Дискримінаційна Постанова НБУ №699 про визнання українців з кримською пропискою «нерезидентами» досі псує життя тисячам людей. Спроба вирішити ситуацію в судовому порядку поки не принесла результатів. Народні депутати роблять все можливе, аби Нацбанк не поніс відповідальності за очевидні порушення прав людини, для чого навіть був прийнятий відповідний закон. Про це йшлося на прес-конференції «Кому вигідний закон «про безвідповідальність» Нацбанку?», яка відбулася в Києві 19.08.2015. У заході взяли участь: Сергій Заєць, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини; Ростислав Кравець, адвокат, експерт у сфері банківського законодавства; Андрій Щекун, голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім», жертва дискримінаційних дій НБУ та Дар’я Свиридова, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кримська реєстрація? Не резидент!
Нагадаємо, у листопаді минулого року Правління Національного банку України прийняло Постанову №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» (далі – Постанова). У п. 1 Постанови визначено, що «для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України: особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони «Крим», прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями – до іноземного інвестора)». Відповідно до ст. 56 Закону «Про Національний банк України», нормативно-правові акти НБУ є обов’язковими до виконання всіма банками України. Банківські установи почали масово відмовляти громадянам, що мають «кримську реєстрацію» у наданні послуг: відкритті банківських рахунків, обміні валюти тощо, посилаючись на зазначений пункт Постанови.
У Постанові НБУ зазначив, що її прийнято з урахуванням положень статей 9 та 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 №1636-VII (далі – Закон). Утім, чинна редакція Закону не містить норм, які б обмежували права громадян на отримання банківських послуг (таких, як відкриття рахунків або обмін валюти). У п. 12.5 ст. 12 Закону йдеться про визнання зазначеної вище категорії громадян нерезидентами лише «щодо здійснення митних формальностей».
Тоді правозахисники кинулися захищати кримчан та закликати НБУ якомога швидше вирішити питання приведення положень Постанови у відповідність до чинного законодавства України. Утім, незважаючи на те, що до Постанови були внесені певні зміни, наслідком її прийняття стала фінансова дискримінація кримчан, які не є внутрішньо переміщеними особами, та тривалий час або постійно проживають на материковій частині України. «Ці люди фактично дискриміновані та обмежені в можливості користуватися послугами банків: обміном валют, відкриттям рахунків та ін. Сьогодні ці проблеми не вирішені державою, незважаючи на те, що це питання порушували правозахисники не в одному судовому засіданні», – розповідає Дар’я Свиридова, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини.
За словами правозахисниці, понад 10 місяців правозахисники з Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини, намагаються довести в суді, що Нацбанк дискримінує кримчан, визнаючи їх нерезидентами та обмежуючи доступ до банківських послуг. Пані Свиридова стверджує, що НБУ прикривався посиланнями на Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». «Хоча цей закон сам по собі викликає багато нарікань, він, однак, не надає головному банку країни повноважень чинити так, як воно було зроблено. Нам буде дуже прикро, якщо зрештою це призведе до додаткових втрат українського бюджету у разі звернення осіб, права яких були порушені діями НБУ, до Європейського суду з прав людини», – зазначає експерт.
Андрій Щекун, голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім», є одним із позивачів до Нацбанку. На його думку, суть проблеми не тільки в Постанові Нацбанку, а набагато глибше: прийняття минулого року Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», де кримчан віднесли до категорії нерезидентів. За словами пана Щекуна, таким чином держава проігнорувала думку громадськості, самих кримчан і поставила пріоритети на бізнесі, а не на забезпеченні прав та свобод кримчан.
ВСУ визначився
Зрештою пленум Верховного Суду України підтвердив очевидне: Національний банк не мав повноважень визначати статус окремих громадян як нерезидентів. «Скарг, які стосуються скасування норм цієї Постанови є багато, понад 10. Ці справи розглядалися по-різному. Наскільки нам відомо, в переважній більшості цих справ суди відмовляли в задоволенні позову, з посиланням на те, що Нацбанк всього-на-всього виконував приписи закону про вільну економічну зону. Одна з таких справ, це справа, позивачем в якій є Андрій Щекун і громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім». Розгляд цієї справи закінчився в касаційному порядку у ВАСУ. Є ще одна справа, яку веде регіональний центр з прав людини. У цій справі у суду виникли сумніви у конституційності закону про вільну економічну зону. Київський апеляційний адміністративний суд звернувся до Верховного Суду України з ухвалою щодо звернення до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційним відповідного закону. Коли ВСУ розглядав це звернення, він зробив фактично очевидні висновки, але сказав те, що суди нижчих інстанцій відмовлялися визнавати. Свої висновки ВСУ виклав у Постанові №16 від 03.07.2015, яка розміщена на сайті ВСУ. ВСУ у постанові прямо зазначив, що законом про вільну економічну зону НБУ не був уповноважений визначати статус окремих громадян як нерезидентів. Нацбанк міг встановлювати лише особливий порядок платежів між тимчасово окупованою та іншою територією України», – розповідає адвокат.
Проте, за словами пана Зайця, це ще не перемога і розгляд справи триває. 1 вересня цього року в Київському апеляційному адмінсуді відбудеться розгляд справи, в якій ці висновки ВСУ мають бути враховані. Але подібних позовів було подано понад десяток. І у більшості справ суди стали вбік НБУ. Тож, наразі, завдяки висновкам ВСУ, є реальна можливість переглянути зазначені судові рішення. Однак, за словами пана зайця, це не виключає, що справу буде доведено до розгляду в Європейському Суді з прав людини.
Водночас правозахисники також звернули увагу на факт прийняття так званого Закону «Про безвідповідальність Нацбанку» («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України»), яким узаконюють порушення законодавства працівниками НБУ. Так, за словами Ростислава Кравця, адвоката та експерта в сфері банківського законодавства, «некомпетентність керівництва НБУ депутати намагаються вирішувати за державний рахунок та допомагають працівникам Нацбанку уникнути кримінальної відповідальності за вчинені порушення. І все завдяки цьому ініційованому президентом Закону».