Допоки реформатори розмірковують над тим, як повернути престиж національному судочинству, до справи узялася громадськість. Силами правників-активістів був започаткований проект «Суд людською мовою», який передбачає проведення трансляції судових засідань з коментуванням провідними українськими адвокатами подій, що відбуваються в рамках процесу. Про те, як діятиме проект та на які результати очікують його ініціатори, журналісти дізнались під час тематичного прес-брифінгу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Брифінг відбувся 07.07.2016 р. в будівлі Державної судової адміністрації України. Він став частиною програми тренінгу, проведеного для представників прес-центру судової влади та прес-секретарів з 23 судів м. Києва та Київської області. Участь у зустрічі взяли голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, старший адвокат практики правової безпеки бізнесу в ЮК «Юскутум» Ксенія Проконова та директор ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак. Модератором виступила представниця прес-центру судової влади України Ольга Какауліна.
Якщо не ми, то хто?
Традиційно брифінг розпочався з доповідей спікерів, у яких було окреслено основні проблеми, що зумовили проведення заходу. Першою узяла слово очільниця РСУ. Вона звернулась до прес-секретарів, присутніх у залі разом із журналістами: «Саме на вас покладається завдання зробити суд таким, яким його хоче бачити суспільство, – доступним, зрозумілим, людяним».
«Якщо ми не будемо говорити про себе, – продовжила пані Сімоненко, – про нас говоритимуть інші». Нагадаємо, що це прикре зауваження вже не одноразово озвучувалось не лише українськими, а й закордонними фахівцями. Раніше «ЮГ» вдалось поспілкуватися зі столичним суддею, який зазначив, що ще кілька років тому його колеги зі Старого Світу закликали українських володільців мантій до перегляду своєї інформаційної політики. Однак тоді суддівство не надало цьому належної уваги.
В. Сімоненко наголосила на тому, що зараз не потрібно боятися працювати з громадськістю та засобами масової інформації. Слід доступною для суспільства мовою роз’яснювати, що відбувається в суді, аби не допускати роздмухування сенсацій з другорядних фактів.
З європейського досвіду голові РСУ найбільше до вподоби приклад Голландії, де на офіційному веб-ресурсі розміщений телефон, за яким інформацію про суд та суддів можна отримати протягом усієї доби. «Так, робота прес-секретаря є цілодобовою. Але воно того варте, адже результат цієї праці йде до загального заліку у відновленні судового авторитету», – підкреслила доповідачка.
Зі свого боку, володілеця мантії пообіцяла всіляку підтримку прес-секретарям в їхній непростій діяльності, у тому числі в частині роз’яснювальної роботи з суддями, що не бажають співпрацювати зі ЗМІ.
Безкоштовна трансляція
Про проект «Суд людською мовою» розповіла його натхненниця В. Рибак. Вона зазначила, що ідея народилася в результаті діалогу з РСУ. Вона є унікальною не лише для України, а й для інших європейських держав. Ідея полягає у тому, щоб у режимі реального часу транслювати судове засідання і паралельно озвучувати коментарі щодо нього, надані провідними українськими правниками. Серед охочих коментувати планується провести конкурс, за результатами якого будуть виявлені найкращі оратори. Саме вони і стануть голосом національного судівництва.
Аби убезпечити адвокатів від конфлікту інтересів, проект залучатиме до коментування фахівців з різних міст України. Перша трансляція відбулась минулого року у Святошинському районному суді м. Києва. З тих пір здійснюється оприлюднення 14 судових процесів, в яких відбулось понад 100 засідань. Переважно, мова йде про так звані резонансні справи, що мають істотний суспільний інтерес. Однак в майбутньому ініціатори проекту готові транслювати й пересічні спори (за умови погодження не це сторін).
Фішкою нового проекту є те, що він практично не вимагає додаткового фінансового вливання. Ще до початку його реалізації в судах державним коштом на забезпечення вимог процесуальних кодексів були встановлені відеокамери. Вони призначаються для проведення засідання в режимі відеоконференції. Наразі, як повідомляють у ДСА, необхідними технічними можливостями забезпечені усі місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції. Однак трансляція може здійснюватися лише з дозволу суду та без створення перешкод у веденні засідання.
З цими вимогами погоджуються і самі ініціатори проекту «Суд людською мовою», адже вони, передусім, зацікавлені у тому, аби в рамках національного судочинства були дотримані права людини й громадянина.
Нова «мильна» опера?
На що ж очікують активісти в результаті запуску нескінченного серіалу під назвою «Судовий процес»? Про це розповіла К. Проконова. За її словами, громадськість сподівається на те, що перед камерою учасники процесу поводитимуть себе інакше, ніж за її відсутності. «Якість адвокатських послуг впала через те, що немає перед ким працювати. Часто адвокати самі виступають проти залучення журналістів. Трансляція ж допоможе підвищити рівень їхньої роботи», – констатувала правник. Однак окремі фахівці, з якими «ЮГ» поспілкувалася пізніше, жодним чином не применшуючи психологічний фактор публічності, зауважили, що якість роботи адвоката навряд чи залежатиме від наявності або відсутності відеокамери та порекомендували перечитати працю Дж. Спенса «Настільна книга адвоката: мистецтво захисту у суді», де йдеться про підготовку правника до процесу.
Другий очікуваний наслідок – підвищення правової культури населення. Доповідачка зауважила, що наразі не всі громадяни розуміють, як правильно поводити себе в суді. Це нервує і їх, і володільців мантій, та в результаті створює стресову ситуацію. Вирішити цю проблему громадські організації намагались, друкуючи буклети, в яких викладались процесуальні основи. Однак практика показує, що це чтиво не є надто популярним серед населення. Тому активісти сподіваються, що відеоінформація легше сприйматиметься громадянами. Водночас деякі фахівці у галузі права, спілкуючись з «ЮГ», висловили подив з приводу цієї позиції, оскільки вважають, що представництво інтересів особи в суді має здійснювати професіонал. «Врешті, нікому ж не спадає на думку робити відеоролик із роз’ясненням того, як самостійно видалити апендикс», – іронізували вони.
Чи будуть досягнуті озвучені цілі, стане зрозуміло згодом. Громадські активісти впевнені у тому, що навіть за наявності тих чи інших недоліків, впровадження та популяризація проекту виправдана запитом суспільства на справедливий, неупереджений і прозорий суд. Цю ж думку, судячи з усього, поділяють і в РСУ. Тож, вочевидь, володільцям мантії вже найближчим часом слід готуватися до «виступів у прямому ефірі». Чи впораються вони з цим – не відомо. Але ті судді, з яким «ЮГ» встигла поспілкуватися після брифінгу, переконані, що подібна відкритість дійсно сприятиме відновленню авторитету судової влади.