Дефіцит державного бюджету та його подальше покриття за рахунок нових запозичень ризикує вивести наш борг на рівень понад 100% ВВП. Свої пропозиції щодо вирішення цієї проблеми висловлювали експерти круглого столу «Приховані резерви: як компенсувати дефіцит бюджету за допомогою нових рішень і технологій», що відбувся у п’ятницю 18.12.2015 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами експерта Інституту суспільно-економічних досліджень Юрія Федчишина, наша податкова система є не дуже ефективною, вона нерівномірно розповсюджує податкові зобов’язання між платниками податків. Тому традиційно сплачує податки тільки група найбільших платників, і єдиним виходом для нашої країни є рівномірність розповсюдження бази оподаткування між усіма платниками з поступовим зниженням податкового навантаження.
«Вдалим виходом з цієї ситуації є запровадження більш ефективного контролю за оборотами, які відбуваються у державі, щоб зменшити рівень тіні. Це можна зробити за допомогою засобів прямого контролю, які дозволяють контролювати весь потік товарів та послуг, що відбувається всередині держави. Таким чином контроль можна запровадити за допомогою технічних засобів, які поступово будуть встановлюватися в різноманітних галузях економіки, та дозволять відслідковувати, що відбуватиметься в державі», – пояснив експерт. Запроваджувати ці технічні засоби контролю, на його думку, треба поступово, починаючи з тих сфер бізнесу, діяльність в яких у нашій країні є найбільш рентабельною.
Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost, наголосив на тому, що процеси, які відбуваються в Україні, використовують досвід інших успішних країн. Але така практика не дуже відповідає умовам, у яких ми зараз знаходимося (у стані війни), і з державним бюджетом, якого майже немає. «Таким чином ми опиняємося в ситуації, коли треба вигадувати щось своє. В нормальному світі це називається лайфхак, і прикладів таких лайфхаків дуже багато. Приклади можна знайти в будь-якому міністерстві, яке якось «викручується» в умовах, коли в Україні можливо зробити щось таке, що було б неможливим для західних країн. До цієї сфери належать ІТ та інновації. Наприклад, електронне врядування, яке наразі будується в Україні», – зауважив пан Гурський.
Екс-заступник міністра охорони здоров'я Наталія Лісневська зазначила, що у проекті нового бюджету на 2016 р. закладені дуже правильні преференції: зниження податкового навантаження, скорочення певних пільг і т.д. «Говорячи про соціальну сферу, я переконана, що податки всі сплачуватимуть тоді, коли будуть розуміти, що їм дає держава, коли між ними буде взаємодія», – зазначила пані Лісневська. На її переконання, добросовісно сплачувати податки буде тільки особа, яка зацікавлена в цьому. А зацікавленою вона стане тоді, коли зрозуміє, що вона з цього отримує. Така елементарна функція податку спрацьовує набагато краще, ніж всі перевірки та заборони.
Сфера освіти та охорона здоров’я на сьогодні фінансуються виключно з податків. «Реформа медицини почалася ще у 90-х роках, коли говорили про зміну системи роботи цієї сфери, й іншу систему було обрано. Єдине, що не було зроблено, це аналіз базової системи та дорожньої карти впровадження. Але на сьогодні до парламенту вже внесено відповідні законопроекти, які, можливо, допоможуть щось змінити в системі охорони здоров’я і перейти від фінансування «койко-місця» до слідування грошей за пацієнтами», – відзначила екс-заступник міністра охорони здоров’я.
Якщо говорити про державне фінансування медицини, то, за словами експерта, більше ніж 90% коштів йдуть на опалення медичних закладів та заробітну плату співробітникам: «На охорону здоров’я грошей фактично не залишається, тому що охороняти його немає за що». Ще однією проблемою у сфері охорони здоров’я в Україні Наталія Лісневська назвала відсутність правової дефініції медичних послуг.
Радник голови Державної фіскальної служби України Павло Нарожний відзначив, що в нашій країні в тіні знаходиться близько 500 млрд грн. За його словами, є багато проектів для того, щоб всі ці кошти вивести з тіні, але найважливіший фактором у цьому питанні є розуміння самих платників, що податки необхідно сплачувати. «Що стосується технологій, у нас наразі розробляється проект, який дозволить переглядати реєстр алкогольних ліцензій з контактами та адресами. Тобто людина зможе перевірити, чи є контрафактною, наприклад, горілка, яку вона купує у тій чи іншій точці продажу», – пояснює працівник ДФС.
«Ми забуваємо, що наповнення бюджету, сплата податку, насамперед, базується на людському факторі», – наголосив учасник круглого столу, партнер АО «ЯрВАЛ» Юрій Долженко. За його словами, нелегальна частина бізнесу сформувалась тому, що легальна не влаштовує психологію людини.
Наступний момент, про який зазначив юрист, – це телеметрія. Ідея, на його переконання, хороша, але в житті все виглядає по-іншому. «Здавалося б усе просто. Касові апарати мають фіскальну функцію. Людина прийшла, заплатила, податкова одразу отримала відповідну інформацію. Але, насправді, всі касові апарату стоять у коморі, а в залі – звичайний апарат. Приходить перевіряючий та запитує: «Де ваш касовий апарат?», а йому відповідають, що в коморі. Він каже: «Ну давайте 100$, і я пішов». На цьому етапі вся телеметрія закінчується…» – розповідає пан Долженко. Тому, на його думку, телеметрія повинна бути повною, від початку й до кінця, без людського фактору. Адже, якщо людина займається телеметрією за гроші, то вона намагатиметься заробити їх якомога більше.
Що стосується спроб знайти «зайві» гроші в державі, хорошою пропозицією, на думку доповідача, є гральний бізнес. Але цей вид бізнесу не здійснює додаткових доходів, а лише перерозподіляє їх, тому це не вихід і «не той об’єм коштів, які держава може заробити».
Також пан Долженко висловив переконання, що тіньова економіка – це не кримінальна економіка, тому ні фіскальними методами, ні телеметрією ми її не переможемо.
До вирішення проблеми, що є предметом обговорення круглого столу, на переконання адвоката, треба підходити комплексно: «І телеметрія, і зменшення ставок, і розширення бази оподаткування – все це в комплексі принесе позитивний результат».