До чого призведе глобальна деофшоризація? Що потрібно зробити Україні, щоб втримати бізнес і залучити інвестиції? Про перспективи і ризики використання криптовалюти в Україні, технологію блокчейн та інші питання юристи, представники бізнесу і чиновники мали можливість обговорити на міжнародній конференції ТОР Forum 4 грудня 2017 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Рівно рік тому ми разом з українським бізнесом думали, що глобальна деофшоризація нас не торкнеться. Коли ми дізналися, що Україна приєдналася до плану BEPS, то це була велика несподіванка. З того часу відбулася така кількість подій, що, напевно, не відбувалася багато років до того», - цими словами Наталія Ульянова, керуючий партнер ISF Legal Service, розпочала дискусію про перспективи України на фоні глобальних змін у галузі податкового планування. Експерт позначила майбутні плани міжнародної спільноти в рамках процесу деофшоризації. Зокрема, у 2017 році у світі відбулося підписання MLI Конвенції та перший обмін за CRS.
На 2018 рік заплановано:
- до 30.06 2018 р. - MLI Конвенція набере чинності;
- 30.06.2018 р. - відбудеться перший обмін CbC за 2016 р.;
- кінець 2018 р. - CRS-обмін запрацює в повному об’ємі.
На 2019 рік заплановано:
- 01.01.2019 р.- країни імлементують Anti Tax Avoidance Directive;
- 01.01.2019 р. - наберуть чинності норми MLI про WHT.
У 2020 році:
- підведуть підсумки по FATF та вживатимуть можливих контрзаходів;
- кінець 2020 р. - юрисдикції введуть мінімальний стандарт BEPS.
Також до 30.06.2021 року планується скасування «шкідливих» режимів, а до 2025 року - запровадження повної податкової прозорісті.
За словами партнера Deloitte Андрія Серветника, боротьбу з офшорами у світі розуміють по-різному. У побутовому розумінні офшор - це будь-яка юрисдикція, куди вигідно виводити капітал. Держава бореться з тим, щоб податкові кошти перетікали у ті юрисдикції, що мають на них право, з тих юрисдикцій, що не мають на них права. Останнє визначається в рамках існування такого поняття як «фіскальний суверенітет». Держава в силу тих чи інших факторів вважає, що має право оподатковувати тих осіб, що мають її резиденство. «Довгий час у світі існували баланс і рівновага - навіть при існуванні податкової конкуренції між державами. Найпопулярнішою країною були Нідерланди - до того, як з’явився Кіпр. Країни і досі борються за гроші, а боротися за них можна такими шляхами: або підвищувати податки і зробити для платника податку втечу з країни неможливою («паркувати» податки у себе), або залучати інвестиції, стимулювати гроші «приходити» в державу, і податків у будь-якому разі ставатиме більше за рахунок обороту. Після кризи 2008 року принцип податкової конкуренції наразився на всесторонню атаку», - зазначив експерт.
На заході учасники також обговорили окремі юрисдикції Кіпру та Андорри. Доповідачі детально роз’яснювали правові аспекти податкових режимів цих країн. На прикладі Кіпру партнер Taxatelier Ltd Кристос Теофіл проаналізував проблематику substance та автоматичного обміну інформацією.
Суддя ВАСУ Наталія Блажківська розповіла про судову справу між компанією Google і урядом Великобританії, показавши, що питання офшорів і боротьби з ними вже давно перебуває за межами юриспруденції, а також регулювання позитивного права.
Данило Гетьманцев, член Європейської асоціації податкових професорів, представив доповідь про правовий статут резидентів в Україні та інших країн світу (на прикладі ФРН, Франції та Іспанії).
Окрім цього, на форумі відбулася дискусія про дії бізнесу у зв’язку з прийняттям Україною зобов’язань імплементувати мінімальний стандарт Плану BEPS.
Висновки, яких дійшли учасники і доповідачі дискусії, були дещо невтішними. Як було зазначено, Україні необхідно направити увагу і сили в середину країни, зайнятися захистом власності, капіталу і лібералізацією валютного регулювання, а не сліпо виконувати приписи іноземних держав.