«Нині відповідно до реєстру люстрованих осіб, до яких застосовані заборони згідно з положеннями Закону України «Про очищення влади», у реєстрі зазначені 374 особи», - заявила 13 січня на брифінгу директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко, коментуючи питання начебто масовості люстрації, що, за її словами, не відповідають дійсності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При цьому, як зазначила посадовець, нині кількість таких осіб, відповідно до критеріїв, передбачені чинним законодавством, об’єктивно збільшується. Також вона зауважила, що наразі цікавість викликає не лише сам порядок люстрації, а й ті судові розгляди, які відбуваються у вітчизняних судових органах.
Оскарження рішень про люстрацію в судах
«Справ небагато, близько 170, всі вони перебувають на етапі попереднього провадження. І на сьогодні лише дві справи щодо відновлення осіб на посадах, що вже оскаржені в апеляційному порядку. Є, крім того, справи, за якими винесено рішення щодо відмови у відновленні осіб на посадах, і це стосується виключно застосування закону», - констатувала пані Козаченко.
Ті 170 справ про відновлення на посадах, за даними посадовця, переважно стосуються працівників прокуратури, 10% – працівників Державниної фіскальної служби, 7% – працівників Міністерства внутрішніх справ, та зовсім незначна кількість справ стосується працівників СБУ та інших державних органів. Більшість таких справ, близько 100, перебувають у Києві, решта – в регіонах, приміром, у Черкаській, Львівській, Чернігівській, Херсонській та Полтавській, Житомирській та інших областях.
Водночас, за словами пані Козаченко, близько 50% суддів вирішили призупинити розгляд аналогічних позовів до винесення рішення Конституційним Судом про конституційність деяких норм закону про люстрацію за поданням Верховного суду України. «Міністерство юстиції вважає таке зупинення справ неприпустимим, тому що будь-яка особа має право на захист та вирішення справи по суті», – наголосила чиновник.
Проте з позиції Міністерства юстиції будь-яка особа у будь-якому випадку має право на судовий захист. Таку позицію міністерства Тетяна Козаченко висловила, коментуючи питання оскарження рішень про люстрації посадовими особами, яких вона стосується. «І судовий захист у розумінні Закону України «Про відновлення довіри до судової системи» стосується правильності застосування Закону, правильності посад, строків, заборон, які передбачені законом. У будь-якому разі не дозволяється і не може бути підставою перекручування, ігнорування норм чинного Закону судами України», – наголосила посадовець.
Як приклад вона навела справу, яка на сьогодні розглядається у Богунському райсуді Житомирської області, коли було вирішено заборонити звільняти в порядку люстрації місцевого керівника Фіскальної служби до розгляду іншої судової справи – про виплату ним аліментів колишній дружині. Іншим прикладом «демаршу судової влади очищуватися», на її думку, є ситуація у Апеляційному суді міста Києва, де після наказу про проведення люстраційної перевірки, додатковим наказом така перевірка взагалі була перенесена на півроку.
Козаченко зауважила опір, який чиниться проти виконання Закону державними службовцями та суддями. Тут, на її думку, йдеться про грубе порушення закону і зловживання.
Крім того, посадовець зауважила, що суди переважно зупиняють провадження у справах по оскарженню результатів люстрації до моменту винесення Конституційним Судом рішення щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади». При цьому, вона наголосила, що робиться це незаконно, оскільки зазначене подання до КСУ стосується лише люстрації представників Феміди.
Люстрація на практиці: окремі моменти
Посадовець нагадала, що на сайті Міністерства юстиції викладений перелік органів державної влади, де на даний момент проводиться люстраційна перевірка. На цих сторінках можна знайти список чиновників, які підлягають люстраційній перевірці, копії їхніх заяв і декларацій.
Також було нагадано, що є план Кабінету Міністрів України, який визначає план проведення люстраційних перевірок. Але, за словами пані Козаченко, будь-які особи, якщо вони претендують на державну службу, обов'язково проходять перевірку і їхні прізвища оприлюднюються на сайті того органу, куди вони бажають вступити на службу. Таким чином, завірила чиновник, прийом на державну службу нині відбувається публічно.
Крім того, вона проінформувала про проведення люстраційних перевірок в судових органах. «Фактично зараз всі суди вже проводять люстраційні перевірки: на сайті кожного суду є наказ про порядок проведення перевірки, а також зазначені прізвища суддів, які проходять перевірку; розміщені заяви про згоду на таку перевірку та декларації кожного судді, який таку перевірку проходить», – зазначила пані Козаченко.
Тому, за її словами, будь-яка особа, яка має інформацію, що конкретний суддя чи конкретна посадова особа підпадає під люстрацію, обіймала відповідні посади або користується/має у власності майно, що несумірне її доходам, можуть надати заяву, до органу, де працює така особа, до Міністерства юстиції, щоб ці документи були розглянуті і включені до люстраційної перевірки і, за наявності на те підстав, така особа була звільнена зі своєї посади. В такий спосіб директор Департаменту з люстрації запросила представників громадськості приєднатися до майнових перевірок та надсилати інформацію про невідповідність майнового стану чиновників їхнім деклараціям до органів, які займаються перевіркою.
На думку члена Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України Карла Волоха, сама процедура люстрації передбачає, що «потрібно зібрати певну кількість інформації, це забирає час», тому, якщо суспільство на сьогодні не бачить результатів, то це не означає, що Закон не виконується. «Робота йде і результати будуть», – наголосив пан Волох. Зокрема, він зазначив, що начебто повільність проведення такої перевірки обумовлена строками її проведення, що виписані в нормах самого документа.
Потреба змін
Учасники брифінгу також проінформували, що в Міністерстві юстиції створена робоча група, яка готуватиме зміни до Закону, які, безумовно, мають його вдосконалити та поліпшити. «До робочої групи входять представники парламенту і фракцій, а також члени громадських організацій. Окрім тог,о роботі комісії суттєво допомагає Громадська рада з люстрації, створена при Мін’юсті, а також Громадський люстраційний комітет», – зазначила Т. Козаченко. За її словами, нині триває активна робота та обговорення можливих змін, покликаних удосконалити люстраційний закон.
«Серед можливих змін – розширення кола осіб, які мають пройти перевірку. До наявного списку буде додана люстраційна перевірка претендентів на виборні посади з подальшим інформуванням громадян про її результати. Оскільки на засіданні Венеціанської комісії було зазначено, що і у випадку виборності посад застосування люстраційних процедур може бути не тільки коректно, а й доречно. Адже в інших країнах люстраційні процедури застосовувалися навіть до виборних посад», – повідомила чиновник. Крім того, пані Козаченко зазначила, що серед можливих майбутніх змін – надання більшої незалежності та розширення повноважень органу, який організує проведення перевірок, а також узгодження двох законів: Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні та Закону про очищення влади.
Карл Волох повідомив, що при підготовці змін буде розглянуто вдосконалення порядку люстрації суддів. Нині це питання є предметом діалогу з Верховним Судом України, який зробив конституційне подання щодо відповідності Основному закону країни окремих положень люстраційного закону. Він також повідомив, що представники Венеціанської комісії хотіли б, щоб люстрацією займався окремий незалежний орган, який би не підпорядковувався жодній іншій структурі. Що може стати підставою розширення повноважень та уточнення статусу Департаменту з питань люстрації. «Можливо, Департамент з питань люстрації стане апеляційною інстанцією при розгляді справ про люстрацію. Тобто зможе скасовувати рішення першої інстанції, наприклад, міністерства або прокуратури», – зазначив К. Волох.
Ще одним напрямом удосконалення є можливість повернення військових спеціалістів на свої посади. «Враховуючи військовий стан, треба надати можливість повертати на роботу людей, які за формальними ознаками є звільнені, але є цінними для обороноздатності країни», – сказав член громадської ради.