 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конкурс на посаду судді новітнього Верховного Суду вже стартував, а обговорення цієї події досі продовжується. Ініціатором чергової дискусії на тему «Новий Верховний Суд – нові можливості для юридичної спільноти» виступила Асоціація правників України.
В АПУ занепокоєні тим, що не зважаючи на волю законодавця залучити до відправлення правосуддя на найвищому рівні не лише професійних володільців мантій, а й адвокатів та науковців, що відповідають низці вимог, останні не квапляться брати участь в історичному відборі. Раніше Президент АПУ Денис Бугай вже закликав своїх колег мобілізуватися та долучитися до «суддівських перегонів». Однак, вочевидь, ці заклики поки залишаються не почутими.
Що бентежить юристів, які раніше не були суддями, намагалася з’ясувати «ЮГ».
Додатковий шанс
«Поки все йде так, як запланувала Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Немає ніяких надзвичайних ситуацій», – запевнив секретар кваліфікаційної палати ВККСУ Станіслав Щотка, який розпочав фахову зустріч. Він визнає, що на початку було кілька незначних неприємностей, коли в осіб, які бажали зареєструватися на сайті, виникали деякі труднощі, але зараз всі вони подолані. «Ви не уявляєте, який величезний ресурс залучений до процесу проведення конкурсу», – говорив пізніше пан Щотка журналістам у кулуарах.
Повернемося до круглого столу. Як запевнив С. Щотка, на сьогодні практично вся нормативна база, яка має забезпечити проведення конкурсу, вже готова. Нагадаємо, що раніше особи, які мали до цього безпосереднє відношення, розповідали «ЮГ» про те, що всі положення, екзаменаційні запитання та завдання розроблялися з урахуванням кращого світового досвіду.
17.11.2016 р. на сайті Комісії відкрилося вікно, в якому претенденти зможуть обрати час та дату, коли вони прибудуть до будівлі ВККСУ. Фактично, це мало б означати закриття реєстрації для всіх охочих. Однак у день проведення круглого столу члени ВККСУ прийняли рішення про подовження реєстрації ще на 10 днів. Як зазначили в Комісії та АПУ, це додатковий шанс для тих, хто досі вагався з прийняттям рішення. Це стосується переважно адвокатів та науковців, які наразі складають меншість з-поміж 800 осіб, вже зареєстрованих на веб-ресурсі.
При цьому в Комісії переконані, що подовження реєстрації на 10 днів не спричинить зсув у часі інших етапів конкурсу.
Суспільні очікування
Наступний спікер – секретар Ради з питань судової реформи при Президентові України, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський – висловив упевненість, що цей конкурс є відповіддю на вимогу суспільства щодо нового рівня професійності та доброчесності володільців мантій. Звісно, ніхто з реформаторів не ставить під сумнів професійність Верховного Суду України, але сподівання суспільства потрібно виправдовувати.
«Тому ми говоримо про нову якість Суду та прагнемо наблизитися до того його рівня коли навіть сторона, що програла, буде впевнена у справедливості рішення», – зауважив К. Красовський. За його словами, лише коли нові люди прийдуть на конкурс та пройдуть горнила відбору, тоді можна буде з упевненістю говорити про інший щабель фаховості роботи найвищого судового органу країни.
Згодна з цією позицією і доцент кафедри фінансового права КНУ імені Тараса Шевченка, адвокат Наталія Ковалко, яка вважає, що оздоровлення суддівського корпусу не можливе без перезавантаження. Вона схвалює рішення законодавця щодо введення до складу ВС юристів не суддів. На відміну від деяких присутніх на заході, пані Ковалко погоджується з тим, що немає потреби у додатковому навчанні таких кандидатів у Національній школі суддів України. На її думку, законодавець виставляє до претендентів досить потужні вимоги, а порядок оцінювання, прийнятий ВККСУ, і без цього дозволить визначити здатність кандидата до відправлення правосуддя.
До того ж адвокати та й більшість науковців так чи інакше мали відношення до процесу, тож оцінювання їх у цій частині не стане проблемою для ВККСУ. Про це говорять і в Комісії та обіцяють об’єктивне оцінювання фаховості претендентів, до якого б з 3-х відгалужень правничої спеціальності вони не належали.
Не зайва довідка
Варто зазначити, що претенденти не сумніваються в об’єктивності ВККСУ, однак нарікають на складність процедури зібрання необхідних документів. «Особливо бюрократія дошкуляє чинним володільцям мантій, які мають і до нарколога чергу вистояти, щоб отримати необхідну довідку, і справи розглянути. А справ цих не меншає. Тож суддям доводиться поспішати, – зауважив заступник Голови Вищого господарського суду України Геннадій Кравчук. Проте у ВГСУ переконані, що поспіх у підготовці до конкурсу не позначиться на знаннях служителів Феміди. Як запевнив пан Кравчук, всі «господарники» є професіоналами, вони висококваліфіковані та налаштовані на чесну боротьбу.
Підтримали нарікання судді й окремі представники адвокатури. За їхніми підрахунками, для отримання медичної довідки, яка засвідчує стан здоров’я правника, що дозволить йому одягти мантію, необхідно як мінімум 5 днів. Юристи не розуміють, навіщо отримувати медичне підтвердження особі, яка і без того непогано справлялася зі своїми обов’язками.
Проте в Комісії не бачать нічого критичного в отриманні довідки. Пан Щотка переконаний, що умови проходження конкурсу, в тому числі й вимоги щодо необхідних документів, були оголошені з великим запасом часу, до того ж ще влітку. Тож всі охочі мали змогу присвятити свою відпустку тому, щоб отримати необхідні папірці. Однак і для тих, хто зволікав з цією нелегкою справою, проблем у Комісії не передрікають.
До того ж не ремствувати з приводу складнощів закликають і автори судової реформи. Так, пан Красовський зауважив, що всі зібрані документи складуть досьє кандидата на посаду судді, на підставі якого й оцінюватиметься претендент. До слова, раніше «ЮГ» намагалася розібратися, яким чином будуть оцінюватися здобувачі, що мають суддівські досьє та їхні колеги, які не здійснювали правосуддя. Тоді нам пояснили в Комісії, що вимоги до досьє для всіх кандидатів будуть єдиними, а формуватимуться вони самою ВККСУ.
Суб’єктивна оцінка
Крім того, оцінювачі переконані, всі негаразди зі збиранням необхідних документів, безсонні ночі, витрачені на вивчення матеріальної частини, та переживання під час проходження процедури не є будуть марними, адже в результаті винагорода судді ВС, за умови наявності наукового ступеня, сягне близько 185 тис. грн. А зважаючи на те, що вимірюється винагорода в мінімальних заробітних платах, є всі перспективи неабиякого її зростання. До того ж володілець мантії отримає непоганий соціальний пакет та відпустку у 45 днів.
При цьому вимоги до «верховників» не є надмірними. «Кажи те, що ти робиш. Роби те, що кажеш. Покажи те, що ти робиш, а також те, що кажеш», – цитують у Комісії висловлювання з торішнього заходу.
Чому ж науковці та адвокати не поспішають виборювати мантії?
Деякі правники вбачають причину цього у невизначеності окремих аспектів оцінювання, що дозволить екзаменаторам бути суб’єктивними. Критики закидають Комісії, що така невизначеність начебто націлена визначати найнижчий поріг оцінювання для кожного кандидата, тоді як такий поріг має бути єдиним для всіх. Також вони вбачають негаразди у психологічній частині конкурсу, тобто там, де претенденти спілкуватимуться з психологами та отримуватимуть оцінку від найнижчої до найвищої.
У ВККСУ все це відкидають, стверджуючи, що будь яке оцінювання за своєю природою взагалі є суб’єктивним. Правникам радять ретельніше розбиратися з процедурою та запевняють, що вона не просто створена фахівцями відповідно до міжнародних вимог і стандартів, а й відповідає здоровому глузду. Тому переживати не варто.
«Навіть якщо претендент не пройде конкурс, це не нестиме для нього жодних наслідків. Водночас участь у такому заході юрист має вважати для себе за честь», – вважає С. Щотка. У ВККСУ сподіваються, що додаткові 10 днів дозволять значно розширити перелік претендентів, щоб обрати з них дійсно найкращих.
Коментарі
Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
«Що стосується тестування, якщо ми подивимося на положення про оцінювання, то побачимо, що психологічні тести стосуватимуться критеріїв доброчесності, морально-психологічних якостей за критеріями професійної етики, особистої компетенції, соціальної компетенції та ін. Питання полягає у тому, який це буде тест. Зараз ми говоримо про тест mmpi-2 (Міннесотський Багатоаспектний Особистісний Опитувальник. Версія_2). Це багатошкальний тест, розроблений для поглибленої діагностики психологічних особливостей особистості дорослих людей. Вперше він був впроваджений 1940 р. Зараз використовується Версія_2, розроблена у 1989 р. Тест має 128 шкал оцінки та 8 шкал валідності. Валідність – це перевірка того, чи був достатньо відвертим той, хто проходив цей тест.
Насамперед, тест визначає клінічний стан. Він єдиний, який допускається в американській юрисдикції. Завищенні показники за 10-ма критеріями, які там оцінюються, можуть означати як клінічний стан, так і те, що особа перебуває у стані певного внутрішнього конфлікту. Саме цю особливість ми використовуємо. Свого часу за цим тестом проводився відбір до патрульної поліції, НАБУ, НБУ. Якщо методологія буде затверджена (адже такий тест повинен бути адаптований для конкретної професії, тобто деякі характеристики мають бути змінені або посилені), то можемо стверджувати, що тестування завершиться успіхом, що вдасться відсіяти тих осіб, які навіть будучи гарними професіоналами, неспроможні виконувати функції судді».
Володимир Сущенко, доцент факультету правничих наук НУ «Києво-Могилянська Академія», виконавчий директор Центру дослідження проблем верховенства права
«Важко передбачити, якою буде доля адвокатів та науковців у новому Верховному Суді, оскільки йдеться про конкурсний відбір. Ідея формування складу не лише з суддів є непоганою. Однак варто було б запрошувати адвокатів та науковців не одразу до Верховного Суду, а в суди першої інстанції, адже там потрібен певний досвід суддівської діяльності. Який би не був адвокат, який би не був науковець, з позиції професійної підготовки, йому буде непросто брати участь у судовому процесі в ролі судді.
ВС – це все-таки касаційна інстанція, яка повною мірою не досліджує докази, що відбувається в суді першої інстанції. І це чимось буде простіше. Безумовно, робота у ВС потребує більше аналітичних здібностей, вміння тлумачити законодавство, розуміти право як категорію, яка не тотожна закону. Тому в цьому контексті досвід наукових досліджень має бути корисним. Однак і науковці, й адвокати бувають різні. Все залежить від того, хто пройде цей конкурсний відбір, наскільки він відбудеться прозоро, наскільки об’єктивно будуть оцінені всі критерії. Зауважу, що ідея долучення до суддівського складу непрофесійних суддів належить не Україні. На Заході в багатьох країнах (особливо англо-саксонської правової сім’ї) жоден професійний суддя не стає суддею, доки не отримає адвокатського стажу в межах, визначених тамтешнім законодавством. Проте все починається з першої інстанції, а не з ВС. Науковці найчастіше стають суддями конституційних судів, оскільки там трохи інші завдання».