«Звичайно ж, я не ідеалізую реформу органів прокуратури. Та й взагалі будь-яка реформа має свої позитивні та негативні зміни, своїх прибічників та критиків. Але все одно маю надію, що система органів прокуратури буде функціонувати краще, ніж вона це робить сьогодні», – такими словами почав круглий стіл «Реформа правоохоронних органів: стратегії та інновації» заступник Генерального прокурора України Давід Сакварелідзе. Захід було організовано Асоціацією правників України спільно з Генеральною прокуратурою, в стінах якої пройшов 5 березня цього року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Саме кардіограмою кримінальної ситуації в країні прокуратуру назвав Сакварелідзе, презентуючи розроблену концепцію реформи правоохоронних органів, адже 25 квітня набуває чинності нова редакція Закону України «Про прокуратуру», і як юридична спільнота, так і українське суспільство загалом повинні якомога швидше побачити оновлене, структуроване, професійне та чесне обличчя української прокуратури.
На сьогодні з усіх правоохоронних органів саме прокуратура зазнає найбільш нищівної критики та нарікань: відсутність професіоналізму та компетентності, байдужість, корумпованість, свавілля – це далеко не повний приклад тих «епітетів», що лунають вбік представників прокуратури. Але будь-яку ситуацію, якою б безнадійною вона не здавалась, можна змінити. А для цього необхідний чіткий план – стратегія і тактика, послідовність дій, очікувані результати.
Саме таке стратегічне «поле битви» за Україну як правову державу шляхом реформування органів прокуратури й презентував новопризначений заступник Генпрокурора. До речі, правники, що відвідали захід найпершими побачили запропоновану концепцію реформи перед офіційною її презентацією, що відбулась уже наступного дня, 6 березня, за участі Генерального прокурора України. В ролі доповідачів також виступили міжнародний експерт, Генеральний прокурор Грузії (2004-2013 рр.) Зураб Адеішвілі, член Парламенту Грузії (з 2012 р.), заступник Міністра юстиції Грузії (2010-2012) Гіоргі Вашадзе, експерт Фонду «Інновації та розвиток», Радник Адміністрації Президента України Давид Кізіріа, а також Радник Адміністрації Президента України Ірина Данько. Модератором круглого столу був Сергій Гребенюк, голова Відділення АПУ в м. Києві, радник кримінально-правової практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери».
Почав презентацію пан Сакварелідзе, звісно, з існуючих нині у системі прокуратури проблем, назвавши такі:
- зайві рудиментарні функції;
- дублювання, неефективний менеджмент-системи;
- розвинена бюрократія: за словами доповідача, в Україні на сьогодні припадає близько 30 прокурорів на кожні 100 тис. населення, в Росії – 22, Франції – всього три. Крім того, такою прокурорською «махіною» доволі складно керувати;
- ускладнені процедури розслідування, застарілі органи розслідування. Сама система проведення розслідувань є заплутаною на незрозумілою. «Збір доказів нагадує збір макулатури», – так лаконічно відгукнувся про роботу слідчих органів прокуратури Давід Сакварелідзе;
- замкнута система менеджменту кадрів та неефективна система мотивації;
- малоефективна система розвитку кадрів;
- відсутність механізму забезпечення якості, контролю і превенції. Тут доповідач детальніше зупинився саме на забезпеченні якості. У розвинених країнах працює такий орган, як Quality Assurancе – Департамент забезпечення якості прокурорської діяльності. На сьогодні в органах прокуратури України донині є система надання методичних рекомендацій, які насправді ніхто не читає. «З особистої практики скажу, що методичні рекомендації – це детально розписана система дій для кожного конкретного випадку злочину: пограбування, шахрайство фінансові злочини, вбивство і т.д. Кількість рекомендацій на кожен конкретний випадок перевищує дві сторінки. Усі «йдуть» від Генерального Прокурора», – повідомив заступник Генпрокурора.
- відсутність єдиної практики та кримінальної політики;
- повна відсутність системи автоматизації.
Як бачимо, спектр проблем немаленький. Але реформа на те й реформа, що має комплексний підхід. Як одна проблема чи недолік має наслідком іншу, так і крок за кроком мають здійснюватись перетворення на краще. Стратегія оптимізації органів прокуратури, за словами Давіда Сакварелідзе, виглядає так: а) очистити систему від корупції; б) знайти нових людей й мотивувати для чесної роботи; в) позбутись залежності від політичного впливу; г) досягнути відчуття суспільної відповідальності за свої дії.
Наступне питання, на якому загострив увагу доповідач, – це фінансування органів прокуратури. «Ми проти того, щоб у бюджеті була закладена якась верхня межа заробітної плати прокурора. Якщо людина працює чесно, то її роботу варто оплачувати високо. Ми зробимо все, щоб наші прокурори отримували високу зарплату, але тільки за якісну роботу», – наголосив пан Сакварелідзе. Він також наголосив на важливості преміювання за розкриття резонансних справ.
Також концепція реформи у фінансовому аспекті передбачає:
- розробку системи диференціації окладів;
- спрощення системи надбавок, а саме: скасування надбавки за вислугу років та зміну механізму нарахування надбавок;
- вдосконалення механізму преміювання та оцінки результатів роботи.
Так звану «формулу успіху» оновлення прокуратури заступник Генпрокурора надав для ознайомлення учасникам круглого столу. І перший крок для її досягнення полягає в оновленні організаційного розвитку. Тут мається на увазі звільнення органів прокуратури від зайвих функцій.
Щодо роботи кадрів прокуратури пропонується запровадити новий механізм набору (тестування), методи навчання та сучасну систему мотивації працівників.
Ще одна новація реформи полягає в новій системі розслідування – залучення до роботи іноземних експертів-практиків. «Як це виглядатиме: створюється окрема група для розслідування певної категорії справ, беремо кілька справ, підключаємо іноземних фахівців – як теоретиків, так і практиків, які будуть давати поради нашим слідчим, узагальнювати практику та швидко розслідувати справи подібного роду», – пояснив пан Сакварелідзе. Групи створюватимуться за такими категоріями справ: корупційні справи, відмивання грошей, незаконна легалізація майна та інші резонансні справи. Незабаром, за словами заступника Генпрокурора, цей проект буде пілотований.
Нова система навчання та рекрутингу – один із способів недопущення до роботи в органи прокуратури «нерадивих» кадрів. Передбачає собою чотириступінчасту систему відбору кадрів: професійний іспит, тест на навички, психометричний тест та співбесіда.
Також вагомі зміни Сакварелідзе пропонує внести в процедуру комунікації з громадськістю. Зокрема йдеться про створення фронт-офісу, який вміщуватиме сучасну громадську приймальню, кімнати для зустрічей та місце координації свідків та потерпілих. «Більше не буде цієї бетонної стіни та закритих дверей, які «прикрашають» сьогодні стартову сторінку веб-сайту ГПУ та асоціюються в громадян із закритістю, відстороненістю та недоступністю самої прокуратури», – наголосив доповідач. До речі, щодо сайту – розробники концепції також додали ідею про постійну онлайн-присутність прокуратур: долучення до соціальних мереж, робоча гарячої лінії та інше.
Забезпечення та контролю якості роботи прокурорських органів Сакварелідзе пропонує покласти на окремий орган – Генеральну інспекцію.
Щодо проблеми відсутності системи автоматизації в органах прокуратури, грузинський експерт переконаний, що її впровадження здійснить позитивний вплив на роботу правоохоронних органів, позбавить від надмірної «забюрократизованості» діловодства. «Коли ця система запрацює, я, наприклад, будучи у Києві, зможу побачити, як ведеться та чи інша справа, скажімо, в Дніпропетровську, чим займається слідчий або прокурор. І це зекономить величезні ресурси », – навів приклад доповідач.
Структуру прокуратури заступник Генпрокурора бачить у вигляді чотирьох основних підрозділів з чітко розмежованими функціями, повноваженнями та відповідальністю: адміністративний блок, розслідування, нагляд за додержанням законів та забезпечення якості.
Як вже йшлося, на роботу прокурорів набиратимуть виключно на конкурсній основі.
Як відповідь на заяву Давіда Сакварелідзе щодо готовності співпрацювати, модератор заходу Сергій Гребенюк повідомив, що адвокатський корпус долучиться до розроблення переліку запитань для проходження тесту майбутніми прокурорами. Це буде гарантією того, що прокурори знатимуть положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не нехтуватимуть правами захисників у своїй роботі.
Зазначимо, що вже після завершення презентації один з учасників круглого столу запитав у Гіоргі Вашадзе, за який період часу в Грузії вже відчувались зміни на краще після впровадження реформи, – «за півроку, рік чи, може, більше?» Грузинський експерт відповів, що перші позитивні зрушення були помітні вже через три місяці. Що ж, маємо надію, що Україна піде грузинським шляхом перетворень та звершень, адже помітно, що бажання та ентузіазм змінити функціонування всієї системи правоохоронних органів України помітне. Та наскільки благополучне завершення матимуть усі ці ініціативи, покаже тільки час…