведеться Міністерством юстиції України. Цілком правильно, що перш ніж подати якийсь позов, відбувається ґрунтовний аналіз, адже в цій безпрецедентній ситуації неприпустимі невиважені рішення. На мою думку, рано чи пізно позов чи навіть декілька позовів України проти Росії має бути розглянуто в Міжнародному суді ООН. Адже це чи не найбільш компетентний і логічний орган для розгляду численних грубих порушень Росією фундаментальних норм міжнародного права.