 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Трохи більшеяк 2% проваджень в Україні розглядаються судами протягом 2-хроків, а ще 4,2% проваджень – у строк від 6-тимісяців до 1-го року. Українське законодавство визначає максимальну тривалість досудового розслідування. Що стосується судового розгляду, КПК наголошує на необхідності його проведення «протягом розумного строку», але ці строки не конкретизуються.
Європейській суд з прав людини неодноразово вказував на часті порушення Україною розумних строків кримінального провадження. Найбільше від цього страждають ті, кого тримають під вартою. Станом на 01.04.2016 р.майже 2 тис.осіб утримувалися в СІЗО близько1-го року, а 958 осіб – від 1-го року і більше. Генеральний прокурор Юрій Луценко, призначений на цю посаду у травні 2016 р., наголошував: «Знаю, що в українських тюрмах до суду люди перебувають1, 4, 10 і навіть 20 років. У Лук’янівському СІЗО, наприклад, люди по 10 років і більшечекаютьрішення суду».
Тривале тримання під вартою часто є ознакою грубих порушень з боку слідства і використовується слідчими органами для здійснення тиску чи вибивання зізнавальних показань. У цьому звіті представлено 17 кейсів, у яких описані справи осіб, яких тримали або тримають у СІЗО протягом кількох років (в окремих випадках – 8 і 10 років). У цих провадженнях, зокрема, зафіксовані випадки застосування тортур з боку правоохоронних органів.
За результатами дослідження Фундації «Відкритий Діалог», проведеного підегідою Асоціації правників України, експерти презентували відповідний звіт «Роки за ґратами без вироку: тривале тримання під вартою в Україні внаслідок порушення розумних строків кримінального провадження». Автори представили розширений звіт, підготовлений з урахуванням матеріалів кримінальних справ, статичних даних з відповідей Державної пенітенціарної служби та Державної судової адміністрації на запити Фундації, відповідей омбудсмена, даних правозахисних організацій, інформації з адвокатської практики членів АПУ, положень українського законодавства та рішень ЄСПЛ.
У дослідженні розглянуто шляхи вирішення проблеми обвинувального ухилу в роботі суддів, а також проблеми негласного обов’язку прокурорів за будь-яку ціну добиватися обвинувального вироку (навіть за відсутності доказів вини). Проаналізовано дії учасників проваджень та організаційні недоліки у роботі судів, які призводять до затягування судового розгляду.
У звіті відображені останні статистичні дані, а також детально представлено 17 кейсів, де особи трималися під вартою протягом 4-7 років, а в окремих випадках – 8-10 років. У цих провадженнях зафіксовані грубі порушення з боку слідства та випадкиз астосування тортур з метою отримання зізнавальних показань.
Запобіжні заходи на роки
Аналіз багатьох кейсів підтверджує, що надмірна тривалість кримінального провадження часто є ознакою фальсифікації матеріалів або інших грубих порушень з боку слідчих органів. За наявності належних доказів, навіть провадження високої складності швидко доводиться до завершення. Натомість, коли сторона обвинувачення не має достатніх аргументів, тривале тримання під вартою часто використовується з метою здійснення тиску на особу для отримання (абовибивання) зізнавальних показань. Станом на 01.04.2016 р. 538 осіб утримувалися в СІЗО від 1-го до 2-хроків, а 420 осіб– понад 2 роки.
Як підтвердили розглянуті кейси, перебування в СІЗО призводило до значного погіршення стану здоров’я і навіть до каліцтва обвинувачених. В окремих випадках особи помирають у СІЗО, не дочекавшись рішення суду. При цьому правозахисні організації наголошують, що в українських СІЗО умови значно гірші, ніжуколоніях. Офіс омбудсмена вказує на системну проблему жорстокого поводження з ув’язненими, а також зазначає,що норма житлової площі для взятих під варту осіб не відповідає європейським стандартам.
За словами голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, заступника ГоловиКомітетуззахисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності в НААУ, керуючого партнера АО «Адвокатськагрупа «Солодко і партнери» Євгенія Солодко, одним із ключових чинників затягування розгляду кримінальних провадженьє «негласнийобов’язок» прокурорів добиватися обвинувального вироку та продовжувати під тримувати обвинувачення навіть за відсутності доказів вини. Однак при цьому від прокурорів складно добитися розслідування випадків тортур, корупції або службових злочинців з боку співробітників правоохоронних органів.
Щеоднією проблемою є обвинувальни ухил у роботі суддів та випадки порушення ними принципу змагальності. У 2013 р. та 2015 р.частка виправдувальних вироків в Україні склала 0,24% та 0,32% відповідно. Тим часом українські суди продовжують масово застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурорів про взяття особи підварту або продовження строку тримання підвартою часто розглядаються формально, без належно їоцінки аргументів. Причинами порушення розумних строків також є тривалі перерви через неявку учасників судового процесу, недоставку підозрюваних чи обвинувачених з місць тримання під вартою, а також інші організаційні недоліки.
Асоціація правників України та Фундація «Відкритий Діалог» підготували рекомендації до органіввлади, а також пропозиції внести зміни до КПК щодо забезпечення права на розумні строки кримінального провадження.