Доцільність створення спеціалізованого суду, який би займався розглядом справ, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, стала темою обговорення чергового круглого столу Комітету асоціації правників України з інтелектуальної власності. Модератором дискусії виступив Тарас Кислий, член ради Комітету з інтелектуальної власності, радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто зазначити, що адвокати, представники суддівського корпусу та регулятора – ДП «Український інститут інтелектуальної власності», підтримали необхідність створення спеціалізованої структури, адже справи, що включають питання інтелектуальної власності, потребують відповідних знань та кваліфікації. «Питання патентних судів виникло не сьогодні, у багатьох країнах світу вони існують досить давно й успішно. Основна їхня перевага в тому, що патентні суди розглядають лише певні категорії справ. Усі судові справи пов’язані зі спеціальними знаннями, експертизами. Ми всі відчуваємо необхідність створення суду, який би займався розглядом справ, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності. У нашій державі про необхідність створення спеціалізованого суду почали говорити ще спочатку 90-х, і цей процес є невідворотним, це просто питання часу», – зазначив Максим Коваль, заступник голови Комітету, директор ТОВ «Патентно-юридична фірма «Коваль і партнери».
Не зараз!
У свою чергу, Микола Потоцький, начальник відділу ДП «Український інститут інтелектуальної власності», висловив сумнів у тому, що в найближчому майбутньому патентні суди стануть реальністю з огляду на процеси, які наразі тривають у державі, а також коротко ознайомив присутніх із законодавчими ініціативами, які сьогодні обговорюються у колі експертів. Так, за словами експерта, Мінекономрозвитку в проекті закону про промислову власність всі категорії справ, що стосуються інтелектуальної власності відносить до компетенції судів господарської юрисдикції. Крім того, проект господарського-процесуального кодексу розроблений радою з питань судової реформи при Президентові України. Ст. 22 цього законопроекту також передбачає віднесення відповідної категорії спорів до компетенції судів господарської юрисдикції. «Позиція відомства у цьому питанні є послідовною вже тривалий час: ми відстоюємо необхідність створення спеціалізованого суду з розгляду питань інтелектуальної власності. Реально усвідомлюючи, на якому етапі зараз знаходиться питання розвитку та удосконалення судоустрою, які будуть зміни в цьому напрямку, ми можемо спрогнозувати, що це буде не в найближчий час. Ми, як виконавчий орган, не бачимо таких райдужних перспектив. Тому наша позиція така: необхідна передумова до створення спеціалізованого суду – це спеціалізація суддів, які розглядають такі справи», – констатував фахівець.
До господарської юрисдикції!
Підтримує таку позицію і голова Вищого господарського суду України Богдан Львов. Першим кроком на шляху організації патентних судів, на думку Богдана Львова, є об’єднання всіх справ у сфері захисту прав інтелектуальної власності в одній юрисдикції, а саме віднести їх до відання господарських судів. «Ми пропонували зробити перший крок назустріч створенню спеціалізованих судів у цій сфері: зібрати усі ці справи в господарських судах. Ці справи, безумовно, пов’язані з економікою, а інші моменти мають або похідний характер, або попередній. Навіть Мінекономіки запропонувало передати до господарських судів захист майнових авторських прав. У загальних судах, за тими проектами які є, пропонується залишити немайнові авторські права. Хоча деякі судді ВССУ, коли було обговорення на цю тему в Кабінеті міністрів України, висловили побоювання, що роз’єднати майнові та немайнові права все одно не вдасться, і зловживання будуть тривати. Таким чином, доведеться воювати між двома юрисдикціями. Проте передача господарським судам немайнових прав була б не зовсім природною», – каже очільник ВГСУ.
При цьому Богдан Львов заявляє, що кожен спеціалізований суд має бути схваленим та підтримуватися суспільством, оскільки підвищення спеціалізації є запорукою якості та ефективності правосуддя. Крім того, експерт вважає, що найближчим часом можливо отримати позитивні зрушення у цій сфері, якщо такі справи зосередяться виключно у господарських судах. «Мені здається, що це не ті справи, які потребують крокової доступності. Особливо, що стосується винаходів: такі справи готуються місяцями, а то й більше. І коли йдеться про подолання 100-200 км (а в межах області більше і не потрібно), це не є тим питанням, яке має вирішуватися у кожному з 600 районних судів», – впевнений пан Львов.
Можна й без освіти…
На думку очільника ВГСУ, при створенні патентного спеціалізованого суду, із забезпеченням його кваліфікованими кадрами, можливо буде розглянути питання прирівнювання його до суду другої інстанції. «Кількість інстанцій, у якій має проходити вирішення спорів, повинна бути скорочена. Вона буде компенсована якістю розгляду, що, водночас, позитивно відіб’ється на строках розгляду справ», – впевнений юрист.
Крім того, голова ВГСУ заявив, що норми чинної Конституції України передбачають для спеціалізованих судів можливість, яку правники не використовують. Мова йде про можливість залучення до роботи у спеціалізованих судах в якості суддів осіб, які мають відповідну фахову освіту, але при цьому не є юристами. «Вони мають розглядати справи у складі колегій, більшість яких складають юристи. Проте якраз для патентних спорів, якщо в особи є технічна освіта, це може полегшити вирішення найпростіших справ, які становлять переважну більшість. Ми не маємо нехтувати тим досвідом, який накопичували роками, ми повинні його використовувати!», – резюмує експерт.
За результатами засідання, Тарас Кислий запропонував звернутися до районних судів з резолюцією від імені Асоціації правників України для запровадження спеціалізації суддів у справах у сфері захисту інтелектуальної власності.