Корпоративна присутність у соцмережах містить у собі як великі маркетингові можливості, так і значні ризики. Про те, як захиститись від потенційних загроз у мережі та захистити ділову репутацію компанії у соціальних мережах розповідав Владислав Подоляк, радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери», керівник практики інтелектуальної власності під час лекції-інтенсиву «Соціальні мережі: як захистити ділову репутацію та інтелектуальну власність бізнесу. 10 практичних рекомендацій юриста».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, за словами пана Подоляка, соціальні мережі мають два основні юридичні аспекти: інтелектуальна власність та репутація. Серед типових порушень прав інтелектуальної власності у соціальних мережах юрист називає: розміщення об'єктів авторського права; використання торговельної марки; розміщення HTML-файлу, JAVA-applets, інших файлів, програм, створених іншою особою. «Якщо ви знайшли в інтернеті у вільному доступі об’єкти авторського права, це не означає, що ви можете вільно їх розповсюджувати. Мова йде про те, що чистота контенту та його перевірка – це ваша задача. Іноді створюються певні соціальні групи, через які відбувається просування товару, але офіційний імпортер цього товару немає жодного стосунку до цих соціальних груп. Але, тим не менш, його бренд, його торговельна марка використовується кимось для того, щоб стимулювати продаж. Людина не платить роялті, немає жодного дозволу, але розміщує у таких групах логотип певної компанії та продає таким чином товар. Деякі компанії ці питання дуже болісно сприймають і намагаються такі види порушень припиняти», – розповідає експерт.
Print Screen не допоможе…
Аналізуючи способи захисту прав інтелектуальної власності в мережі, пан Подоляк зазначає, що перш за все необхідно розуміти, з якою доказовою базою клієнт прийдете до юриста. «Приміром, ви представляєте компанію офіційного імпортера або навіть виробника товарів. Насамперед, необхідно надати лінк на відповідну інтернет-сторінку з порушеннями. Якщо це треба зафіксувати оперативно, необхідно повідомити юриста. Є спеціальні способи фіксації, відповідні компанії, організації та юристи, які здійснюють правильне фіксування змісту конкретної інтернет-сторінки. Іноді не достатньо клацнути на функцію Print Screen на комп’ютері та скопіювати це у якийсь файл чи зберегти це в себе на робочому столі. Іноді функція Print Screen є достатньо сумнівною з позиції того, звідки виводиться на екран відповідне зображення. Print Screen не дозволяє зрозуміти, що є на сторінці. До того ж, розуміючи маркетингову рекламу, іноді різні люди з різних комп’ютерів бачать абсолютно різні зображення. Фанатам футболу рекламують квитки на матч, а тому, хто вчора клацав мишкою по автосалонах – буде реклама відповідних автомобілів. Тому на різних комп’ютерах – буде різний зміст сторінок. Залучення ж фахівців дозволяє оперативно зафіксувати зміст сторінки. Крім того, іноді, як тільки ми направляємо претензію власникові сторінки, її просто видаляють, що надалі унеможливлює доведення в суді. Тому треба оперативно зафіксувати інформацію на сторінці», – ділиться досвідом експерт.
Страйки в мережі
Стосовно питання «масових заворушень» у соціальних мережах, юрист відносить до них закликання до проведення протесту, бойкотів (марш «Волю Павличенкам!»); протестні акції, бойкоти (бойкот товарів російського виробництва); комунікація між суб'єктами протестної активності, групи в соціальних мережах (групи «Бойкот російського кіно», «Бойкот Нестле», «Эхо Москвы бойкот»); підписання онлайн-петицій («Petitionhub.org»); надіслання негативних повідомлень на форум; хакерські атаки (хакерські атаки на сторінку Марка Цукерберга, на сторінку «Львівського порталу» тощо).
При цьому експерт зазначає, що «масові заворушення» у соціальних мережах несуть певні ризики для бізнесу: бойкот виробника та товарів його виробництва; дискредитація компанії та її торговельної марки; зниження рівня прибутку, внаслідок бойкоту чи протесту; ризики притягнення до відповідальності під впливом суспільства за дії, які не є неправомірними тощо.
Роботодавець відслідкує…
На прикладі відомих соцмереж юрист розповів, як отримати максимальну користь від ефективного користування ними. Так, ефективне користування Facebook у робочих цілях допомагає зібрати велику кількості підписників на сторінку, рекламувати товари серед цільової аудиторії, вести блог та пов'язувати його зі сторінкою в мережі, досліджувати ринок та відслідковувати необхідну актуальну інформації.
Ефективне користування LinkedIn у робочих цілях сприяє налагодженню професійних контактів, веденню професійного блогу в LinkedIn Pulse, отриманню рекомендацій від колег, пошуку та зв’язку з потенційними клієнтами й партнерами.
Ефективне користування Twitter у робочих цілях дозволяє зібрати велику кількість передплатників на сторінку, рекламувати товари серед цільової аудиторії, досліджувати ринок та відслідковувати необхідну актуальну інформацію за хештегами.
При цьому юрист відзначив, що наразі роботодавець має право перевіряти, чи не використовували працівники комп'ютер компанії для особистих цілей (рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 р.). «Рішення ЄСПЛ відтепер офіційно визнає право роботодавця відслідковувати активність працівників у мережі в робочий час, а також звільняти працівників не лише за такі крайні випадки як непристойна поведінка чи висловлювання на шкоду компанії, а також за простий обмін повідомленням через мережу в робочий час з робочого комп’ютера», – каже пан Подоляк.
Бізнес онлайн
Серед основних помилок у процесі виведення бізнесу в онлайн-простір юрист називає: повне доручення ведення сторінки в соціальній мережі третім особам; не укладення договорів між компанією та особами, котрі ведуть сторінки в соціальних мережах; відсутність корпоративної політики щодо використання онлайн-простору в бізнесі; відсутність планування, обмеження розмитими прогнозами й приблизними цифрами; затягування з підбиттям перших підсумків.
Пан Подоляк радить використовувати для просування бізнесу одразу декілька соціальних мереж; вибирати інструменти, які відповідають специфіці певного виду бізнесу; не використовувати нові способи просування бізнесу в мережі, не оцінивши спершу можливі результати; укладати договори з особами, котрі ведуть сторінки в соціальних мережах; встановити чітку корпоративну політику діяльності компанії в онлайн-просторі.