18 грудня 2019, 16:35

Реформа ІВ: від ідей до законопроектів

Система охорони інтелектуальної власності давно не зазнавала суттєвих змін, яких наразі вимагає технологічний прогрес. Відтак на парламентських слуханнях, що відбулися 16 грудня 2019 р., експерти висловили свою думку стосовно основних проблем, які існують у сфері ІВ, і які можливі шляхи їх вирішення.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


20191216_161539

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук зазначив, що за результатами цих обговорень буде сформована загальна концепція реформування, так звана «дорожня карта», яка після цього буде проведена через відповідний комітет і стане дороговказом для подальшого вдосконалення законодавства в цій сфері.

Основними проблемами, які на сьогодні потребують уваги, він назвав такі:

- недостатнє опрацювання результатів інтелектуальної творчості та інноваційної діяльності;

- невикористання всього потенціалу ІВ малими і середніми підприємствами;

- неефективне державне управління в сфері ІВ, що обумовлене незавершеністю інституційної реформи в державі;

- низький рівень взаємодії державних, професійних та громадських інституцій у сфері правової охорони і захисту інтелектуальної власності;

- високий рівень піратства і контрафакції;

- недостатня участь правовласників об'єктів інтелектуальної власності у діях із захисту прав інтелектуальної власності;

- зупинка в процесі створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності;

- патентний «тролінг»;

- неналежний рівень прозорості у діяльності організації колективного управління;

- необхідність формування послідовної політики у сфері інтелектуальної власності у системі науки і освіти;

- низька культура споживання інтелектуальної власності.

Водночас Роксалана Підласа, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку, наголосила, що в основі будь-якого економічного зростання лежить підвищення продуктивності праці, а це можливо досягнути лише через модернізацію та освоєння інноваційних технологій. «Я свідомо почала свою тезу зі слів про продуктивність праці, а не про інноваційні технології. Публічні дискусії про інновації дуже часто створюють помилкове враження, ніби мета України - це перебудувати економіку України на виробництво айфонів та петкьюбів. Мовляв, ми не хочемо бути аграрною державою, а хочемо бути високотехнологічною державою. Але це хибна дихотомія. Насправді нам потрібні високі технології і в сільському господарстві, і в промисловості. І, бажано, ці високі технології не імпортувати, а виробляти всередині країни. Визначальною для цього є система інтелектуальної власності та побудова мостів між наукою та бізнесом для ефективного трансферу технологій», - зазначила вона.

Тому робота ВРУ IX скликання почалася з ухвалення низки законопроектів, а саме №1065 про охорону географічних зазначень, №1062 про вдосконалення охорони прав на напівпровідникові вироби, №1230 про зміни до Митного кодексу щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Наразі робота триває над законопроектами №2258 про посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьбу з патентним тролінгом, №2259 щодо реформ патентного законодавства, №2255 про інституційну реформу, а саме створення національного органу інтелектуальної власності. Очікується, що цей законопроект буде доопрацьований з урахуванням кращих положень альтернативного законопроекту 2255-1, тому що Україна зацікавлена у підвищені фахового і ефективного забезпечення правової охорони інтелектуальної власності.

Начальник відділу сприяння захисту прав ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), Микола Потоцький наголосив, що Укрпатент підтримує проекти законів стосовно посилення захисту прав на торговельні марки та промислові зразки, а також реформи патентного законодавства. «Ці законопроекти містять низку важливих повноважень і положень, які забезпечують імплементацію Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, запроваджують можливість у досудовому порядку визнати недійсними охоронні документи на промислові зразки, винаходи та корисні моделі. Тобто в правову систему України запроваджується інститут post-grant opposition. Цей інститут є вкрай важливим, оскільки забезпечує можливість у досудовому порядку вирішити питання і протидіяти патентному «тролінгу» та здирництву», - зазначив він.

Зі свого боку Анатолій Загородній, Віцепрезидент Національної академії наук України, істотною проблемою назвав відсутність в Україні підготовки та перепідготовки фахівців з питань інтелектуальної власності, інноваційної діяльності для бюджетних установ. За його словами, впродовж років не знімаються бар'єри стосовно утворення стартапів установами науки та закладами вищої освіти і неможливості отримання дивідендів від діяльності стартапів бюджетними установами. Також вкрай руйнівними для науково-технічного розвитку він вважає збільшення попереднім урядом ставок, зборів, запатентування для бюджетних неприбуткових установ, а саме в 4 рази для винаходів та в 12 разів - для корисних моделей. Водночас для всіх інших суб'єктів, включаючи іноземні організації, збільшення становило два рази - для винаходів,три рази - для корисних моделей.

Завершення законодавчої реформи також чекає Олена Орлюк, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. «Дуже вдячна народним депутатам, які нарешті зрушили нашу реформу. Наразі я сподіваюся, що будуть успішно завершені наші зміни до патентного законодавства, законодавства в сфері  промислової власності, й отримаємо іншу картину, яка дозволить  нам, національній системі, рухатися», - наголосила пані Орлюк. Також вона висловила сподівання, що все-таки відбудуться зміни і у сфері авторського правового регулювання.

У свою чергу Ганна Жарова, голова робочої групи з інтелектуальної власності Європейської бізнес асоціації, вказала на недолік у Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме на те, що в законі чітко не визначено, який саме принцип вичерпання прав діє на території України. На її думку, цей недолік треба подолати у найближчий час і визначити національний принцип вичерпання прав як основний.

Бізнес-спільноту на слуханнях також представляла Тетяна Прокопчук, Віцепрезидент Американської торговельної палати в Україні (АСС). Вона виділила п’ять пріоритетів бізнесу у сфері ІВ:

- якісне законодавство відповідно до міжнародних зобов'язань;

- використання ліцензійного програмного забезпечення;

- належна реалізація механізмів ефективного управління майновими правами відповідно до нових положень законодавства у сфері авторського права;

- забезпечення захисту прав у сфері інтелектуальної власності таким чином, щоб кожен потенційний автор, винахідник, інвестор був впевнений, що Україна забезпечить дієву систему захисту його прав;

- забезпечення справедливості та запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати