 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Останнім часом доволі велика кількість розмов та дискусій про інтеграцію з ЄС: експорт товарів, інвестиції за кордон. Ці два типи завоювання іноземних ринків є альтернативним один до одному. Про практичні нюанси такого «повороту» бізнесу розповів партнер, керівник практики корпоративного права та M&А МЮК AstapowLawyers Олег Мальський 15 квітня цього року під час бізнес-сніданку на тему "Диверсифікація бізнесу. Погляд юристів".
За його словами, остання статистика показує, що останнім часом скоротився експорт українських товарів у країни СНД та збільшився – у країни Європи. Помінялась навіть структура експорту: машинобудування, сталь – скоротилось в багато разів; натомість виросла кількість експорту сировини.
Щодо питання експорту, Олег Мальський на основі досвіду клієнтів компанії виокремив такі нюанси:
- Ми завжди там будемо чужими.
- Ми завжди там будемо конкурентами для місцевого бізнесу.
- Навіть, якщо нам покращать доступ до ринку – «Правила гри вам розкажуть, але як у ній виграти – не навчать», – от так метафорично зазначив пан Мальський про особливість експорту товарів та послуг з України в ЄС. І додати нічого.
А взагалі до експортування потрібно готуватись досить довго – пристосовуватись до бізнес-процесів, вирішувати мовні питання. За словами доповідача, в їхньої компанії були клієнти, які долали всі ці «труднощі». Але часто доходять до одного результату – їхні товари там ніхто не купує – там «пробитись» до нормального супермаркету досить важко.
Спікер повідомив, що сьогодні можна прослідкувати тенденцію, коли українці купують за кордоном вже готовий бізнес або переносять туди частину активів. Такий «тип» переведення бізнесу можна назвати вдалим: підприємець отримує статус виробника, роботодавця, доступ до європейських грантів і частково стає, так би мовити, місцевим.
Таку особливість можна спостерігати у процесах банкрутства: «Коли за кордоном проходить процес банкрутства – банкрутує, приміром, завод – наші співвітчизники дивляться на це як на потенційну можливість. Географія таких «дій» має схожість з історичними особливостями розвитку та менталітету – це однозначно Балтійські країни, а також Польща, Чехія, Молдова, Болгарія.
Щодо купівлі активів за кордоном – також доволі складна процедура: ці активи треба знайти, зробити аудит, перенести частину менеджменту, відновлювати роботу. З іншого боку, є й великі переваги – це насамперед європейські гранти.
Щодо отримання грантів – процес доволі складний та трудомісткий: «Європейських грантів на побудову заводів в Україні я ще не бачив, а на побудову в Латвії, Польщі, наприклад, – бачив». У справі отримання грантів є важливою робота консультантів – спеціалістів, які займаються лише грантами, відслідковують їх та пропонують певним компаніям допомогти з оформленням документів на отримання того чи іншого гранту. Відповідно, той, хто займається бізнесом у певній країні, повинен провести «кастинг» із такими консультантами, щоб мати повну картину «грантової» складової країни та можливість націлити свою компанію на отримання одного з них.