 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про потребу реформування досі чинного Кодексу законів про працю 1971 р. та необхідні нові принципи вітчизняного трудового законодавства говорили на круглому столі «Новий Кодекс законів про працю в Україні: погляд у Європу», що відбувся 22.04.2015 у конференц-залі готелю Radisson Blu Hotel Podil, організованому Асоціацією правників України.
Експертну дискусію на заході було розділено на три блоки питань: аналіз та перспективи проекту Трудового кодексу України; тренди у законодавстві ЄС, які вплинуть на національне трудове законодавство та найочікуваніші зміни у трудовому кодексі на думку бізнесу. Проте основна увага обговорення стосувалася положень нещодавно зареєстрованого у парламенті (за поданням народного депутата України Михайла Папієва) законопроекту №1658 від 27.12.2014, який передбачає впровадження нового Трудового кодексу України. Зазначимо, що цей проект Закону було піддано серйозній критиці з боку присутніх на круглому столі експертів, аргументація яких зводилася до потреби доопрацювання прописаних у ньому положень.
Проект є, а змін немає
З позиції партнера, керівника практики праці та зайнятості ЮФ «Василь Кісіль і партнери Оксани Войнаровської, яка виступила модератором заходу, проект Трудового кодексу, винесений на розгляд парламенту М. Папієвим, за формою та категоріями схожий на старий Кодекс законів про працю, тому суттєвих змін до чинного законодавства від нього чекати не варто.
Проте, як було зазначено, проект закону № 1658, вносить певну правову визначеність і краще прописує певні технічні моменти від нині чинного КЗпП. Так, він хоча й містить низку корисних положень, які спростять роботу менеджерам з персоналу та бухгалтерам, не вирішує системних проблем і не містить необхідних новацій. «У трудовому праві стандартні правові норми не працюють, бо в цьому випадку працюють відносини підпорядкування», – зазначила пані Войнаровська.
Водночас, за її словами, в Україні порівняно з європейськими державами ми маємо певний парадокс, коли ми маємо малий рівень заробітної плати, але наші закони прописують великий єдиний соціальний внесок, який сплачується з розміру цих зарплат.
Водночас заступник голови Федерації професійних спілок України Сергій Українець наголосив, що запропонований варіант Трудового кодексу не містить основоположних елементів – визначення термінів та предмета правового регулювання, що ускладнить його застосування на практиці.
Крім того, він констатував, що за 14 років у чотирьох законопроектах Трудового кодексу містяться ті самі норми, не прописуючи основних норм, якій потрібні базові конструкції сучасних вітчизняних трудових правовідносин.
За переконанням пана Українця, поки жоден законопроект не витримує вимог міжнародно-правових актів. Проте, він вважає, що хоча сам проект Папієва мало чим відрізняється від решти, як загальна конструкція проект може бути взятий за основу під час розроблення більш комплексного документа. Крім того, за його словами, новий Трудовий кодекс має прописувати норми, на яких базуватимуться нинішні трудові відносини, враховуючи сучасні вимоги бізнесу до робочої сили, до її кваліфікації зокрема. «Законодавство, передусім, має бути справедливим та ефективним як для роботодавця, так і для працівника», – наголосив С. Українець.
Бажані правові вдосконалення: думки експертів
У свою чергу, директор Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України Юрій Кузовой, вважає, що в Україні наразі є необхідність дерегуляції сфери трудових відносин, яка надала б сторонам можливість самостійно домовлятися про всі важливі умови у колективних та трудових договорах. Зокрема він вважає, що «має бути «ринок праці», а не «магазин труда», оскільки «нікому не потрібні раби, потрібні працівники».
Також, як було зазначено, законопроект зберігає ті норми КЗпП, які обурюють роботодавця, до прикладу щодо системи відпусток. «Треба дати змогу домовлятися про відпустки тим, хто їх надає, та тим, хто їх отримує», – зазначив пан Кузовой. Також досить критично він зазначив те, що в Україні досі є трудові книжки («треба давно скасувати цей архаїзм»), наявність яких лише заважає нормальному функціонуванню трудових відносин.
Крім того, Ю. Кузовой звернув увагу на те, що ефективне модернізоване трудове законодавство надасть нашим працівникам значних переваг на ринку праці та підвищить інвестиційну привабливість країни. «Трудовий кодекс не менш важливий для інвестиційної привабливості, ніж податковий. Але соціальне навантаження на бізнес є надмірним: якщо ти хочеш заплатити гривню – готуй ще одну», – зазначив директор Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України.
Невтішної думки про проект Трудового кодексу №1658 і податковий консультант, фахівець з трудового права та оплати праці Тетяна Мойсеєнко. Зокрема, вона зазначила, що в порівнянні з проектом, представленим Міністерством соціальної політики України (який вона назвала новаторським, «інакописанням»), проект Папієва є доволі недосконалим.
До того ж вона вважає, що Трудовий кодекс має містити новаторські положення про обрахунок сумарного робочого часу та положення про різні види зайнятості, наприклад, робота дому, робота з гнучким графіком, ненормований робочий час та ін.
Також з позиції пані Мойсеєнко, Трудовий кодекс має регулювати трудові відносини не тільки на комерційних підприємствах, а й на державних, а також містити державні гарантії захисту трудових правовідносин.
Водночас вона дотримується думки, що всі зміни потрібно вносити поступово: «Працівники не готові до кардинальних змін, їх треба навчати, пояснювати, цей процес має проходити поетапно», – зазначила податковий консультант.
Думку колег підтримав і Микита Суєтін, завідувач Сектору з питань трудового законодавства Юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України: «Скажемо відверто: проект ніякий. З таким підходом ми змінюємо «шило на мило», документ треба доопрацьовувати», – безкомпромісно зазначив пан Суєтін. Окрім того, за словами представника Мінсоцполітики, кодекс не враховує проблемних питань, пов’язані з АТО, так званим прихованим працевлаштуванням, не враховує всіх вимог директив Європейського Союзу.
Позицію з погляду науковця представив адвокат Владислав Волинець, к.ю.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Все давно вже написано і сказано. Передусім нам потрібно розмежувати законодавство: що є сферою регулювання господарського законодавства, а що – трудового і, зрештою, поставити крапку у дискусії з приводу співвідношення КЗпП та закону про державну службу», – зазначив експерт.