Реформаторська епопея продовжується. На черзі модернізація закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», чим наразі займається робоча група при Раді з питань судової реформи. Після тривалої та кропіткої роботи фахівцями були напрацьовані пропозиції, які вже оприлюднені на сайті Ради для обговорення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого, їх розробники вважають за доцільне обмежити строк перебування на посаді у самоврядних адвокатських органах 2-ма роками; заборонити кооптацію; впровадити таємне та рейтингове голосування; наділити новими повноваженнями адвокатський З’їзд та Раду адвокатів України; деталізувати статус Національної асоціації адвокатів України; встановити порядок і строки повідомлення про професійні зібрання; вирішити низку фінансових питань.
Аби виявити слабкі місця запропонованого, реформатори разом з Асоціацією правників України, на чолі з її президентом Денисом Бугаєм, ініціювали низку заходів, присвячених обговоренню напрацювань. Перша зустріч відбулась 27.04.2016 р. у будівлі Дипломатичної академії України. Участь у ній взяли адвокати та посадовці. Очолив захід заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов.
Статус вирішує все
Він розпочав дискусію з високої оцінки, яку надав роботі розробників пропозицій та окреслив коло питань, до обговорення яких запросив присутніх. Одне з цих питань стосувалося визначення статусу НААУ. Наразі, як зазначили присутні, НААУ «висить у повітрі» над органами адвокатського самоврядування і не має з ними логічного поєднання. Також відсутнє таке поєднання Асоціації з окремими представниками професії. Отримання адвокатського свідоцтва де-юре не тягне за собою автоматичного набуття членства у НААУ, так само, як і втрата свідоцтва не призводить до вибуття з членських лав. Тож, за таких умов можна дійти висновку, що Асоціація з адвокатами не пов’язана нічим, окрім обов’язкових щорічних внесків.
До слова, і самі внески робити саме до НААУ видається експертам не логічним. А обов’язкове членство в Асоціації більшість з них і досі розцінює як порушення ст. 36 Конституції України. Не зважаючи на те, що член Вищої ради юстиції Вадим Беляневич не бачить у цьому жодної проблеми, адже якщо людина не бажає вступати до Асоціації, її ніхто не примушує бути адвокатом, інші правники дотримуються протилежної думки. «Я розумію, коли молодий юрист погоджується отримати адвокатське свідоцтво на умовах обов’язкового членства в НААУ, – зазначив один зі спікерів. – Але чому мене (адвоката, який пропрацював багато років) раптом змушують вступати до Асоціації?».
Не дивлячись на те, що фахівці визнали зазначене запитання справедливим, більшість з них все ж погоджується з тим, що членство у НААУ повинне бути обов’язковим. Принаймні це відповідає стандартам адвокатури зі Старого Світу, на що неодноразово вказували українцям європейські експерти. А щоб надалі з цього приводу не виникало дискусій, правники наполягають на зміні статусу НААУ.
Три напрями змін
Зробити це можна трьома шляхами: або залишити все як є і погодитися з добровільно-примусовим обов’язковим членством та сплатою щорічних внесків; або делегувати якомусь державному органу повноваженні зі створення нової НААУ та перепризначення її керівництва з подальшим наданням Асоціації статусу юридичної особи публічного права з обов’язковим членством; або змінити принцип формування НААУ, дозволивши робити це регіональним радам шляхом висування своїх делегатів. У кожному із запропонованих шляхів присутні виявили свої недоліки.
Якщо з першим варіантом питань більш-менш не виникло, окрім того, що нинішній стан речей не влаштовує адвокатів, то дві інші пропозиції були ретельно досліджені. З дискусії стало зрозуміло, що другий шлях також є неприйнятним, адже, якщо дозволити державі створити НААУ, це неминуче викличе підозри в узурпації адвокатури державою та протести серед представників професії. Хоча окремі присутні погодилися б з таким кроком, якби держава створила НААУ, а потім «про це забула». Однак механізму, який би дозволив убезпечити адвокатуру від держави, запропоновано не було.
Другий шлях нагадує модель побудови адвокатури у Франції. Вона є дієвою, однак, на думку експертів, не доцільною для України. Впровадження такої моделі, як зазначили спікери, може призвести до надмірної федералізації та врешті розвалить систему, яка так чи інакше, але працює. Підсумовуючи озвучене, О. Філатов зазначив, що за орієнтир у вирішенні цієї проблеми, вочевидь, потрібно брати удосконалення положень чинного закону.
15% самоврядування
Наступним предметом дискусії стали склад та статус самоврядних органів. Присутні погодилися з тим, що самоуправління має базуватись на адвокатах. Однак з досліджень, проведених у Донецькій області, було виявлено, що в адвокатських конференціях беруть участь лише 15% представників професії. Спікери висловили впевненість у тому, що в цілому по Україні ситуація аналогічна. Тож, управління професією здійснюється меншістю, і цю тенденцію потрібно змінювати.
Одним з варіантів змін може виявитись відмова від двоступеневих зібрань – адвокатських зборів та адвокатських конференції – на користь чогось одного. Якщо при цьому буде чітко регламентований порядок повідомлення про час, дату проведення зібрань та порядок денний, проблема самоуправління частково буде вирішена. Також присутні погодилися з тим, що потрібно переглянути сам механізм створення самоврядних органів, а також їх повноваження.
Наприклад, Д. Бугай переконаний у тому, що дисциплінарні органи мають бути відокремлені від кваліфікаційних та огороджені «Китайським муром» від інших самоврядних органів. Це дозволить забезпечити прозорість, неупередженість та об’єктивність дисциплінарних процедур. До слова, таке цілком відповідає і міжнародним стандартам, на що Україні вже вказували іноземні радники. Кваліфікаційні ж органи логічно було б вивести з підпорядкування НААУ та перевести до РАУ. Однак робити ті й ті окремими юридичними особами не доцільно – вони мають залишатися органами у системі самоврядування. Принаймні на таке пристала більшість запрошених.
Також під час зустрічі були обговорені й інші проблеми, однак щодо жодної з них чіткого рішення знайдено не було. Тож серія експертних зустрічей продовжуватиметься.