 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це і не тільки йшлося на черговому засіданні Ради з питань судової реформи 27.05.2015. Зокрема Президент України Петро Порошенко висловив задоволення її роботою та зазначив, що Закон про право на справедливий суд почав реально працювати.
«На сьогодні ми можемо твердо говорити про те, що Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» починає працювати, і він суттєво наблизив громадян до можливості отримати с правді якісну послугу судді», – зазначив у своїй промові Глава держави. Також він додав, що справедливе судове рішення – це результат, який можливий лише в умовах комплексних змін нашої судової системи. «Саме такі зміни започатковує зазначений мною і розроблений за вашою участю закон. І сьогодні ми зосередили увагу на судді, головному фігуранті судової системи, від професіоналізму, від моральних якостей якого значною мірою залежить якість правосуддя», – зазначив Президент. Так, на переконання пана Порошенка, вже працюють запроваджені законом про справедливий суд нові підходи у формуванні органів відповідальних за суддівський корпус, нові правила добору та переведення суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Розширений перелік і посилена прозорість рішень, якими комплектуються суди і відповідно до яких обставин судді притягуються до відповідальності. Крім того, було зазначено, що з березня цього року почала роботу Конституційна Комісія, до складу якої належить багато з членів Ради з судової реформи. «Я від вас, насправді прошу і звертаюся, і очікую, ефективної роботи у складі Конституційної комісії і чекаю, що найближчим часом Конституційна комісія зможе видати на-гора перші результати своєї роботи, своєї діяльності», – звернувся П. Порошенко під час виступу до членів Ради.
Президент задоволений першими результатами
«Який зміст сьогодні вкладає наше суспільство в слова судова реформа? Я думаю, що відповідь дуже проста – всім хочеться сьогодні справедливих, чесних, стабільних правил гри, захищати які буде чесний, неупереджений і незалежний суддя. Те, чого ми маємо досягти, – це довіра суспільства до судді, який здійснює судочинство. На моє переконання, якщо питати, чого сьогодні суспільство чекає найбільше, звичайно, перша відповідь буде миру, і друга відповідь буде справедливості», – зазначив Президент. Також Голова держави підбив невеличкий підсумок роботи Ради за три місяці. «Я пишаюся тим, що нам вдалося зробити за ці місяці. Передусім, що Рада стала ефективною командою реформ, де є компроміси, де відстоюється погляд, який дає змогу покращити ситуацію з реформуванням судової системи», – зазначив він.
Так, за словами пана Порошенка, було розроблено та затверджено Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, а також план дій щодо її реалізації. І дуже важливо, щоб ми цього плану дій дотримувалися. Вона передбачає як невідкладне оновлення чинного законодавства, так і впровадження системних змін на конституційному рівні. «Комбінація цих двох чинників, коли відбувається зміна законодавства і коли підгрупа нашої Комісії з конституційної реформи активно працює, я думаю, що створює для нас надзвичайно позитивні можливості. Внаслідок реалізації Стратегії судова система України та суміжні правові інститути повинні працювати продуктивно та скоординовано. Бути підзвітними громадянам України та вільними від будь-якого політичного впливу. І нарешті, вони мають повністю відповідати критеріям, стандартам і передовим практикам Європейського Союзу», наголосив очільник держави.
Зі свого боку Заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, також прокоментував роботу Ради. На його переконання, вона змогла об’єднати професіоналів. «Рада справді стала як і задумувалося тим майданчиком, який забезпечує максимально широкий діалог професіоналів, я маю на увазі і професійну юридичну громадськість, і міжнародну юридичну спільноту, і представників громадянського суспільства, які мають можливість висловлювати свої думки, доводити свої позиції, аргументувати і забезпечувати той високий рівень дискусії, який має забезпечити і високий результат в тій справі задля якої ми започаткували діяльність Ради», – зазначив пан Філатов. Також він нагадав про те, що на першому засіданні Ради було визначено 4 основні напрями роботи. Це реформування сфери судоустрою і питань статусу суддів, це процесуальне законодавство, виконавча служба і виконавче провадження і законодавство про адвокатуру та правову допомогу. Крім того, як додаткові питання, які Рада планує розглянути, також фігурувало питання юридичної освіти. Окрім цього, було зазначено, що в межах Стратегії було розроблено декілька законодавчих ініціатив.
По-перше, це вже зазначений і прийнятий Верховною Радою Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», яким викладено в новій редакції Закон «Про судоустрій та статус суддів». Крім того, передбачені зміни до Закону «Про Вищу раду юстиції», «Про доступ до судових рішень»,«Про регламент Верховної Ради» щодо призначення суддів на посаду, а також щодо притягнення суддів до відповідальності. Що подальших змін, глава адміністрації зазначив, що передбачені зміни до всіх процесуальних Кодексів щодо повноважень Верховного Суду, які посилено, і повернуто Верховному Суду та ролі найвищого органу в судовій системі, якої Верховний Суд був позбавлений у попередні роки. Крім того, внесено зміни також до ряду інших законодавчих актів, які пов’язані з судоустроєм.
По-друге, зазначив Олексій Філатов, ці впроваджені зміни стосуються вдосконалення процедури добору та призначення суддів, вимог до суддів, дисциплінарної відповідальності суддів, забезпечення суддівської незалежності, перезавантаження системи органів, які відповідають за формування суддівського корпусу, та нагляд за діяльністю суддів, передусім Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів. А також приведення українського законодавства до європейських стандартів.
Плани на майбутнє
Також було проінформовано про плани роботи на найближчий час. «Досить важливий і об'ємний обсягроботи ще має бути виконаний, а саме: розроблення процедур кваліфікаційного оцінювання суддів, підготовки суддівських досьє, змін до роботи автоматизованої системи документообігу в судах, ведення єдиного реєстру судових рішень у відповідності до нових вимог щодо відкритості і повноти реєстру, підготовки положень щодо вибіркового та кваліфікаційного іспитів та нових методик оцінки кандидатів на посаду судді», – зазначив пан Філатов.
Також було зазначено про напрацювання у сфері законодавства щодо виконавчої служби. «Щодо виконавчої служби та виконавчого провадження. Робочою групою за активною участю Міністерства юстиції, особисто Сергія Володимировича Шкляра, заступника міністра, підготовлено два проекти відповідних законів, які передано Радою на розгляд Президенту, і можуть бути внесені на розгляд Верховної Ради після завершення громадського обговорення», – було наголошено під час засідання.
Також доповідач зазначив, робоча група з питань реформування процесуального законодавства підготувала робочі проекти Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального кодексу, Господарсько-процесуального кодексу. А саме: зміни до цих кодексів, які розіслані членам Ради для підготовки пропозицій та зауважень, стосуються підвищення ефективності правосуддя, правової визначеності та остаточності судових рішень, однакового застосування норм права, нормалізації та уніфікації процесуального права і запровадження електронного правосуддя.
Щодо конкретизації запропонованих змін повів завідувач відділу представництва інтересів Президента України в судах Віктор Короленко. Так, за його словами серед запропонованих змін:
– Запроваджується обов’язкове повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
– Встановлюється обов’язковість невідкладного оприлюднення інформації щодо судової справи, зокрема і щодо суду, складу суду, сторін, предмету з позову, вжитих заходів, забезпечення позову. Очікується, що така зміна справді спростить доступ особи до правосуддя або до отримання інформації щодо прийнятих рішень, до реалізації права на своєчасне оскарження судового рішення, якщо особа не згодна з таким рішенням.
– Запроваджуються механізми недопущення зловживання процесуальними правами, дотримання строків розгляду справ у судах. Відомо, що талановиті українські юристи вигадали багато всіляких процесуальних хитрощів. Для того, щоб ці креативні рецепти не затягували розгляд справи, не перешкоджали захисту прав учасників судового процесу, передбачається запровадити поняття «зловживання процесуальними правами», а також запровадити забезпечувальну норму до того, щоб у разі, коли відбувається зловживання процесуальними правами, можна було вчинити дії та припинити таке зловживання.
– Пропонується правовий механізм, коли у разі звернення особи до суду із заявою про забезпечення доказів, суд у такому випадку ставить умову надання заявником зустрічного забезпечення, яке відповідно до чітко прописаної процедури може бути використано для компенсації збитків відповідачу, якщо позов не буде задоволено і в інших випадках, визначених законом.
- Вдосконалюється право регулювання проведення судового засідання у режимі відео-конференції. Отже, має бути спрощений доступ особи до правосуддя, особливо, коли йдеться про особливо вразливі категорії громадян – вагітні жінки, інваліди І, ІІ груп, особи, які доглядають дітей віком до 6 років, діти-інваліди.
- Пропонується збільшити строки на апеляційне оскарження судових рішень та ухвал, зокрема, строк апеляційного оскарження рішень суду збільшується з 10 до 20 днів, ухвал з 5 до 10. Власне, з цього приводу були певні зауваження і Венеціанської комісії.