У 2014 р. чимало юристів перейшли з бізнесу на службу державі та зайняли відповідальні посади. В рамках ХI Щорічного юридичного форуму «Розвиток ринку юридичних послуг в Україні – 2015» дехто із таких уже колишніх представників юрбізнесу прийшли розповісти, якою мірою відзвітувати перед своїми колегами про те, що вони вже зробили на своїх відповідальних постах, що планують робити і як взагалі їм працюється на благо держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації Президента України, розповів про те, що саме є останньою судовою реформою в нашій державі. Відповідний закон набув чинності минулого тижня.
У кінці жовтня 2014 р. Президент України створив Раду з питань судової реформи, до компетенції якої належить підготовка судової реформи в Україні та реформа основних чотирьох інститутів у сфері правосуддя: судоустрій і статус суддів, процесуальне законодавство, адвокатура і прокуратура, виконання судових рішень. Є також додаткові важливі напрями – це безплатна правова допомога та юридична освіта.
Як уже зазначалось, нещодавно було опубліковано та набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким передбачена судова реформа. За словами О. Філатова, це перший крок на великому, складному та не дуже короткому шляху судової реформи. «Перший тезис – кадри вирішують все. Тому основна мета цього Закону – зміна якості суддівського корпусу та антикорупційні механізми, які дадуть змогу сподіватися на якісну зміну правосуддя, відштовхнувшись від якості суддів», – заявив заступник глави Адміністрації Президента України.
За його словами, Закон передбачає конкурсну основу всіх призначень в суді, а також максимальну публічність і прозорість всіх процесів, які стосуються призначення, переводу суддів, їхньої оцінки. Також вводиться спеціальна процедура оцінки, через яку повинні пройти майже всі 9 тис. суддів в Україні, і в межах якої будуть оцінюватися не лише їхні професійний рівень, а й відповідність етичним нормам і вимогам, критеріям, які передбачає корупційне законодавство і т. д. Надалі ця процедура оцінки повторюватиметься до тих суддів, які мають намір і бажання стати суддею більш високого рівня. О. Філатов каже, що щоразу як суддя заявлятиметься на перевід в апеляційний, касаційний чи Верховний Суд від буде змушений проходити процедуру оцінки, яка покладатиметься в основу конкурсу, яку проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, щоб зайняти відповідну позицію.
Норми антикорупційного законодавства, етичні вимоги будуть застосовуватись як доповнення до професійних вимог і критеріїв. Також, за словами О. Філатова, вводиться ефективна система дисциплінарної відповідальності суддів: чіткі підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, досить довгий перелік санкцій.
«Додатково Закон передбачає реанімацію Верховного Суду України як вищої судової інстанції з правом ВСУ вирішувати питання допуску справ до розгляду з обов’язковістю рішень цього суду для всіх суб’єктів владних повноважень, для судів вищих інстанцій. Єдиний виняток, коли суд може відступити від правового висновку, зробленого в рішенні чи постанові ВСУ – це якщо він належно обґрунтує свою позицію. До речі, ще одне важливе нововведення – це обов’язок у своєму рішенні давати оцінку кожному аргументу сторони, який приведений під час розгляду справи по суті. Якщо суддя не дає такої оцінки – це є самостійною підставою для дисциплінарного провадження щодо такого судді. Відповідно, якщо суддя, незважаючи на позицію ВСУ, викладену у його відповідній постанові хоче відступити і впевнений у своїй правоті – він може це зробити, розуміючи, що він або дуже добре це обґрунтує в своєму рішенні або швидше це рішення буде скасовано ВСУ і надалі це також може бути підставою постановки питання дисциплінарної відповідальність», – пояснив заступник глави Адміністрації Президента України. Він також звернув увагу на те, що з 26.02.2015 набули чинності норми Закону про перевибори членів Вищої ради юстиції. З’їзд адвокатів України є органом, який має обирати членів ВРЮ та членів ВККС від адвокатів.
«Другий і, напевно, головний тезис судової реформи – це те, що розруха не в законах, а в головах. Ми всі хочемо судову систему, яка реально забезпечує верховенство права, в якій немає корупції, якій ми всі довіряємо і можемо звернутися до суду та отримати там справедливе рішення, основане виключно на законі. Але якщо ми хочемо реальних змін у судовій системі, то давайте спитаємо себе, що ми для цього зробили. Якщо ми хочемо, щоб у суді не було корупції, то давайте спитаємо себе скільки разів ми відмовились від клієнтів, які приходять до нас, розраховуючи на дачу хабара у суді.
Якщо говорити про ставлення судової системи і адвокатського співтовариства, співтовариства юристів-практиків є закони ринка. Закон простий: є попит на відповідну послугу – завжди буде пропозиція. Наше завдання – зробити так, щоб попиту на корупцію не було», – переконаний чиновник.
Які наступні кроки?
За словами О. Філатова, найближчим часом плануються такі законодавчі нововведення. Будуть вноситись зміни до процесуального законодавства, оскільки є багато проблем, які потребують вирішення – від забезпеченості змагальності в процесі до компенсації витрат на адвокатів.
«Наступний крок – це нова редакція закону про адвокатуру. Він повинен передбачати реальні гарантії прав адвокатів, поступове введення виняткового права адвокатів на представництво в судовому процесі. Також потрібні механізми, які дають змогу вдосконалити адвокатське самоуправління і уникати ситуації, яка сьогодні склалась в адвокатурі. Ми бачимо в адвокатурі досить серйозний конфлікт між різними групами адвокатів і це не сприяє підвищенню авторитету адвокатури в суспільстві. Тому в новому законі одним із своїх завдань ми будемо ставити створення механізму, який не допускатиме проведення з’їзду адвокатів у тих обставинах, які ми спостерігаємо останнім часом і сподіваємося підвищити можливість адвокатів впізнати самих себе. Тоді і довіра з боку суспільства буде», – вважає О. Філатов.
Також, за його словами, необхідно переглянути систему допуску до адвокатської професії, щоб впевнитись, що всі адвокати можуть абсолютно без якогось відчуття збентеження віднести себе до однієї професійної спільноти.
«Є ряд законопроектів, які вже були внесені до парламенту, є ряд законопроектів, які підготовлені, є різні групи адвокатів, які за ними стоять. Колеги, якщо ми хочемо щось робити в інтересах адвокатури, то це треба робити спільно, це має бути не в форматі конкуренції законопроектів чи того, хто більше завербує депутатів, швидше подасть законопроект у парламент. Треба сісти, домовитись в інтересах адвокатського співтовариства, напрацювати єдиний документ і цей документ успішно провести через парламент. Маю надію, що так буде», – заявив заступник глави Адміністрації Президента України.
Ще одним кроком має стати реформування виконавчого провадження, яке передбачатиме поступове впровадження інституту приватних виконавців. «Це питання дискусійне, напевно, можна навести переконливі аргументи і за і проти, але треба визнати, що ніщо державне не працює так ефективно, як приватне. І вірогідно, що виконавча служба не має бути винятком, хоча і слід вжити запобіжних механізмів. Ми не повинні допустити ситуації, коли у кожного банку чи фінансово-промислової групи буде своя організована група, яка забезпечуватиме інтереси конкретного стягувача. Тому до цього питання треба підходити досить зважено. Повинна бути неформалізація виконавчого процесу», – вважає чиновник.
За словами О. Філатова, наступні кроки щодо змін до законів про адвокатуру та про виконавче провадження розраховані на березень-квітень. Він висловив надію, що і в березні, і в квітні парламент попрацює ефективно і обидва закони будуть прийняті. Після цього займуться питаннями правової допомоги та іншими.
Політик чи юрист
За останній рік багато юристів намагаються активно брати участь у долі держави, йдуть на державну службу або беруть участь у різних експертних майданчиках, у реформуванні держави або подаючи свої власні законодавчі ініціативи, але, на жаль, ті чи інші ініціативи не знаходять свого результату. Народний депутат Вікторія Пташник розповіла, чому, наприклад, ініціативи щодо зміни закону про адвокатуру безрезультатні.
«Чим відрізняються юристи від політиків? Є юристи політики, є політики – юристи. Перші – це ті, в кого переважає юридична складова. Для них важливо, щоб законодавча техніка була витримана, щоб ті норми, які пропонуються відповідали чинними, щоб справді були спрямовані на досягнення конкретної мети і результату. Моя тримісячна законодавча практика свідчить, що для політика-юриста важлива гарна назва законопроекту. Під гарною назвою можуть приховуватися зовсім інші норми», – переконана В. Пташник.
За її словами, важливо під час розроблення законопроекту залучити юриста-практика. Треба залучати юристів зі всіх галузей.
Місія здійсненна
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков розповів про внутрішню кухню роботи у ВККС. За його словами, він жодної секунди не сидить у робочому кабінеті один, а щоденно йому доводиться підписувати по 300-400 документів.
«Як і всі, я втомився від того, що проходило і проходить у судовій системі. Меншість суддів гробить репутацію цілого інституту державної влади», – заявив С. Козьяков.
Причини, які його змусили прийняти рішення перейти з партнерства в юрфірмі у ВККС такі. С. Козьяков, який тривалий час до моменту роботи в ВККС викладав у Київському інституті міжнародних відносин (далі – КІМВ) та є його випускником, відслідкував, що Президент України Петро Порошенко – випускник КІМВ, заступник глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, який курує питання діяльності судової системи – випускник цього самого вузу, голова парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич – теж народний депутат Оксана Сироїд закінчила правничі студії, колись створені Сергієм Головатим, випускником КІМО – це друга вища освіта і це теж КІМО. «Тобто група людей, які ментально розуміють, що це, і глибоко розуміють європейську судову систему, зненацька опинилась в потрібному місці, чи в декількох потрібних місцях. Це все мотивувало мене погодитись і спробувати протриматись на посту глави ВККС», – заявив С. Козьяков.
За його словами, він не планує довго затримуватись у ВККС. Планується, що в результаті внесення змін до Конституції, об’єднають ВККС і ВРЮ в один орган. У крайньому випадку С. Козьяков після того, як пройде злиття ВРЮ та ВККС, ще 2-3 місяці попрацює і повернеться в юрбізнес. Також він закликав всіх колег-юристів одразу писати в прокуратуру, якщо дізнаються про якісь факти незаконної діяльності у ВККС чи суддівському корпусі.