Незабаром набирають чинності зміни до Основного Закону в частині правосуддя. Це означає, що місце касаційної інстанції посяде новостворений Верховний Суд, який об’єднає 4 касаційні суди та Велику Палату, що також визначена законом як касаційна інстанція. Натомість вищі суди будуть ліквідовані, а суддям, охочимі надалі здійснюватиправосуддя у найвищій ланці системи, доведеться підтверджувати свою кваліфікацію та доброчесність.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Більшість натхненників реформи покладають великі надії на ці перетворення. Однак є й такі, що пророкують вельми негативні наслідки. Зокрема, до останніх належатьсудді адміністративних судів, які розраховували на те, щовиокремлена адміністративна судова гілка на чолі з Вищим адміністративним судом Українибуде залишена.
Вчергове про невиправдані сподівання прихильники адміністративної системи подискутували під час міжнародної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: досягнення та перспективи». Захід, організований ВАСУ, Асоціацією адміністративних суддів, Асоціацією адвокатів України, Асоціацією податкових радників іплатформою Taxlink, відвідали українські правники, а також закордонні експерти.
Зацікавлені в незалежності
Розмаїття правничих напрямів, представлених під час форуму, засвідчило про небайдужість юридичної спільноти до майбутнього адміністративної ланки судочинства. Особливо на цьому наголосив делегат від адвокатури – президент Асоціації адвокатів України Олег Рачук. «Будучи незалежним, самоврядним інститутом, що має забезпечувати гарантію дотримання прав та законних інтересів громадян, адвокатура зацікавлена у послідовному завершенні реформування органів правосуддя. Тому ми прагнемо, щоб судова система взагалі йадміністративна зокрема була незалежною та самоврядною», –зазначив він.
Підтримав пана Олега і його колега – президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. «Роль адміністративної юстиції в нашому сьогоднішньому державотворенні йвзагалі в державі важко переоцінити. Без незалежного та ефективного адміністративного судочинства не буде ні реформ, ні демократії загалом. Адміністративний суд є тим органом, який повинен справедливо та ефективно вирішувати спори між державою ігромадянином», –переконаний правник.
Погодилисязізначущістю адміністративної юстиції голова Вищої Кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, заступник голови Вищої ради юстиції Олексій Муравйов, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. А генеральний секретар Європейської асоціації адміністративних суддів Едіт Целлер запевнила українських адміністративників у всебічній підтримці з боку Старого Світу.
Однак те, що допомога з Континенту та теплі слова вітчизняних фахівців сприятимуть збереженню незалежності вертикалі адмінсудів, в окремих спеціалістів породжує сумнів. Чому? Це спробувала з’ясувати «Юридична Газета».
Самостійність під сумнівом?
Вже під час першої доповіді від в.о. голови Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича пролунало невтішне твердження про те, що новий закон про судоустрій в частині положень щодо ліквідації ВАСУ не відповідає вимогам національної Конституції. Суддя переконаний, що прийняття цього акту стало результатом домовленостей політичних сил, а ліквідація Суду була одним із таких компромісів. «Європейська комісія «За демократію через право» неодноразово наголошувала на необхідності збереження ВАСУ та забезпечення таким чином незалежності судової адміністративної вертикалі. Наразі ВАСУ звернувся до кількох міжнародних інституцій, аби ті надали свої висновки з приводу його ліквідації. Нажаль, більшість з них поки відповідей не надають», –зауважив М. Смокович.
Водночас у Суді не мають наміру опускати руки. УВАСУ вже розробили свої пропозиції до судового законодавства, в яких, серед іншого, йдеться про спрощення діючим суддям касаційної інстанції доступу до нового Верховного Суду, а також про переведення працівників апарату ВАСУ. До слова, на цьому аспекті доповідач зробив особливий наголос. «Працівники апарату суду надзвичайно професійні. Вони є нашим надбанням.Ми маємо його зберегти», – переконаний він.
Що ж до майбутнього адміністративної царини, то його пан Смоковичбачить за медіацією. «Найсправедливіше судове рішення не розв’язує конфлікту між сторонами», – підкреслив спікер. Такий конфлікт має нівелюватись на міжособовому рівні. Законопроекти, якими пропонується провадження інституту медіації, вже зареєстровані вПарламенті. Щоправда, стосовноадміністративної царини М. Смокович передбачає певні труднощі, адже, як правило, державні органи не бажають йти на досудове примирення з фізичними та юридичними особами. Однак суддязапевнив, що у ВАСУ вже працюють над розробкою відповідної процедури.
Суддівська критика
Про те, чому адміністративні суди мають бути самостійною системою вмежах національного судочинства, розказав завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного суду у відставці, кореспондент Національної академії правових наук України Микола Козюбра.
Він переконаний у тому, що є чіткі підстави для збереження вертикалі адмінсудів на чолі з ВАСУ, на які більшість з реформаторів не звертають уваги. Однією з таких підстав вчений вважає особливість застосування принципу доказування, який вадміністративному судочинстві втілюється у так званому пошуковому принципі. Він полягає у збиранні доказів за ініціативою суду, що зрівнює у можливостях сторони процесу – фізичну чи юридичну особу та державний орган. Зазначене є одним з тих аспектів, на переконанняфахівця, що адміністративні суди – цене просто гарант прав громадян, а гарант прав людини від владного свавілля. Такий високий статус має передбачати повну незалежність адміністративної вертикалі.
Підтримали науковця в цьому йінші спікери, які, щоправда, так само, як і М. Смокович, не втримались від критики нового закону про судоустрій. Так, президент ААС Олександр Пасенюк висловив сумнів у дієвості нового органу, запроваджуваного з волі законодавця – Громадської ради доброчесності. В цілому, не проти контролю з боку суспільства та навіть посилаючись на те, що такий контроль вже здійснювався за адміністративними судами врамках одного з проектів, ініційованих СШС, О. Пасенюк висловлює сумнів щодо того, чи дійсно ця рада буде громадською, якщо вона створюється на підставі закону.
Крім того, насторожує президента і те, що повноваження членів цього органу в багато чому збігатимутьсяз повноваженнями ВККСУ. При цьому, на відміну від членів Комісії, громадські радники не матимуть належного статусу, однак отримають доступ до інформації, що має бути конфіденційною.
Зміни на перспективу
Водночас не всі запрошені налаштовані скептично. Так, європейці, що були присутні на заході, дивляться на майбутнє адміністративної юстиції з оптимізмом. Цю позицію поділяють і вітчизняні фахівці. Скажімо, експерт Венеційської комісії Марина Ставнійчук у своєму виступі зауважила, що закони вже прийняті, тож усім невдоволеним скиглити немає сенсу. Тож треба подумати, якими чином імплементувати їх з найменшими втратами для усіх зацікавлених сторін. Адже, як переконана пані Ставнійчук, судова реформа є основоположною для інших реформ, тому вона має бути бездоганною не лише за змістом, а й за формою.
Не менш оптимістично налаштовані йінші правники. Так, експерт платформи Taxlink Ніна Кучерук, з якою «ЮГ» вдалося поспілкуватисяв кулуарах, не бачить великої різниці між становищем адміністративної юстиції до та після набрання чинності «судовими» законами. Вона зауважує, що фактично вертикаль адміністративних судів зберігається, а останнім взагалі немає на що скаржитися, адже існування адміністративних судів прямо передбачено в Основному Законі країни.
«Звісно, адміністративникам, охочим здійснювати правосуддя у найвищій ланці національної судової системи, доведеться підтверджувати свою кваліфікацію та доброчесність.Однак, зважаючи на суспільний запит та недовіру до судової влади, критичного у цьому нічого немає», –зазначила пані Кучерук.Також позитивно оцінює експерт і те, що до складу нового ВС, утому числі до Касаційного адміністративного суду, увійдуть науковці та адвокати, що якісно оновить суддівський корпус. В цілому ж, перспективи для адміністративної царини, на думку Н. Кучерук та інших спеціалістів, опитаних «ЮГ», євельми непоганими. Єдине, на що фахівці звертають увагу,що задля того, аби реформа почала працювати, потрібен час.
Михайло Смокович, в.о. голови Вищого адміністративного суду України
Вищий адміністративний суд України, виходячи з вивчення досвіду функціонування адміністративного судочинства вкраїнах-членах ЄС, а також з рекомендацій Європейської Комісії «За демократію через право», надавав пропозиції стосовно реформування судової системи та зауваження стосовнопроектних ініціатив, які не були враховані.Законопроект щодо змін до Конституції в частині правосуддя неодноразово надсилався до Венеційської комісії.З її висновків вбачається, що Комісія схвалювала положення, за яких в Україні діятиме автономна система адміністративних судів на чолі з Вищим адміністративним судом.
Олександр Пасенюк, президент громадської організації «Асоціація адміністративних суддів»
У мене виникають сумніви стосовнотого, що Громадська рада доброчесності дійсно є громадською, адже створюється вона відповідно до закону. Громадська рада створюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Що це?Недовіра професійним якостям ВККСУ? Навіщо це дублювання фактично прямих обов’язків її членів? А якщо розглянути передбачені в законі обов’язки таможливості членів Громадської ради, то в багатьох випадках – це неконституційне втручання в особисте життя судді й кандидата на посаду судді, це негласне втручання у діяльність багатьох правоохоронних органів і «освячений законом» вплив на кадрову політику судових органів, що має дуже багато корупційних ризиків.
Марина Ставнійчук, експерт Венеційської комісії, голова громадської організації «За демократію через право»
Є безумовне розуміння і на фаховому, і на експертному, і на суспільному рівністосовнотого, що існуєнеобхідність реформування судової гілки влади. Є розуміння необхідності побудови правильного алгоритму того, щоб суди дійсно активно працювали у захисті прав людини, втому числі адміністративні – від свавілля держави. Є розуміння того, що власне зміни до Конституції України в тому вигляді, в тому процесі, в якому вони були прийняті, втрачають для мене свою легітимність. Але проблема не лише уцьому. При внесенні змін до Конституції був прийнятий закон про судоустрій. Через недовіру до так званої конституційної більшості, закон про судоустрій був проголосований першим. І на момент прийняття цього закону, і на сьогодні цейта інші імплементаційні закони не відповідають Конституції. Тому я моє прохання – не зважати на те, що запроваджується такий швидкий процес. Адже судова реформа – це єдина реформа, яка сьогодні потрібна владі. Тож не беріть до уваги ці дрібниці – питання відповідності Конституції.
Ніна Кучерук, експерт платформи Taxlink
Звичайно, гілка адміністративного судочинства має бути виокремленою так само, як і мають бути виокремлені гілки господарського, цивільного та кримінального судочинства. Адже чим більшою буде розгалуженість судових спеціалізацій, тим досконалішою буде якість правосуддя.
Зараз відбудеться своєрідний ребрендинг вищих судів. Якщо наразі діють окремі установи, то з набранням чинності змін до Конституції вони діятимуть у складі Верховного суду, а їхні рішення переглядатиме Велика палата ВС. Також у ВС скоротиться чисельність суддів, а тим, хто матиме бажанняпотрапити до складу Суду, необхідно буде пройти конкурсний відбір. Тобто, фактично, йдеться про ліквідацію вищих судів та створення нового ВС.
Щодо перспектив саме адміністративної юстиції зазначу, що про них сьогодні говорити важко. Змінилася структура цієї гілки судової влади, а також якісно зміниться кадровий склад, адже до ВС поряд із професійними суддями отримають змогу увійти адвокати та науковці.