 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З нашої практики та особистого спілкування з підприємцями вважаю, що особливості застосування податкового компромісу є надважливою та дуже актуальною темою для обговорення. Дуже доречним на сьогодні є обмін думками, переконаннями та власним баченням застосування положень Закону про податковий компроміс. Цими словами керуючий партнер АО «Яр.ВАЛ», Віце-президент Асоціації платників податків України Йосип Бучинський почав семінар для адвокатів-партнерів компанії, що пройшов 20 березня цього року. Учасники заходу прийшли обмінятись думками, професійними враженнями від успішності «роботи» закону, адже кількість підприємців, що скористались своїм правом застосувати процедуру податкового компромісу приголомшила своєю мізерністю, і на те, зрозуміло, є свої причини.
На підтвердження такої думки адвокат продемонстрував присутнім добірку публікацій у засобах масової інформації, які, на його переконання, «лякають» підприємців перед можливістю скористатись податковим компромісом. «Деякі наші колеги, юристи, в цих матеріалах висловлюють просто нісенітниці, пов’язані із Законом, а для платників податків вони є «страшилками». Характерною є одна публікація доволі відомого юриста, що трохи безпідставно в своїх судженнях перейшов до сфери кримінальної юриспруденції, що є не зовсім його компетенцією. Прізвище цього правника доволі відоме, і думка його для колег має велике значення, а тому що вже можна говорити про підприємців…», – наголосив модератор семінару.
Пан Бучинський також повідомив про опитування серед членів Асоціації платників податків України. Його увагу привернуло колективне звернення платників податків Рівненської області, яке практично дублює тривоги та застереження, що подано в згаданих публікаціях.
Наразі до Закону про податковий компроміс готуються деякі зміни, оскільки підприємці, правники та представники Державної фіскальної служби неоднаково трактують окремі положення документа. «Не знаю, якою буде подальша доля цього закону, але переконаний, що депутати докладуть певних зусиль, щоб продовжити термін його дії з 17 квітня до 1 червня цього року».
Основним доповідачем виступив адвокат, керуючий партнер АО «Яр.ВАЛ» Олег Паламарчук, який зіставив основні положення Закону про податковий компроміс та Методичних рекомендацій щодо застосування зазначеного Закону, затверджених ДФС України. Головний його меседж ґрунтувався на тому, що Закон про податковий компроміс справді має сенс та є дуже потрібним для підприємців та держави, незважаючи на дещо напружене ставлення до нього. Враховуючи те, що в минулому бізнес був змушений працювати так званими «програмними» підприємствами, держава зробила крок назустріч та прийняла цей Закон. Він передбачає амністування деяких господарських операцій, що відбувались між платниками податків та згаданими фіктивними підприємствами.
«На наш погляд, Закон має виконуватись «на автоматі»: платнику надається право задекларувати все, що він вважає. І податкова повинна зі своєю мінімальною участю прийняти все, що задекларував та вирішив сплатити підприємець. А вже потім, після закінчення дії закону, можуть навідуватись з перевіркою, якщо мають ще якісь запитання до платника», – пояснив адвокат. Та на практиці, за його словами, можна спостерігати дещо іншу ситуацію. У результаті бачимо дещо «викривлену» реалізацію положень цього закону. Саме тому необхідно чітко знати суперечності, що виникають між Законом про податковий компроміс та Методичними рекомендаціями щодо застосування закону, які були затверджені Державною фіскальною службою України в день набуття чинності самого Закону – 17.01.2015.
Як повідомив доповідач, Методичні рекомендації призначені для внутрішнього користування серед працівників податкової та відображають бачення положень Закону про податковий компроміс з їхнього боку.
Закон про податковий компроміс може використовуватись до таких видів податкових зобов’язань:
а) визначені органом контролювання, але є неузгодженими;
б) щодо завищених, на думку платника, податкових зобов’язань, які не визначені з боку контролюючих органів.
Адвокат додав, що в цьому аспекті положення Закону та Методичних рекомендацій «збігаються», наголосивши, що в розробленому проекті змін до документа є ідея включити в цей список ще узгоджені податкові зобов’язання.
Щодо документів, необхідних для застосування компромісу, Закон визначає уточнюючий розрахунок та перелік (або опис) господарських операцій до нього. Єдиним моментом є подання пояснення мотивів подання старої форми уточнюючого розрахунку, якщо така подається. Щодо податкового компромісу податкових зобов’язань, які визначені органом контролю, але є неузгодженими, передбачене подання заяви платника податків у письмовий формі про намір досягнення податкового компромісу. До того ж чітких вимог щодо оформлення таких документів у Законі немає.
Водночас Олег Паламарчук у Методичних рекомендаціях орган контролю встановлює інші вимоги: мало того, що передбачають інший зміст цих документів, так ще й вводять новий вид документа – заява про компроміс.
Ще одним суттєвим пунктом у застосуванні Закону про податковий компроміс, який зазначив адвокат, є підстави для проведення перевірки. У положеннях Закону йдеться, що єдиною підставою для проведення перевірки платника під час подачі ним розрахунку-уточнення є факт непроведення раніше документальної перевірки за періоди, за які платник подав розрахунки-уточнення.
Методичні рекомендації, навпаки, передбачають можливість проведення перевірки будь-якого виду за процедурою, передбаченою Податковим кодексом. Навіть заява про компроміс визначає надання згоди платника податків на проведення перевірки: «Тобто фактично платника податків зобов’язують написати прохання про проведення в нього на підприємстві перевірки, хоча в Законі про це нічого не вказано».
Межі податкової перевірки – ще одне суперечливе положення Закону про податковий компроміс та Методичних рекомендацій. Як зазначив під час семінару Йосип Бучинський, саме «розмитість» цього поняття лякає платників для застосування компромісу на практиці.
Пан Паламарчук зазначив, що Закон чітко говорить про проведення перевірки виключно в межах досягнення податкового компромісу, тобто в межах розрахунків-уточнення, що подав платник податків. Методичні рекомендації тут збігаються з нормами Закону. Але увагу привертає один із пунктів рекомендацій, що встановлює вимоги підрозділам органу контролю формувати інформацію про наявність інших порушень, що підтверджені належною та допустимою доказовою базою, у період, за який подано уточнений розрахунок. Але знову-таки у змінах до Закону, наголосив доповідач, зазначені позиції будуть уточнені.
Ольга Данилова, представник Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби, акцентувала увагу учасників семінару на підставах та межах проведення документальної перевірки з позиції ДФС. Зокрема вона повідомила, що якщо підприємство не є платником податку на додану вартість, то застосувати податковий компроміс воно не може.
Щодо умов застосування Закону про податковий компроміс, пані Данилова назвала такі:
- подання розрахунків-уточнення;
- підприємство перебуває у стані перевірки фіскальними органами – уточнюючий розрахунок також можна подати до моменту винесення податкового повідомлення рішення;
До Департаменту податкового та митного аудиту ДФС часто звертаються із запитом, коли податковий компроміс вважається досягнутим? Доповідач наголосила для слухачів, що подача Заяви або розрахунків-уточнення не є досягненням компромісу. Досягнутим компроміс вважається після сплати коштів до бюджету. Також було зазначено, що застосовувати чи не застосовувати Закон про податковий компроміс – це добровільне право платника податків, і ніхто спонукати або змусити його до цього не може.
Чи потрібно разом із розрахунком-уточненням подавати заяву про намір досягнути податковий компроміс? Доповідач повідомила, що фактично замість заяви можна подати пояснення до декларації, як це робиться зазвичай. Але все-таки вона рекомендує платникам податків додавати такий документ, що допоможе ідентифікувати в системі сам уточнюючий розрахунок.
Пані Данилова також порадила учасникам семінару рекомендувати своїм клієнтах чітко, структуровано та детально розписувати перелік (опис) господарських операцій, що подається разом з уточнюючим розрахунком – це збільшить шанси на те, що орган контролю не призначить проведення перевірки в процедурі досягнення податкового компромісу.
Після закінчення семінару всі адвокати отримали сертифікати про підвищення кваліфікації, оскільки захід проходив у межах співпраці з Національною асоціацією адвокатів України.