 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загальна чисельність прокурорів в Україні до 2017 р. не перевищуватиме 10 тис. працівників. Про це заявив заступник Генерального прокурора України Давід Сакварелідзе під час офіційного відкриття проекту «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що впроваджує Рада Європи завдяки фінансуванню уряду Данії. Проект присвячений підтримці реформи прокуратури в Україні та розвитку системи безоплатної правової допомоги, відповідно до стандартів Ради Європи, і посиленню залучення громадськості до процесу реформ.
Так, за словами пана Сакварелідзе, часи одіозних прокурорів, які заробляли мільйони на своїх посадах та призначалися завдяки кумівству або особистим зв’язкам, залишилися у минулому. Усім їм довелося проходити конкурс та складати 4-х рівневі тести. За словами заступника Генерального прокурора України, більшість прокурорів не впоралися з цим завданням. А тих, хто успішно дійшов до 4 етапу, у визначений день і час чекає призначення на відкриті посади. «Сьогодні йде суттєве відновлення зовнішніх кандидатів, але реформа має бути комплексною. Тобто тільки наша невеличка команда (яку ми також обирали через конкурсну програму), не зможе системно оновити її до кінця. Потрібно розуміння уряду щодо важливості фінансово-матеріального забезпечення прокурорів. Ми всі повинні чітко зрозуміти, що працівники органів прокуратури, у якій процвітає бюрократія, і яка має такі широкі повноваження змінювати долі мільйонів людей в Україні, не повинні мати зарплатню у 100-200 доларів. Неможливо, щоб дешева, низькооплачувана система була не корумпованою. У цьому нам необхідна підтримка від уряду», – каже високопосадовець.
Геть пострадянські залишки!
Пан Сакварелідзе також відзначає, що ні в одній системі не було такого масового скорочення, як у системі органів прокуратури. «Більше ніж 4 тис. прокурорів звільняється у цьому році через згаданий мною конкурс. Загальна чисельність прокурорів в Україні до 2017 р. нараховуватиме до 10 тис. прокурорів. Ще рік тому ми почали з 22,5 тис. прокурорів і у нас були очікування, що той ресурс, який звільниться після скорочення, буде розподілений між співробітниками, котрі залишилися. На жаль, цього не трапилося, а навпаки – були урізані ті зарплати, які вдалося зекономити після практичної оптимізації кадрів», – каже прокурор.
За словами Давіда Сакварелідзе, основна проблема України полягає в неправильній організації процесів реформування. «Нам не обов’язково вигадувати п’яте колесо для того, щоб система добре працювала. На мою думку, у прокуратури, МВС та інших державних структур достатньо повноважень для того, щоб просто їх реформувати та поставити на правильний шлях. Разом з новим конкурсом, ми повинні перейти на новий рівень та стандарти роботи. Ми повинні оптимізувати саму структуру, прибрати пострадянські залишки в системі прокуратури, щоб прокуратура України відрізнялась від прокуратури Росії, Казахстану, Білорусії. Для цього потрібен чіткий аналіз цих виробничих й організаційних процесів та усунення усіх проблем, що заважають у роботі, як прокурорам, так і самій реформі. Один з компонентів, у якому ми дуже тісно співпрацюємо з Радою Європи, – оптимізація й аналіз цих процесів, створення так званих рекомендацій і сучасних стандартів роботи, які досить ефективно працюють у сучасних державах», – резюмував експерт.
2,9 млн євро на реформу
Як йдеться в описі проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи системи кримінальної юстиції в Україні», урядом Данії буде виділено майже 3 млн євро на новий проект подальшої підтримки реформи кримінальної юстиції в Україні. Повідомляється, що новий проект спрямовано на вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює функціонування органів прокуратури та системи безоплатної правової допомоги, відповідно до стандартів Ради Європи. Проект планується провадити протягом 42 місяців з вересня 2015 р. до лютого 2019 р. Бюджет проекту передбачає використання 2,9 млн євро протягом 5-ти років, які будуть надані Україні донором проекту – урядом Данії.
За словами посла Королівства Данії в Україні Крістіана Донс Крістенсена, проект є частиною програми данського уряду. «Цей проект є частиною загальної програми данського уряду щодо належного управління. Це тільки один компонент з трьох. Загальне фінансування програм становитиме 8 млн євро протягом 5-ти років. Як саме витрачатимуться ці кошти буде вирішуватись у процесі дослідження поточних можливостей і під час діалогу з Радою Європи», – повідомив пан Крістенсен.
На запитання журналістів, куди саме та як використовуються надані Данією кошти, Давід Сакварелідзе заявив, що ГПУ не отримує фінансову допомогу напряму. «Я не можу відповісти на це питання, оскільки ми напряму не отримуємо фінансової допомоги. Ми отримуємо допомогу в якості експертів, в якості реалізації проектів», – сказав Сакварелідзе.
Офіси громадських захисників?
У свою чергу, Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський розповів присутнім, на що конкретно буде спрямований цей проект у системі безоплатної правової допомоги (далі – БПД). Так, за словами експерта, система БПД утому вигляді, у якому вона існує сьогодні, розгорталася достатньо швидко (буквально протягом півроку), і саме тому була обрана найбільш демократична модель. «Така модель дозволила реалізувати ті завдання, які стояли, але вона не дозволяє сьогодні забезпечити 100% доступність БПД тим, хто її потребує у кримінальному процесі, та 100% якість такої допомоги. Тому ми плануємо організувати офіси громадських захисників, у яких захисники будуть працювати на постійній основі. Це один зі способів забезпечення більшої доступності та вищої якості правової допомоги. Крім того, очевидного удосконалення потребують певні процедури та правила адвокатської етики, це ще один з напрямків підвищення якості правової допомоги. Тут надзвичайно важливим є поглиблення і розширення нашої співпраці з Національною академією адвокатів України, яка теж зробила значний внесок у створення системи БПД»,–- зазначає пан Вишневський.
До того ж, за словами юриста, сьогоднішня система БПД є досить громіздкою у плані адміністрування, тому вона достатньо дорога. «Саме тому створення додаткового альтернативного механізму офісів громадського захисника має спростити адміністрування і прискорити запровадження інформаційних технологій. Крім того, ми плануємо лібералізувати доступ адвокатів до надання безоплатної правової допомоги й суттєво реформувати конкурс. Сьогодні відбір адвокатів для надання БПД здійснюється на основі відкритих конкурсів, ключовою складовою яких є тестування адвокатів. Ми плануємо поступово замінити такий підхід на підвищення кваліфікації адвокатів. Тобто, для того щоб отримати доступ до надання БПД, адвокатам буде запропоновано пройти певну кількість курсів навчання. Скоріше за все, це будуть дистанційні курси. Це наш стратегічний план, який значною мірою ми сподіваємося буде забезпечений завдяки інтелектуальним ресурсам в рамках даного проекту, який підтримується Радою Європи та Королівством Данії», – резюмував експерт.
Всеосяжне реформування
Нагадаємо, вступаючи до Ради Європи у 1995 р., Україна взяла на себе низку зобов’язань, включно з прийняттям нового кримінального процесуального кодексу та зміною ролі й функцій прокуратури, відповідно до стандартів Організації. 9.11.2015року виповнилося 20 років з дня вступу України до Ради Європи. Україна зробила важливі кроки на шляху реформування системи кримінальної юстиції. Так, Кримінальний процесуальний кодекс та Закон України «Про прокуратуру», які набули чинності у 2012 р. та 2014 р.,відповідно, а також запровадження системи безоплатної правової допомоги заклали добре підґрунтя здійснення реформи. Ще один важливий крок – прийняття Верховною Радою у листопаді 2015 р. Закону «Про Державне бюро розслідувань». Рада Європи істотно сприяла зазначеним досягненням, зокрема в межах проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», який впроваджувався за фінансового сприяння уряду Данії у 2013-2015 рр.
Наразі ключовим завданням є ефективне впровадження нового законодавства у практичній площині. Зокрема, це передбачає всеосяжне реформування органів прокуратури та подальший розвиток системи безоплатної правової допомоги. Обізнаність суспільства та активна участь громадськості у процесі реформ має вагоме значення для підвищення суспільної довіри до основних суб’єктів кримінальної юстиції.
Рада Європи готова продовжувати підтримувати зазначені процеси. З цією метою запроваджено новий проект «Подальша підтримка реформи системи кримінальної юстиції в Україні» (за фінансового сприяння уряду Данії). Проект спрямований на подальше вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює функціонування органів прокуратури та системи безоплатної правової допомоги, відповідно до стандартів Ради Європи, підвищення інституційного та операційного потенціалу цих інституцій та посилення залучення громадськості до процесу реформ.