Під пильною увагою АМКУ кілька років поспіль перебуває справа за ознаками антиконкурентних дій торгових мереж у 2010-2012 рр. Торік держорган уже завершив з’ясування всіх обставин справи і розслідування по справі, тому єдиним питанням, яке залишилося на сьогодні, є: коли і яке рішення ухвалить Антимонопольний комітет.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З історії питання
Нагадаємо, як уже раніше писала «Юридична газета» (№ 48-49 за 2014 р.) Антимонопольний комітет України вийшов на фінішну пряму у винесенні рішення по справі щодо антиконкурентних дій торгових мереж у 2010-2012 рр.
Зокрема, 23 грудня 2014 року відбулося слухання за результатами розгляду справи № 242_26.13∕150-12 за ознаками вчинення вітчизняними ритейлерами порушень, передбачених ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Зазначимо, що, з позиції АМКУ, такі дії мають ознаки картельної змови торговельних мереж на ринку роздрібної реалізації товарів повсякденного вжитку. Тож досліджуватиметься обґрунтованість цін на продукти харчування і механізми співпраці торговельних мереж та постачальників товарів міста Києва (справа стосується безпосередньо ситуації на ринку роздрібної торгівлі у 2010-2012 рр.). Зокрема, держорган вбачає в діях ритейлерів наявність необумовленого підвищення цінта створення системи інформаційного обміну між мережами щодо координації цінової політики, наявність факту нав’язування додаткових послуг і порушення прав постачальників мереж. Було зазначено, що сума надлишкових прибутків торгових мереж у 2012 р. становила 19 млрд грн, тобто 1% ВВП країни за відповідний рік. За результатами слухання на прохання представника відповідача АМКУ надав час для подання додаткової інформації, яка, за інформацією держоргана, так і не була до нього донесена.
Проте з метою подальшого вирішення цієї ситуації було ініційовано подальший діалог «АМКУ – порушник антимонопольного законодавства», що відбувся в рамках круглого столу 28 січня у приміщенні Торгово-промислової палати. Зокрема, зазначений захід під назвою «Врегулювання проблем у відносинах між виробниками (постачальниками) продовольчих товарів та роздрібними торговельними мережами: українські проблеми, світовий досвід» відбувся за участю Європейської Бізнес-Асоціації та за сприяння Антимонопольного комітету України.
Мета діалогу – вирішення питання
Ініційована сторонами дискусія було зосереджена на обговоренні різних аспектів справи № 242_26.13∕150-12 і мала за мету заслухати позиції всіх сторін (як споживачів, так і виробників та постачальників товарів) цього антимонопольного спору з метою їхнього подальшого врахування при підготовці рішення комітету у справі.
Зазначимо, що захід відбувся під керівництвом в.о. голови АМКУ Миколи Бараша та за участю представників торговельних мереж, постачальників та виробників товарів повсякденного вжитку, а також галузевих об’єднань і об’єднань споживачів тощо. При цьому, основна увага обговорення була зосереджена на пошуку оптимальної взаємодії між виробниками та постачальниками товарів, спрямована на удосконалення відносин на ринках послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом, а також усунення обставин, які заважають розвитку цих ринків.
У своїй доповіді «Підвищення ефективності відносин у сучасній роздрібній торгівлі України: проблеми та шляхи забезпечення» М. Бараш наголосив, що за результатами розслідування встановлено факт наявності ознак картельної змови в діях ритейлерів, що тягне за собою штраф 10% доходу за минулий рік. У своїх тезах в.о. голови АМКУ розповів про антимонопольну практику в Європейському Союзі та ті правові принципи, що застосовують до порушників антимонопольного законодавства у країнах Європи.
Також було зазначено, що дії вітчизняних ритейлерів за європейським правом можна кваліфікувати як «нечесну торгову практику», при тому, що ринок ритейлерів в Україні низькоконцентрований, тому потенційно конкурентний. Пан Бараш наголошує, що світовий досвід переконує, що в усьому світі активно застосовується конкурентне право, проте такі справи не завжди завершуються санкціями, а інколи й компромісом. При тому, на його думку, позитиви розвитку ринку конкуренції є явними: якщо ринок ритейлу має конкурентну структуру, то відбувається зниження цін до обґрунтованого рівня; підвищення якості товарів; розширення асортименту та стимулювання виробництва. Водночас, з позиції очільника АМКУ, дотримуючись вимог європейського законодавства, вітчизняний ритейл може вийти на новий рівень співпраці та відносин для того, щоб в подальшому не виникало подібних проблем. М. Бараш вважає, що є кілька шляхів вирішення цієї проблеми в Україні: 1) саморегулювання ринку; 2) зобов’язання АМКУ; 3) ухвалення ЗУ «Про внутрішню торгівлю». Тому, на його думку, найкращим варіантом у нинішній ситуації є процес саморегуляції з прийняттям кодексу етики. «Ми маємо або державний примус або саморегулювання бізнесу», – наголосив в.о. голови АМКУ.
Про кодекс етики та конкуренцію
Менеджер комітетів з електронних платежів та роздрібної торгівлі Європейської Бізнес-Асоціації Ірина Здоревська в своїй доповіді «Активність ЄБА щодо врегулювання проблемних питань у взаємовідносинах між постачальниками і роздрібними мережами та написання проекту кодексу етики між ними» наголосила на необхідності написання такого проекту та зауважила, щосаме кодекс етики є ключовим чинником урегулювання ринкових відносин в розвинених європейських країнах. Основними питаннями проекту кодексу етики єтакі: строки розрахунків, розподіл ризиків, бонуси й інформаційний обмін. «Саморегулювання притаманне розвиненому рівню господарських відносин», – наголосила пані Здоревська.
Водночас Олександр Поліводський, партнер юридичної фірми «Софія», розповів про юридичні аспекти у відносинах між виробниками та торговельними мережами і наголосив на необхідності не лише дотримання вимог європейського права, а й приведення українського законодавства до світових норм. Зокрема, правник розповів про особливості законодавчого закріплення дійсності∕недійсності договорів (зокрема, у сфері ритейлу) та зауважив необхідність дотримання справедливих договірних умов, оскільки «несправедливі договірні умови» в законодавстві ЄС трактуються як явно нечесні угоди. Проте, як було зазначено, Директиви ЄС, зокрема, у сфері конкуренції, є зобовязаннями держави, а не суб’єктів ринку. Також він зазначив, що у правилах професійної етики сфери ритейлу важливо було б зазначити такі нюанси: строки розрахунків; основні положення директив ЄС; типові форми та перелік договорів на додаткові послуги; принципи відповідальності перед споживачами; фактичні умови на ринку, що вже використовуються і потребують закріплення та ін. Тому, на його думку, потрібно передусім імплементувати право ЄС, бізнес у сфері ритейлу має брати участь у асоціаціях, враховувати інтереси споживачів, виробників; розробляти правила професійної етики; а також приділяти увагу юридичному обґрунтуванню власної позиції.
Водночас позицію бізнесу у цьому питанні висловили представники ритейлерів. До прикладу, Олексій Балдинюк, президент асоціації «Укркондпром», поділився досвідом щодо використання галузевих правил професійної етики, які вже прийняті та успішно діють на ринку кондитерських виробів. «Підвищення ефективності відносин у ланцюгу продажу товарів повсякденного вжитку з урахуванням досвіду розвинених країн світу, передусім шляхом запровадження механізмів саморегулювання, забезпечить обґрунтоване ціноутворення», – зазначив доповідач.
Також одним із ключових питань цього круглого столу була співпраця між сучасними продовольчими ритейлерами та їхніми постачальниками, а саме, обговорювались питання щодо обґрунтованих строків оплати за поставлені товари, справедливого розподілу ризиків, збалансування інтересів торговельних мереж і постачальників, а також інформаційного забезпечення всіх учасників відносин у торгівлі.
Замість висновків
Оскільки вирішення виявлених проблемних питань вимагає оперативних та скоординованих дій усіх учасників круглого столу, тоза результатами обговорення учасники дійшли висновку про необхідність створення робочої групи для підготовки кодексу етики під егідою Торгово-промислової палати України та Європейської Бізнес-Асоціації, який допоможе врегулювати проблеми у відносинах між виробниками (постачальниками) продовольчих товарів та роздрібними торговельними мережами.