В період, коли майже кожен українець з освітою вважає, що за допомогою гугл-терапії може розібратися в медицині не гірше за досвідченого лікаря і призначити сам собі лікування (69% українців), питання реклами лікарських засобів постає дуже гостро. Побороти такий вплив технологій навряд чи вдасться, але певні законодавчі аспекти стосовно промоушену лікарських засобів ще можна змінити. Тому сьогодні, 20 червня 2018 р., Комітет з медичного права Асоціації правників України спільно з Асоціацією представників міжнародних фармацевтичних виробників (АІРМ) обговорили це питання за круглим столом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, громадському обговоренню був підданий законопроект Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення реклами лікарських засобів)». За словами Романа Ілика, заступника міністра МОЗ України, основними стосовно реклами медикаментів проблемами є:
- маніпулювання інформацією про лікарські засоби та їх властивості;
- спонукання до самолікування.
Внаслідок цих факторів, за словами пана Ілика, більше 50% коштів, які українці витрачають на ліки, йдуть на симптоматичні ліки, які насправді українцям не потрібні. Тому завдання МОЗ йде врозріз з виробниками і продавцями медикаментів, які хочуть маніпулювати свідомістю громадян, а також з прибутками від цих лікарських засобів.
Виходом з цієї ситуації Роман Ілик бачить введення чітких і простих правил регулювання разом з швидкими, вагомими і дієвими санкціями за порушення цих правил. Натомість Уляна Фещук, заступник голови Нацради з телебачення і радіомовлення, впевнена, що передбачена в законопроекті відповідальність наразі є завеликою, оскільки бізнесу також не легко виживати і умови повинні бути прийнятними для бізнес-середовища.
В свою чергу Марина Слободніченко, голова Комітету АПУ з медичного права, партнер юридичної компанії Jurimex, вважає, що вже встановлена відповідальність є достатньою. Проте не передбачено дієвих механізмів її застосування, і саме це є проблемою.
Володимир Ігнатов, виконавчий директор АІРМ, дивиться на існуючі проблеми з іншої сторони. За його словами, прописане регулювання є достатнім і необхідно донести до громадян, що здоров’ям нехтувати не варто. «Чому, коли в нас є машина, ми про неї піклуємося і вчасно веземо на технічний огляд, а коли питання стосується нас самих і здоров’я, ми ставимося до цього досить легковажно? Вам не здається, що це дивно?», - зазначив пан Ігнатов.
Разом з цим він погодився з необхідністю наявності концепції відповідального самолікування, яка була проголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я ще в 1979 р. На думку Володимира Ігнатова, медичні заклади не можуть прийняти всіх, у кого з’явився нежить чи головний біль. Дійсно, 90% таких проблем громадяни можуть вирішити самостійно за допомогою не надто дорогих, але ефективних лікарських засобів. Але це працює, якщо до цієї проблеми ставитись свідомо, і головне - відповідально.
Окрім питання самолікування, найбільш дискусійним виявилося визначення «спеціалізованих» видань, в яких дозволятиметься розміщувати рекламу ліків без суворих законодавчих застережень. Запропоноване визначення «спеціалізованих» видань, на думку слухачів круглого столу, видається надто вузьким, оскільки більше розраховано на аудиторію науковців, ніж на практикуючих лікарів. Тому всі пропозиції щодо теми круглого столу можуть бути надіслані на пошту АПУ для їх подальшого розгляду компетентними особами.