Тема вдосконалення окремих положень Податкового кодексу та й самого документу в цілому, мабуть, для нашої країни ніколи не втратить своєї актуальності. Мало не щодня ми спостерігаємо спроби експертів та законодавців запропонувати нові зміни до ПК, щоб і держава відчувала поповнення до бюджету, і для платників податків навантаження не було б непосильним. Але краще, як відомо, є ворогом хорошого. Тому 9.02.2016 р. Комітет з податкового права АПУ вирішив організувати круглий стіл для того, щоб окреслити найбільш болючі питання, які виникли у платників податків через зміни до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 р. (закон №909), та знайти шляхи вирішення цих проблем.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зокрема, юристи зупинилися на питаннях «узгодження» сум бюджетного оподаткування, що залишилось поза увагою; на особливостях подання звітності за 9 місяців 2016 р. та сплати авансового внеску «2/9»; на різниці у порядку відшкодування за двома Реєстрами; на збільшенні порогів кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та ін.
Як зауважив модератор заходу, голова комітету АПУ з податкового та митного права Владислав Соколовський, з початком нового року робота комітету розпочинається з аналізу «новорічних подарунків» Верховної ради України в частині зміни податкового законодавства. «І традиційно на першому заході Комітету ми намагаємося визначити, як нововведення вплинуть на роботу юристів та бізнесу загалом», – підкреслив юрист.
Наталія Дубина, керівник практики податкового права АО Aver Lex, переконана, якщо виникають подібні дискусії, то це говорить про наявність у ПК положень, які по-різному трактуються. Зокрема, ст. 4 «Принципи оподаткування», занадто формальна та на неї мало хто звертає увагу. «Наразі йде мова про написання нового Податкового кодексу. Коли його писатимуть, варто звернути увагу саме на цю статтю. Адже принципи оподаткування – це загальний підхід до того, як треба обраховувати й платити податки. І якщо виникали б такі питання, то вони вирішувались би через застосування принципів оподаткування», – зауважила пані Дубина.
У податкових спорах платники податків, зазвичай, звертаються зі скаргою до адміністративного оскарження. І, відповідно, переважна більшість справ залишаються незадоволеними. У таких випадках є незрозумілим, як податковий орган пише про порушення закону, якщо його немає. З таким питанням до представників Державної фіскальної служби, які теж були присутніми на заході, звернулась Наталія Куріленко, керівник податкового практики АК «Соколовський і Партнери».
Щодо проблемних питань, пов’язаних зі сплатою ПДВ, пані Куріленко зазначила, що після виключення п. 200.5 ст. 200 ПКУ («не мають права на бюджетне відшкодування такі особи:…», всього два критерії), всі інші норми ст. 200 нерозривно пов’язують право на бюджетне відшкодування саме з його виникненням. «Навіть якщо за наслідками перевірки стає відомо, що платник податків не мав права на бюджетне відшкодування, тоді просто виноситься податкове повідомлення-рішення, яким зазначаються підстави відмови. У зв’язку з цим я маю питання: які ж критерії вже є, щоб тут не було порушень?», – запитала юрист.
Представник ДФС Наталія Кузьміна звернула увагу на те, що норма щодо скасування п. 200.5 ст. 200 ПКУ набрала чинності з 1.01.2016 р. Тобто для платників податку, які можуть мати право на бюджетне відшкодування, було скасоване таке обмеження для новостворених платників та обмеження новими обсягами, що були за попередні 12 звітних періодів. «Тобто за січень місяць платник податку, який з усіма передбаченими умовами у лютому подає декларацію за січень, буде мати право на відшкодування. Обмеження скасовані. Порядок визначений ст. 200 ПКУ», – пояснила пані Кузьміна.
Стосовно питання «узгодження» сум бюджетного відшкодування Наталія Кузьміна зазначила, що повернення бюджетного відшкодування здійснюється виключно щодо узгоджених сум. При цьому сума узгоджується або за результатами камеральної перевірки, або за результатами документальної перевірки. «Є відповідна норма, яка вказує, коли саме сума є узгодженою. З цієї норми випливає, що існує усього два випадки: якщо камеральна перевірка не була проведена з дня, наступного після закінчення термінів на її проведення, та якщо за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслане з дня, наступного за днем закінчення строків для його надіслання. Відповідно, якщо ППР винесене не на повну суму бюджетного відшкодування, а лише на частину, то виходить, що наступна частка, яка нібито підтверджена для відшкодування, залишилась неузгодженою, оскільки норми закону прямо цього не передбачають», – зазначила податківець.
Інна Шершун, старший консультант «КПМГ-Україна», зауважила, що серед проблемних питань, з якими звертаються клієнти до її компанії, є врахування для податку на прибуток за 2015 рік витрат, пов’язаних із створенням забезпечень на покриття майбутніх витрат і платежів. «У 2014 році, коли відбувалося формування таких забезпечень, вони ще не були підтверджені документами постачальників. Перехідні положення Податкового кодексу України регулюють лише окремі види таких забезпечень, на що постійно посилаються фіскальні органи. Водночас, Державна фіскальна служба України не завжди враховує норму прямої дії (пп. 139.1.2. Податкового кодексу України), якою дозволено зменшувати оподатковуваний прибуток на суму витрат, відшкодованих за рахунок створених забезпечень. Таку практику позбавлення бізнесу права на зменшення бази оподаткування потрібно змінювати», - переконана експерт.
За результатами круглого столу, було погоджено, що співробітники «КПМГ-Україна» підготують ініціативу щодо врегулювання зазначеного питання, та спільно з керівництвом податкового комітету АПУ вестимуть діалог з представниками Державної фіскальної служби України щодо вдосконалення ситуації, яка наразі склалася у правовому полі.
Адвокат, старший партнер WTS Consulting|КМ Партнери Олександр Мінін вважає, що єдиний соціальний внесок, податок з доходів громадян і військовий збір – це одне й те ж саме: «У Грузії, наприклад, їх об’єднали, – це і є єдиним податком. Якщо брати практику України, то рахунок пенсійного фонду значною мірою формується завдяки іншим податкам. Ці кошти, які збираються на рахунок ЄСВ, фактично, всі йдуть на поточні виплати, й говорити про якісь там накопичення – просто нереально», – підкреслив експерт. Також, на його переконання, Законом №909 навантаження на фонд оплати праці не зменшилося. До того ж, існує низка запитань щодо сплати військового збору, особливо для нерезидентів. «Краще, нехай буде єдиний податок у розмірі тих же 19,5%, але зрозумілий для всіх» – переконаний юрист. Крім того, він зазначив, що необхідно істотне спрощення податків, які входять до фонду оплати праці.
Народний депутат Оксана Продан відзначила, що не голосувала за зазначені зміни до Податкового кодексу: «У 2014-2015 рр. я доклала максимум зусиль, щоб мінімізувати ці негативні зміни, які наразі відчувають платники податків».
Віта Форсюк, керівник практики податкового права ЮК Jurimex, звернула увагу присутніх на те, що податкова реформа в Україні повинна здійснюватися не лише шляхом перегляду бази чи ставок податків, але й шляхом запровадження максимального обсягу електронних сервісів у межах адміністрування податків, що дозволить забезпечити прозорість в адмініструванні та налагодити більш ефективну комунікацію між податковими органами й платниками податків. Так, на думку Віти Форсюк, доопрацювання реєстрів заяв на бюджетне відшкодування, в частині впровадження механізму автоматичного направлення до органів казначейства висновків податкових органів про суми бюджетного відшкодування після набуття у системі відповідними зобов’язаннями статусу узгоджених, дозволить усунути проблему затягування з боку податкових органів строків щодо направлення таких висновків.
«Ще одна проблема платників податків полягає в тому, що вони не мають можливості вчасно та ефективно отримати інформацію від податкових органів, їм доводиться робити спеціальні запити. Тому, якщо ми відкриємо ці реєстри, це дозволить налагодити прозорий консенсус між платниками податків та податковими органами», – підкреслила юрист.
Також, як було повідомлено на заході, за результатами обговорення у межах Комітету АПУ з податкового та митного права буде підготовлена спільна позиція, яку направлять до Державної фіскальної служби та Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.