Основні проблемні питання податкової реформи та необхідність законодавчого вдосконалення норм чинного законодавства обговорили під час круглого столу Комітету з оподаткування Асоціації правників України «Податкова реформа: чи буде досягнуто цілей?», що відбувся 9 лютого ц.р..
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Експертне обговорення було умовно поділено та три тематичних блоки: «скорочення» податків: що більше 11 чи 22?; ПДФО, ЄСВ, військовий збір – чи вийдуть зарплати із тіні; податок на прибуток та ПДВ: втрати та надбання держави і бізнесу. Учасниками обговорення виступили народні депутати України, представники ДФС, судді Вищого адміністративного суду України, аудитори та юристи. Наводимо найважливіші актуальні тези дискусії заходу.
Чи було «скорочення» податків?
«У нас йдеться про скорочення лише назв податків, фактично податковий тягар залишився такий, який і був», - каже Наталія Куріленко, експерт Комітету АПУ з оподаткування та директор аудиторської компанії «Систем аудит кепітел», коментуючи питання податкової реформи. «Але скорочення назв податків і скорочення податків – це не тотожні поняття. Навіщо було задекларовано, що ми скорочуємо вдвічі податки, а фактично податки було скорочено на дуже незначну кількість», - наголосила експерт.
Розповідаючи про так зване «скорочення» директор аудиторської компанії «Систем аудит кепітел» навела ряд промовистих прикладів. Спершу вона нагадала, що «у 2014 р. норми Податкового кодексу містили 22 податки, а з 2015 р. у нас уже 11, тобто вдвічі менше (принаймні назв)». До того ж, з її позиції, чомусь до нового переліку не ввійшов військовий збір, хоча його дію не лише подовжено, але й значно розширено об’єкти оподаткування, тому у нас принаймні 12 назв податків. Також, як було зазначено, під однією назвою рентної плати об’єднано плату за користування надрами, плату за користування радіочастотним ресурсом, збір за спецкористування лісовими ресурсами та води, рентна плата за транспортування нафти, тобто вже маємо 16 податків.
«Податок на майно передбачає податок на нерухоме майно, плату за землю і транспортний податок, тобто вже 18. Збір за розвиток виноградництва транспортований до платежу за назвою акцизний податок, тобто вже маємо 19 податків, а не 11, як зазначено в ст. 9-10 Податкового кодексу. А фіксований сільськогосподарський податок належить до складу єдиного податку, що вже нараховує 20 податків загалом. Про все скорочення з 22 до 11 йдеться?», - наголосила пані Куріленко. Проте серед позитивного, на її думку, можна виокремити скасування збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, оскільки справді особи, які здійснюють торгівлю у магазинах, можуть не сплачувати збір за патент.
Свої контраргументи щодо питання нюансів проведення податкової реформи та «скорочення» податків навів представник ДФС Сергій Науменко. «Ніхто не заперечує, що певні податки просто було трансформовано в інші (чотири податки були повністю скасовані). Так, можливо, не відбудеться значне зменшення сум. Але ми вважаємо, що таке скорочення хоча навіть назв, скорочення кодів бюджетної класифікації спростить передусім адміністрування як у платників податків, так і у держави. Це стосується і ДФС, і Міністерства фінансів. Цим простіше адміністрування, тим менші витрати на його проведення. Ми вважаємо, що і така мета також була закладена в законопроект», - констатував представник фіскальної служби.
У свою чергу, відповідаючи на запитання «що більше 9 чи 22?», народний депутат України, член Комітету ВР України з питань податкової та митної політики Оксана Продан зазначила, що «ті 9 податків, що в нас на сьогодні є, більше ніж колишні 22». До того ж, як було зазначено, на сьогодні усі ті бухгалтери та аудитори, які працюють зі змінами, що були прийняті під бюджет 2015, говорять про те, що легше не стало.
До того ж народний депутат пропонує свій шлях подолання наявних нині законодавчих суперечностей. «Я бачу два шляхи у цьому напрямі: перший – потрібно терміново ліквідувати ті негативи, які спричинені поспішними змінами до Податкового кодексу; другий – потрібно насправді підготувати комплексні зміни до наявної системи податкового законодавства», - наголосила народний депутат. На її думку, це потрібно тому, що бізнес не відчуває зменшення фіскального тиску на економіку.
Водночас, на думку народного депутата України, Першого заступника голови Комітету ВР України з питань податкової та митної політики Андрія Журжія, законопроект, який було напрацьовано у Міністерстві фінансів не потрібно було взагалі приймати, оскільки він першопочатково був розроблений некоректно. «Фактично жодного полегшення для бізнесу немає», - наголосив народний депутат. Пан Журжій дотримується думки, що варто було прийти до того, що в нас нарешті буде виконуватися принцип передбачуваності податкового законодавства, і ми нарешті припинимо вносити зміни до податкового кодексу за 2-3 дні до Нового року. «Напевно, не випадково у Податковому кодексі передбачено, що будь-які зміни вносяться не пізніше ніж за 6 місяців до її вступу в силу. Давайте звертатися до Міністерства фінансів, зокрема до Кабінету міністрів про те, якщо Вам потрібні якісь зміни для бюджету 2016 р., будь ласка внесіть їх на розгляд ВР України, хоча б у квітні, щоб депутати мали два місяці на відпрацювання пропонованих норм спільно з громадськістю і прийняти виважене рішення. У такому разі буде інша якість документа», - наголосив народний депутат. Крім того, народний депутат зазначив, що йому, як юристу, було незрозуміло, чому до Нового року приймають норми закону, а потім все змінюють.
До того ж, заступник начальника відділу забезпечення роботи IV судової палати Вищого адміністративного суду України Антон Поляничко наголосив, що «ми всі розуміємо, що з погляду теорії податкового права все збереглося». Як приклад своїх слів, він навів фіскальну норму про надбавку за газ, яка відсутня в загальній частині ПКУ, проте міститься у нормі перехідних положень Кодексу. «Як на мене, тут головне – базовий підхід, який закладається в намагання здійснити хоч якусь реформу. Все те податкове навантаження, яке закріплене в законі, нереального витримати. Будь-які реформи почнуть приносити якусь користь лише тоді, коли всі зрозуміють, з чого треба починати. Тобто спочатку визначити реальні доходи та витрати бізнесу, а не лише ті, які можуть бути продемонстровані в податковому обліку. Далі – розрахувати, які суми податків можна вилучити без шкоди розвитку бізнесу з урахування інвестиційної складової тощо. І лише на цих показниках створити ті бази, ті об’єкти, що відповідатимуть реальному стану», - наголосив пан Поляничко. Крім того, на його думку, зважаючи на ситуацію в країні, наразі немає права на помилку і починати здійснювати реформу варто вже зараз.
Реформа ЄСВ: потрібні нові зміни
Численних дискусій присутніх експертів викликало питання реформування системи сплати єдиного соціального внеску. На думку багатьох спеціалістів, введення з 2015 реформи сплати ЄСВ є гарних кроком до подальшого реформування, оскільки не відображає потреб бізнес-середовища і захисту інтересів працівника.
Зокрема, на думку Наукової Ради Асоціації податкових радників, почесного президента ЮК Jurimex Данило Гетманцев, реформа системи сплати єдиного соціального внеску з метою виводу заробітних плат із тіні є важливим кроком, проте викликає багато запитань. «Оскільки самі по собі зміни до законодавства про ЄСВ, враховуючи компенсаційні механізми, є недосконалими. Бізнес скаржиться на те, що це надто велике навантаження на нього, навіть з урахуванням цього компенсаційного механізму. Однак, можна сказати, що це так чи інакше великий крок вперед», - зазначив пан Гетьманцев.
До того ж А. Журжій, погоджуючись з тезою Д. Гетьманцева про недосконалість механізму ЄСВ, зазначив, що прописані у нормах закону про реформу ЄСВ – це фактично межа компромісу, яка була можлива на момент прийняття документа. «Зважаючи на важкі виписані в законі критерії, велика частина бізнесу не зможе цим скористатися. Так, є частина бізнесу може скористатися цими нормами, проте є перешкодою, щоб цей процес став масовим», - наголосив народний депутат.
Водночас юристи розповідають, що для різних категорій бізнесу по-різному використовують реформу ЄСВ. «Для великого бізнесу спрощення відбулося», - наголошує Володимир Ващенко, партнер VBPartners. Схожу позицію висловив і Д. Гетьманцев, зазначивши, що серед тих представників бізнес-середовища, які користуються його послугами, багато хто скористався цим механізмом і у січні зарплати виплатили уже по-новому. «Рух у напрямі легалізації заробітних плат «у конвертах» оцінюю досить позитивно», - зазначив почесний президент ЮК Jurimex.
Проте О. Продан констатувала, що, з огляду на аналіз вітчизняного бізнес-середовища, на сьогодні у малому та середньому бізнесі підприємств, які можуть собі дозволити скористатися коефіцієнтом 0,4 на сьогодні немає, тому завдання законодавця на сьогодні у тому, щоб зменшити податковий тиск. «Без зниження навантаження на доходи фізичних осіб сприятливого розвитку бізнесу не буде», - наголошує народний депутат. Ще один нюанс щодо неможливісті використання нових критеріїв сплати ЄСВ тими компаніями, які уже сплачували «білу» заробітну платну.
Коментуючи зазначені нюанси сплати ЄСВ різними суб’єктами підприємництва, А. Журжій зауважив, що 2015 р. є фактично перехідним періодом і уже у 2016 р., згідно з законом, ми отримаємо єдині для всіх критерії сплати ЄСВ. До того ж, на думку нардепа, загальне податкове навантаження не може перевищувати 30 % (ця сума враховує і ЄСВ робітника та працівника, і податок на доходи, і військовий збір тощо). Також він нагадав, що наразі в парламенті зареєстровано законопроект №1863, який намагається внести зміни до коефіцієнту сплати ЄСВ, напрацьований спільно з ДФС, яким пропонується спростити критерії зі сплати ЄСВ. Цікавим у цьому плані, на його думку, є досвід Грузії, де фактично було скасовано ЄСВ і запроваджено податок на доходи фізичних осіб із невеликими ставками. Результатом такого реформування стало зібрання значної суми податків, ніж наповнювався держбюджет країни до того. Тому пан Журжій вважає коректним застосування подібних норм у нашій країні. Тобто запровадження єдиної ставки ПДФО зі скасування ЄСВ, що, на його думку, значно спростить системи оподаткування та збільшить доходність Державного бюджету.
З ідеєю зменшення податкових ставок погодилися ще декілька експертів. До прикладу, з метою зниження податкового тиску на фонд заробітної плати, як зазначила О. Продан, зараз у ВР України зареєстровано законопроект за №1877. Документ передбачає скасування обов’язкового мінімального ЄСВ із кожного найманого працівника (це допоможе спросити сплату таких внесків для працівників із неповною зайнятістю тощо).
До того ж Олена Макеєва, канд. екон. наук Віце-президент МГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів також підтримує ідею щодо об’єднання прибуткових податків, що, на її думку, значно спростить систему оподаткування. «Будь-яка реформа, яка стосується ЄСВ, буде неефективною», - констатує пані Макеєва.
Важливо, що податкові зміни зачепили положення про сплату податку на прибуток. Але наразі немає єдиної думки щодо того, наскільки питання спрощення бухгалтерського обліку є ефективним. Так, за інформацією пані Макеевої, всі бухгалтери дуже задоволені реформою на прибуток. «Єдине, що треба пригадати - бухгалтерські стандарти», - зазначила аудитор. Проте О. Продан не погодилася із фразою про покращення процедури, адже податок на прибуток у законодавстві зараз переписаний по-новому.
Збір на армію: окремі нюанси сплати
Декілька важливих моментів експертної дискусії були акцентовані і на питанні військового збору, який вітчизняний законодавець у 2014 р. ввів як тимчасовий, а з 2015 р. перетворив фактично на постійний податковий платіж.
За словами В. Ващенка, партнера VBPartners, таким чином фактично збільшується податковий тягар на громадян. «1,5 % з’явилися спочатку як податок до ставки прибуткового податку з громадян лише не з зарплати та виграшу в лотереї, а з січня 2015 р. база була збільшена, прирівняна до бази податкового прибутку з громадян. Єдиною відмінністю є те, що податок сплачується до Державного бюджету, а не до місцевих бюджетів. Водночас, згідно з проектом Узагальнюючої податкової консультації, розробленого ДФС, містить положення, що фактично немає жодної різниці між ПДФО і військовим збором, який сплачується з усіх доходів особи. Ще один проблемний нюанс зазначив Д. Гетьманцев. Так, відповідно до змін до законодавства, військовий збір мають сплачувати приватні підприємці, навіть ті, хто сплачує єдиний податок. Водночас у самому законі немає механізму щодо адміністрування сплати такого військового збору.
У підсумку зазначимо, що присутні на круглому столі спеціалісти дійшли висновку, що справжня податкова реформа ще попереду і варто сповідатися, що вона буде в інтересах платників податків.
Коментар:
Антон КАГАНЕЦЬ, старший юрист ЮК Prove Group
Зміни законодавства, простягнення єдиного соціального внеску не знизили податкового тиску на бізнес. Фактична кількість об'єктів оподаткування не скоротилась при формальному зменшенні кількості податків, заробітні плати залишаються в тіні, адміністрування, за великим рахунком, не спростилося. Така сама ситуація і з витратами бізнесу. Крім того, незмінна ситуація, коли органи влади намагаються підмінити норми законів своїми листами та роз'ясненнями. Особливо це насторожує в частині оподаткування прибутку, адже, з одного боку, нова система оподаткування прибутку– реальний крок назустріч бізнесу, з іншого боку, прив'язка до стандартів бухгалтерського обліку дає змогу державі «гратися» зі згаданими стандартами і невідомо в що це виллється. Деякі з учасників круглого столу звинувачували в таких тенденціях Міністерство фінансів України. З нашого погляду проблема складніша, але й небезнадійна. У будь-якому випадку, кількість рано чи пізно переросте в якість, і держава, і бізнес справді знайдуть точку рівноваги.