У Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відбулася розширена нарада за участю керівництва ВС, суддів КГС ВС, апеляційних та місцевих господарських судів «Проблемні питання, що виникають при розгляді справ про банкрутство».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На нараді, зокрема, розглядалися питання щодо застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті положень ГПК України; особливості процесуального регулювання розгляду справ про банкрутство; проблеми застосування норм процесуального права у справах про банкрутство тощо. Сам захід було поділено на дві сесії.
За словами Голови Верховного Суду Валентини Данішевської, новий Кодекс України з процедур банкрутства лише посилює ті принципи і ту ідеологію, які існувала раніше. «Новий Закон направлений, можливо, на досягнення кращого балансу між інтересами різних сторін процесу для досягнення мети – отримання якомога більшості кількості грошей від продажу майна. Питання й у тому, хто має на цей продаж впливати, – зазначила вона. – Слід споглядати на це все ширше – зі сторони, як наші процедури впливають на економічну ситуацію в цілому, на ринок, на стабільність договорів. Крім цього, необхідно сформувати свою політику та судову практику у цьому напрямі».
На думку Голови ВС, врегулювання процедури банкрутства в Україні відбувається дуже погано: «Ми є відповідальними за два критерії оцінки конкурентоспроможності нашої держави – забезпечення виконання контрактів і неплатоспроможність. Якщо щодо першого нас оцінюють непогано, то що стосується неплатоспроможності, то тут ми просто «пасемо задніх». Тому потрібно, зокрема, й краще розумітися на економічних процесах, якщо вже ми говоримо про процедури банкрутства».
На думку одного із розробників законопроекту Ігоря Ніколаєва, сам документ є результатом певного компромісу між різноманітними сторонами. «На сьогоднішній день це баланс дотримано. Водночас під час обговорення документу було дві протилежні позиції. Перша з них стосувалася максимального надання дискрецій для судів, адже це судова процедура, і саме суди мають впливати на всі процеси, які відбуваються у банкрутстві, інша (висловлювалася передусім банківською спільнотою) – забирання повноважень у судів для того, щоб вони не втручалися у процеси, які відбуваються у цій справі», – розповів він.
Також пан Ніколаєв торкнувся теми запровадження інституту банкрутства фізичних осіб, зазначивши, що з одного боку він є інноваційним, проте з іншого – нічого у ньому нового (принаймні для суддів господарських судів) немає.
На першій сесії з темою «Особливості процесуального регулювання розгляду справ про банкрутство» виступив суддя Центрального апеляційного господарського суду Ігор Вечірко. За його словами, особливостями провадження у справах про банкрутство є:
- два етапи порушення провадження – прийняття заяви до розгляду та порушення провадження;
- застосування судових процедур банкрутства – розпорядження майном боржника, мирова угода, санація, ліквідація;
- тривалість судового провадження;
- широке коло учасників справи;
- прийняття рішення про призначення (звільнення) арбітражного керуючого, контроль за його діями;
- врахування рішень зборів (комітету) кредиторів;
- застосування норм ГПК України при відсутності регулювання нормами Закону.
«Крім цього, має існувати розуміння того, що це не просто розгляд справ про банкрутство, а й розгляд питань, що впливають саме на економічні процеси. Ми маємо розуміти, що процесуальні аспекти надзвичайно важливі і мають бути зрозумілими усіма сторонами, а також однозначно тлумачитися», – зазначив він.
Також на заході з темою: «Проблеми застосування норм процесуального права у справах про банкрутство» виступила суддя Господарського суду Одеської області Лілія Грабован, яка зазначила, що норми матеріального та процесуального права у законодавстві про банкрутство нерозривно пов’язані, оскільки від застосування процесуальних норм залежить реалізація норм матеріальних. Також вона виокремила такі загальні питання, які підлягають розгляду у справі про банкрутство, які направлені на досягнення мети справи:
- відкриття справи;
- відмова у відкритті справи;
- призначення арбітражного керуючого;
- розгляд вимог кредиторів;
- введення процедур розпорядження майном боржника, санації, ліквідації;
- розгляд мирової угоди;
- розгляд звітів арбітражних керуючих;
- закриття справи.
На другій сесії заходу учасники обговорили такі теми, як принцип безсумнівної повноти дії ліквідатора у ліквідаційній процедурі, субсидіарна відповідальність, продаж заставного майна у ліквідаційній процедурі, проблемні питання щодо застосування установлених ст. 269 ГПК України меж перегляду справи апеляційним господарським судом при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено без достатніх правових підстав тощо.