 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вже майже два роки поспіль в Україні ефективно функціонує система електронного адміністрування ПДВ. Протягом цього часу існування СЕА склалася й певна судова практика. Так, за словами Мирослави Нечай, експерта платформи TaxLink, сьогодні можна виокремити кілька категорій судових спорів, які найчастіше зустрічаються у цій сфері: відмова у реєстрації податкової накладної, сплата ПДВ в обхід СЕА (коли платник податків сплачує їх безпосередньо сам), відображення залишків від’ємного значення, які були задекларовані ще до початку запровадження СЕА. Про це вона повідомила під час Форуму з непрямого оподаткування, організованого ГО «Асоціація податкових радників» (Платформа TaxLink) та ГО «Асоціація адміністративних суддів» 27 жовтня ц.р.
Аналізуючи питання відмови у реєстрації податкової накладної, пані Нечай підкреслює, що в межах цієї категорії спорів можна виокремити два найбільш вагомих питання, на які необхідно дати відповідь: позовні вимоги платника ПДВ та можливість притягнення його до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію такої накладної.
«У позовних вимогах у цій категорії спорів в першу чергу необхідно вказувати прохання про визнання дій ДФС України незаконними, оскільки вона є адміністратором СЕА. Що ж до інших позовних вимог, які також задовольняються судами, то серед них трапляються й не зовсім коректні. Приміром, «визнати податкову накладну зареєстрованою». По-перше, визнання податкової накладної зареєстрованою є питанням про визнання факту. На момент пред’явлення позову, відсутня реєстрація накладної, тому суд не може визнати існуючим той факт, якого немає. Ще одне питання полягає у тому, що при визнанні її зареєстрованою, мав би здійснюватися перерахунок реєстраційної суми як самого платника ПДВ, так і його контрагентів, оскільки ці всі суми пов’язані. І знову ж таки, не зрозуміло, як це повинно було б відбуватися. Щодо зобов’язання ДФС зареєструвати накладну: ДФС не реєструє накладну! Реєструє операційна система через певний алгоритм дій платника податків», - справедливо відмічає експерт.
Щодо можливості притягнення платника податків до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію накладної, пані Нечай каже, що зустрічаються випадки, коли з вини податкової служби платник податків не зміг зареєструвати останню. Незважаючи на це, під час перевірки, податкова нерідко вважає, що потрібно притягнути такого платника до відповідальності. «І це при тому, що зрозуміло, що фактично він не зміг виконати свого обв’язку із вини контролюючого органу. Судова практика тут побудована таким чином, що якщо платником були вчинені всі можливі та допустимі заходи для реєстрації податкової накладної вчасно, то такий платник не притягається до відповідальності за ст. 120-1 Податкового кодексу. Вчасними діями є наявність на його рахунку реєстраційної суми, яка є більшою, або дорівнює сумі податкової накладної, яка не була зареєстрована вчасно, а також здійснення спроби реєстрації такої накладної в межах 15 календарних днів», - роз’яснює експерт.
А якщо в обхід?
Ще однією категорією справ у цій сфері є сплата ПДВ в обхід СЕА. Так, у відповідності зі ст. 200 Податкового кодексу, сума податку, що підлягає сплаті до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За статтею 200-1 Податкового кодексу платник для самостійної сплати податкових зобов’язань з ПДВ забезпечує наявність на своєму електронному рахунку суму коштів, достатню для сплати ПДВ до бюджету.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
«Якщо аналізувати положення ПК, то склалася така ситуація, що з одного боку, ніби дійсно передбачається ст. 200-1 певний алгоритм, яким чином платник ПДВ має сплачувати цю суму до бюджету, а з іншого боку немає прямої заборони про те, що платник не може самостійно сплатити такі кошти до бюджету. Крім того, згідно Бюджетного кодексу, податок є сплачений з дня зарахування таких коштів на єдиний казначейський рахунок. Суди, розглядаючи ці категорії справ, вказують, що Бюджетним кодексом не передбачено, щоб факт сплати ПДВ залежав від того, хто перераховує кошти на ЄКР: платник ПДВ чи Держказначейство, а тому визнають такий ПДВ сплаченим. Зауважимо, що в податковій реформі, яку нам має презентувати КМУ, ця проблема буде вирішуватися, оскільки пропонується передбачити в ПК, що якщо платник податків буде сплачувати кошти безпосередньо до бюджету з свого поточного рахунку, то вони будуть йому повертатися, як надмірно сплачені», - резюмує експерт.
Коментар:
Данило Гетманцев, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, почесний президент ЮК Jurimex, Президент Асоціації податкових радників
"Непряме оподаткування в нашій державі, як джерело наповнення бюджету, як джерело взагалі для існування суспільства та держави, є досить важливим. Якщо проаналізувати цифри попередніх бюджетів, цього бюджету, ми побачимо, що більше 55% формується завдяки акцизному податку та ПДВ. І це ще не всі податки, які ми можемо кваліфікувати як непрямі. Коли ми говоримо про податкову реформу, коли ми говоримо про сучасний стан справ, ми можливо не досить багато уваги приділяємо саме цій досить важливій категорії. Хочу наголосити, що саме в нашій державі оподаткування непрямими податками має ще й надзвичайне значення для реформування. Якщо ми з вами маємо діаметрально протилежні точки зору на пряме оподаткування, на єдиний податок, на оподаткування доходів фізичних осіб та оподаткування прибутку підприємств, то щодо непрямого оподаткування - думки експертів сходяться в тому, що сучасна система є прийнятною з певним коригуванням. Ми повинні працювати над деталями адміністрування, деталями справляння податків і доводити сучасну систему якщо не до ідеалу, то до певного прийнятного для всіх стану".