Що ми знаємо про третейські суди? Чи потрібен нам цей інструмент і як підвищити зацікавленість до нього, розбиралися 12 грудня 2018 р. на Третейському форумі «Стан і перспективи розвитку третейського розгляду в Україні». Захід було організовано за підтримки проекту USAID, Фундації DEJURE, Третейської палати України, Торгово-промислової палати України та Асоціації правників України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Можливість виникнення третейських судів з’явилася ще у 2004 р., коли набрав чинності Закон України «Про третейські суди». Загалом третейський суд є недержавним незалежним органом, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди» для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
За проведеним дослідженням, з 2004 р. по 1 грудня 2018 р. було зареєстровано 515 третейських судів, з яких 21 вже припинили свою діяльність, а у 248 відбувалося укладення потенційними сторонами спорів третейських договорів, розгляд справ та винесення рішень. До речі, найбільше третейських судів було зареєстровано при об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності юридичних осіб (у т.ч. банків) - 287, при фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів - 108, при всеукраїнських громадських організаціях - 73.
Можна виділити такі етапи розвитку третейських судів в Україні:
- 2004-2009 рр., коли була обмежена компетенція третейських судів у частині вирішення справ стосовно нерухомості, які якраз і були найпопулярнішими для розгляду в цих судах;
- 2009-2011 рр., коли суди було позбавлено ще однієї компетенції - вирішувати справи щодо захисту прав споживачів;
- 2011-2017 рр. (зміни в процесуальному законодавстві) і дотепер - попит на звернення до третейських судів є мінімальним.
Тому у експертів і виникло питання: що можна зробити для оживлення третейських судів в Україні? На їх думку є перспективи розвантажити державні суди в частині цивільних і господарських спорів розрахункової природи, а також інших видів невиконання договірних зобов’язань.
Спробувати змінити ситуацію пропонується в двох основних напрямках: зміни до законодавства та побудова комунікації. Зокрема, зміни до законодавства мають стосуватися як усунення можливостей неоднакового тлумачення норм законодавства про третейські суди та процесуального законодавства, так і покращувати якість самих третейських судів, а також створювати умови для їх належного самоврядування й автономності в частині дотримання високих стандартів діяльності та авторитету в суспільстві.
Так, експерти запропонували уточнити формулювання виключення з підвідомчості справ щодо захисту прав споживачів та розширити підвідомчість спорів на всі категорії цивільних і господарських спорів і т.д.
Щодо побудови комунікації Олена Болтушкіна, експерт з комунікації ГО «Фундація DEJURE», наголосила на тому, що наразі відсутня різка недовіра населення до третейських судів порівняно з державними судами. Причина цього в тому, що більшість людей, навіть юристів, ніколи не стикалися з цими судами.. Тому пані Болтушкіна впевнена, що там, де немає чіткого уявлення про цей механізм, є можливість побудувати хорошу комунікацію і демонструвати основним цільовим аудиторіям (юристи, підприємці, судді, працівники державних судів), в чому полягає користь саме для них.
Водночас пані Болтушкіна застерегла, що комунікаційна стратегія зможе спрацювати у тому випадку, коли і на організаційному рівні все буде налагоджено. «Якщо ви напишете дуже добре про свій суд, але не будете працювати, то вам комунікація не дасть нічого. Ба більше, ви можете в такому разі зашкодити не тільки своїй репутації, але й репутації всіх третейських судів взагалі. Про це дійсно потрібно пам’ятати, адже люди можуть стикнутися тільки з одним судом, який погано працює, а вже зроблять висновок про всю галузь», - зазначила вона.