 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Представники бізнесу мають поквапитися, аби внести дані про бенефіціарів підприємств до 25.09.2015 р. Далі цей термін продовжуватися не буде. Про це під час круглого столу, присвяченого поданню відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, повідомив директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сергій Бенедисюк.
«Наразі часу для подачі інформації залишилося не так багато. 25 вересня, яке є кінцевим днем для подання цих даних, вже не за горами. Тому в мене велике прохання не зволікати з цим процесом. Ми не хотіли б повторення ситуації, яка відбулася наприкінці травня цього року. Тоді всі почали подавати дані в останні дні, що призвело до колосальних черг та проявів корупції, коли деякіспритники почали торгувати місцем у черзі. Це призвело до колосальних ускладнень для суб’єктів господарювання і Міністерства юстиції, тому що реєстратори повинні були працювати в посиленому режимі. Ці величезні черги потрапляли на перші сторінки засобів масової інформації. Всі тоді критикували нас. В принципі, я розумію людей, котрі вистоювали в чергах по кілька днів, але ж не можна все робити в останній момент, в останній, найбільш завантажений тиждень. Тому, оскільки залишилося дуже мало часу, ми намагаємося максимально розповсюдити інформацію про те, що час подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника спливає 25 вересня», – зазначив Сергій Бенедисюк.
Максимальне спрощення
Торкаючись питання щодо заповнення форми подачі даних про кінцевих власників, експерт зазначив, що подавати її сьогодні зовсім не складно. Так, за словами директора реєстраційного департаменту, задля полегшення діяльності українського бізнесу процедуру подання відповідних даних було значно спрощено. Зі списку тих, хто має відзвітувати про реальних власників, виключені державні та комунальні підприємства, політичні структури, творчі об’єднання та інші неприбуткові організації. Разом з тим Сергій Бенедисюк звернув увагу на те, що для внесення лише однієї зміни не потрібно заповнювати всю форму – достатньо підготувати перший листок форми та ту сторінку, де, власне, вноситься зміна. «Це значно спростить життя тим, хто відправлятиме дані поштою. Адже в такому випадку нотаріально засвідчувати підпис керівника доведеться лише на одному аркуші», – зазначивексперт.
Пан Бенедисюк також зауважив, що не треба боятися відмов при поданні Форми 4 поштою, адже сама форма дуже проста і зробити в ній помилку вкрай складно. «Якщо ви відправили папери поштою – можете вважати, що ви своє зобов’язання виконали. Коли саме відповідний реєстратор внесе дані в систему – це виключно особиста справа реєстратора. Компанії це вже не стосується, –зобов’язання, передбачене законодавством, компанія виконала, шляхом такого відправлення», – констатує чиновник.
Крім того, за словами директора реєстраційного департаменту, наразі можна скористатися функцією попереднього перегляду заповненої форми адміністратором у розділі онлайн-сервісів Мін’юсту. «Реєстратор перевірить правильність заповнення форми та призначить точний час, коли треба буде прийти і поза живою чергою подати документи», – наголосив Сергій Бенедисюк.
Власник відсутній!
Серед іншого, фахівець також торкнувся проблемного питання щодо визначення кінцевого власника компанії, в якій явних бенефіціарів немає. «Бувають ситуації, коли кінцевим власником компанії (особливо це стосується великих іноземних компаній) є акціонерне товариство або певний інвестиційний фонд. Це можуть бути навіть акціонери, у яких усього 2% акцій. Уцьому розрізі закон дозволяє у формі ставити галочку про те, що цей бенефіціар відсутній», – каже експерт. При цьому він звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи (безпосередньо або через інших осіб), або яка має можливість здійснювати вплив шляхом володіння однією особою самостійно чиспільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 ібільше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
«Тобто, якщо, наприклад, є компанія, в якій у більшості акціонерів менше ніж 1% акцій, а в когось є 25%, то з високою ймовірністюможна говорити, що саме ця особа може вважатися кінцевим бенефіціаром. Але це потрібно аналізувати. Директор, який несе кримінальну відповідальність за подачу неправдивих даних, обов’язково має звертати на це увагу. Те саме може стосуватися певних умов, передбачених, наприклад, акціонерною угодою, якими тим, чи іншим особам (на закордонному рівні, на рівні холдингових компаній), залежно від долі володіння корпоративними правами, надають певніпреференції. Зокрема, щодо формування органів правління холдингів і відповідної української компанії», – зазначає чиновник.
Автоматичний бенефіціар
Відповідно до змін узаконодавстві, що були внесені у квітні цього року, юридичним особам, засновниками яких є фізичні особи, які і є їх реальними власниками, не потрібноподавати інформацію про кінцевих бенефіціарів.
«Навіщо ж це було зроблено? Є багато українських товариств з обмеженою відповідальністю, які засновуються двома-трьома людьми. Зазвичай, це малий та середній бізнес. Насправді, подавати інформацію цим особам, якщо вони володіють там по 33% чи по 50% немає сенсу, адже така інформація вже є в реєстрі. Тому зараз закон виходить з того, що якщо такі юридичні особи не подають дані по своїм бенефіціарам, ті особи, які вказані в реєстрі як учасники, автоматично вважаються бенефіціарами», – зазначає експерт.
Разом з тимпан Бенедисюк застерігає компанії від спроб не подавати дані чи вносити недостовірні відомості. «За несвоєчасне подання цієї інформації передбачено штраф від 5100 до 8500 грн. А от у разі внесення неправдивих даних українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність», – резюмував Сергій Бенедисюк.