«Ми сьогодні офіційно відкриваємо проект «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», – про це 18 лютого на брифінгу для представників українських ЗМІ оголосила голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Ханне Юнкер.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цей проект, за її словами, започатковано рішенням Європейського суду з прав людини і висновками Венеціанської комісії в контексті особливостей врегулювання суддівської відповідальності у вітчизняному законодавстві. Метою проекту в цьому випадку є справедлива, об'єктивна і чітко прописана у вітчизняному законодавстві суддівська відповідальність. «Це питання дуже чутливе, адже за Конституцією Україна судова влада є незалежною, а з іншого боку – судді є державними службовцями, тому нашою метою в межах проекту є досягнення такого собі балансу цих двох чинників», – наголосила пані Юнкер. Водночас, вона зазначила, що наразі Рада Європи має великий досвід щодо розробки система суддівської відповідальності в інших країнах Європи і тепер готова впроваджувати такий досвід і в Україні. Як було зазначено, цей проект розрахований на 1 рік.
Відповідаючи на запитання щодо прогнозованих результатів такої діяльності, координатор проекту «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» Ліліт Данегян розповіла, що робота буде спрямована у двох напрямах:
- робота над законодавством, розробка змін до законодавства та проведення відповідних обговорень, зокрема щодо змін до українського Основного Закону щодо складу Вищої ради юстиції;
- аналіз переліку правил і процедур роботи дисциплінарних органів та ін.
«Передусім, варто розробити дорожню карту співпраці за участю міжнародних та вітчизняних експертів для впровадження заходів загального характеру», – наголосила пані Данегян. Важливо, що, за її словами, наразі робоча група проекту, яка розроблятиме цей документ, скоро почне відповідні консультації.
«Волков проти України»: суддівська справа з родзинкою
«Як добре, що Україна є членом Ради Європи. Рада Європи допомагає своїм членам у вирішенні тих проблем, які накопичуються для вирішення, – зазначив на початку свого виступу відновлений на своїй посаді суддя Верховного суду України Олександр Волков. Вважаю початок цього проекту важливим саме зараз, тому що впевнений у тому, що питання дисциплінарної суддівської відповідальності – це не питання суто відповідальності суддів». Саме так суддя прокоментував старт проекту та розвиток своєї справи, яка фактично стала поштовхом до створення проекту.
Нагадаємо, що кілька тижнів тому відповідно до постанови ВРУ Олександра Волкова було поновлено на посаді судді Верховного суду України на виконання заходів індивідуального характеру, зазначених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України». Сама зазначена справа бере свій початок ще в 2010 році, коли за порушення присяги судді його було звільнено у 2010 р. Згодом пан Волков пройшов усі процедурні етапи оскарження свого звільнення та звернувся до ЄСПЛ. Євросуд у своєму рішенні визнав порушення ст. 6 Європейської конвенції про права людини (право на справедливий суд) та визначив низку заходів індивідуального та загального характеру для їхнього виконання Україною. Зокрема заходи загального характеру є зобов'язанням держава Україна та стосуються забезпечення суддівської незалежності в нашій й необхідності реформування системи в суддівської відповідальності.
Отже, у межах зазначеного проекту Рада Європи надаватиме Україні підтримку щодо виконання заходів загального характеру, передбачених рішенням у цій справі, шляхом втілення низки кроків, спрямованих на реформування системи дисциплінарної відповідальності суддів, а також допомагатиме Україні втілювати законодавство про люстрацію суддів відповідно до Європейських стандартів.
Так, коментуючи заяву про початок цього проекту, пан Волков зазначив те, що наразі в суспільстві назрівають настрої щодо суддівської відповідальності, які проте мають свої підстави, «тому що в нас уже рік не працюють органи, які мають здійснювати цю роботу, для прикладу Вища рада юстиції. Крім того, він також нагадав про проблему, з якою зіштовхнулися на сьогодні система суддівської відповідальності». «Жоден суддя з квітня минулого року просто не може звільнитися ні самостійно, ні примусово, бо так прописані конституційні принципи, оскільки на звільнення судді має бути подання Вищої ради юстиції, яка відтоді не працює. Тому повинні діяти законодавчі процедури і механізми. Дисциплінарна відповідальність суддів – це захист суддів передусім, ще й – це захист суспільства та громадян. І чітко прописані в законодавстві дисциплінарні процедури – це гарантії того, що спори будуть вирішуватися відповідно до закону, відповідно до принципів верховенства права та справедливості і у разі порушення гарантуються права на звернення громадян щодо відповідальності судді, який порушує принципи закону, а щодо судді – захист від неправомірних звинувачень», –- наголосив суддя ВСУ.
Висловився він і про майбутній внесок проекту до нинішнього українського законодавства. «Я сподіваюся, що результати цього проекту будуть позитивними. І в межах діяльності цього проекту дійсно буде покращено законодавство України і будуть прийняті заходи для виконання рішень Європейського суду з прав людини, неодноразових та багаторічних рекомендацій Венеціанської комісії, яка давно рекомендувала Україні, яким чином відповідно до європейських стандартів зробити життя народу кращим».
Водночас Філіп Ліч, професор у сфері прав людини, викладач права у Мідлсекському університеті, директор Європейського центру захисту прав людини та представник Олександра Волкова в Європейському судді з прав людини під час розгляду справи «Олександр Волков проти України» наголосив на важливості цієї справи, зазначивши, що в рішенні Суду безпосередньо дається наказ про поновлення судді Волкова на посаді, який є юридичним зобов'язанням для України. І важливо тут те, що, за словами фахівця, такого формулювання зобов̓язального наказу не було раніше в жодному рішенні Суду.
Крім того, він також наголосив і широкій політизації цього питання та потребі вирішення проблеми з функціонуванням Вищої ради юстиції. Так, як було зазначено, у питанні призначення складу та процедури призначення ВРЮ потрібні зміни до Конституції. «Але це тільки початок роботи, адже в своєму рішенні Європейський суд зазначив фундаментальні системні прогалини в процедурі призначення та просування на посаді суддів», – зазначив експерт.