 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якість відправлення правосуддя господарськими судами України, загалом відповідає міжнародним стандартам та не викликає особливих нарікань. Утім, як це не прикро, сьогодні не поодинокими є випадки прийняття та оформлення суддями судових рішень, ознайомлення з кінцевим текстом, яких викликає жах та відверте обурення. Про це Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов розповів на черговому засіданні пленуму Вищого господарського суду України, яке відбулося 09.07.2015. За словами очільника ВГСУ, минулого року в місцевому господарському суді Харківської області був факт виправлення описки, якою було кардинально змінено резолютивну частину ухвали про припинення провадження після її перегляду в апеляційному та касаційному порядку. Утім, здавалося б, одиничний випадок, який поблажливо можна було б віднести до технічної помилки, виявився своєрідною системою. На сьогодні вже відомі принаймні три випадки, так званих, виправлень описок судом апеляційної інстанції. Найбільше обурення у цій ситуації викликає той факт, що вчиняють подібні дії не щойно обрані судді, а їхні колеги, з багаторічним досвідом роботи на суддівській посаді. «Перший випадок – це розгляд справи судом в одному складі та виправлення описки, шляхом заміни одного з прізвищ судді, після надходження касаційної скарги на те, що розгляд один, а підписи інші. Це описка? Це – службове підроблення. Інше рішення: вступна частина з тієї справи, яка розглядалася; резолютивна частина – містить помилки щодо номеру справи та дати прийняття рішення, яке залишене в силі; мотивувальна частина, – починаючи з повідомлення сторін про час та місце судового засідання, і закінчуючи безпосередньо перед словами «керуючись статтями…», – з іншої справи взагалі. Третій випадок: після виготовлення рішення, від руки, без будь-яких зауважень, чи помітки «виправленому вірити», дописується ще абзац», – розповідає пан Львов про безпрецедентні випадки грубих суддівських помилок.
«Звісно, усі ці рішення були скасовані касаційною інстанцією, але це не є підставою для того, щоб заспокоїтись і забути про це. Це матеріал для роботи щодо усунення навіть найменшої можливості для подальших таких помилок з боку суддів. Це ті самі випадки, які і згадуються, коли йдеться про недовіру до суду. Один такий випадок перекриває десятки, а то й сотні, правильних судових рішень. Пам’ятайте, що позитивне щось створюється роками, і набагато коротший відрізок часу необхідний для його руйнування», – констатував Голова ВГСУ.
До того ж Богдан Львов наголосив на необхідності суддям усіх інстанцій своєчасно знайомитися з практикою вирішення спорів Верховного Суду України. «Коли надходять запити з місцевих апеляційних судів щодо неоднакової судової практики, то настав той час, коли ці запити мають бути переадресовані тим суддям, які цю неоднакову практику і створюють», – резюмував пан Львов.
Заступник Генерального прокурора України Віталій Касько поінформував присутніх, що 15 липня цього року набуває чинності Закон України «Про прокуратуру». За словами прокурора, відповідні норми документа будуть впроваджуватися поступово: у грудні, після усіх конкурсів і заповнення штатів, будуть створені місцеві прокуратури; до кінця грудня будуть створені органи прокурорського самоврядування. Отже, до кінця року закон запрацює на повну силу. «Ви знаєте про те, що закон передбачає серйозну правову базу щодо участі прокурора у різних галузях судочинства. Це питання врегульоване належно у відповідності до європейських стандартів. Дискреція прокурора значною мірою обмежена і залежить від суддів: наскільки аргументи прокурора щодо доцільності його участі в тому чи іншому провадженні будуть сприйняті. Ми сподіваємося, передусім на те, що керівництво ВГСУ, разом з суддями у регіонах, напрацює якусь практику ще до того, як це почне працювати. Для того, щоб ми не формували практику в кожному регіоні окремо, щоб потім ці рішення не скасовувалися, і ми не витрачали державний ресурс. Необхідно, щоб судді розуміли, в яких саме випадках участь прокурора буде визнаватися такою, яка відстоює державні інтереси. Щодо майбутнього, у конституційній комісії були гарячі суперечки з приводу функцій прокуратури. За результатами цих обговорень, було прийнято попереднє рішення про те, що представництво у судах залишається за прокуратурою», – резюмував пан Касько.
У свою чергу член Вищої ради юстиції Наталя Волковицька нарікала на відсутність належного фінансування Вищої ради юстиції. «Щодо фінансування – проблема: попередній склад ВРЮ мав у штаті всього чотири особи, тепер працює 17. У зв’язку з цим є певні проблеми у фінансуванні. Вони вирішуються, але це поступовий процес», – сказала вона.
Щодо роботи ВРЮ, доповідачка розповіла, що за місяць члени Ради розглядали тільки кадрові питання, та спрямували 120 подань до Верховної Ради про звільнення суддів у відставку, за власним бажанням та за станом здоров’я. Скарги поки, що не розглядаються, оскільки запровадження автоматичного розподілу справ, знову-таки впирається у гроші, а точніше у відсутність останніх. «Треба розробити, заплатити, встановити автоматичну систему», – каже пані Волковицька. До того ж член ВРЮ зазначила, що наразі на розгляді ВРЮ перебувають понад трьох тисяч скарг.
На засіданні Пленуму також розглядалося питання про хід виконання постанови пленуму Вищого господарського суду України від 05.03.2015 №1 «Про підсумки роботи господарських судів України у 2014 р. та завдання на 2015 рік». За словами секретаря пленуму Вищого господарського суду України Лариси Рогач, суди дуже відповідально поставилися до виконання завдань, визначених цією постановою. «Від суддів регулярно надходять їх доповідні записки, повідомлення. Не тільки про те, що відбувається у судах, а й щодо тих питань, які турбують суддів та працівників суду: у системі діловодства, в системі організації роботи, у питанні того, як забезпечити безпеку судових засідань. Хочеться також звернути увагу на те, що здійснюється дуже активна діяльність судами щодо того, щоб доводити громадськості, доводити пресі, правникам наші ділові позиції, яким чином ми працюємо. Тому проводяться круглі столи. Робота ведеться дуже плідна та активна. Також проводиться активна робота щодо підвищення кваліфікації, як суддів, так і працівників апарату. Проходять підготовку в НШСУ голови судів та їхні заступники. Вживалися також заходи щодо забезпечення участі представників судів у законопроектних роботах, які здійснюються і організовуються ДСА, органами державної влади місцевого самоврядування, громадськими організаціями», – зазначила пані Рогач.
У зв’язку з відповідними змінами у законодавстві, Пленумом ВГСУ також було визнано такою, що втратила чинність, постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 №2 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України».
Серед іншого учасниками засідання Пленуму також було одностайно схвалено пропозиції Вищого господарського суду України щодо вдосконалення конституційного регулювання питань здійснення правосуддя та функціонування судової влади.