Попри прийняті Верховною Радою закони, не розроблено жодного підзаконного акта щодо захисту прав жителів Донбасу та переселенців. Отже, норми, покликані спростити життя переселенців, не працюють. Таку інформацію було озвучено 11.08.2015 під час презентації «Ефективність влади у вирішенні проблем жителів Донбасу і переселенців», що була організована громадською організацією «Відновлення Донбасу». Вона провела перший в Україні комплексний аналіз фактичного результату роботи органів влади для допомоги переселенцям та жителям Донбасу. Моніторинг здійснювався на основі діяльності центральних та місцевих органів влади в сфері прийнятих рішень щодо тимчасово переміщених осіб та жителів Донецької та Луганської областей, дотримання конституційних прав постраждалих від воєнного конфлікту та аналіз показників результативності виконання рішень. У межах дослідження було вивчено 74 нормативно-правових документи, враховуючи прийняті Донецькою та Луганською військово-цивільними адміністраціями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час прес-конференції начальник юридичного відділу ГО «Відновлення Донбасу» Марина Татаринцева зазначила, що відсутність координації та злагодженості роботи державних органів для допомоги жителям Донбасу та переселенцям призводить до фактичної відсутності задекларованих державних програм.
Антон Каганець, старший юрист ЮК Prove Group, надав юридичну оцінку найбільш поширеним проблемам, на які натрапили постраждалі від військових дій. Він зазначив, що найбільш проблемними аспектами є відновлення тих чи інших документів, отримання довідок і дозволів, які прив’язані до прописки, і їх не завжди можна оформити за місцем тимчасової реєстрації. Також пан Каганець зробив акцент на тому, що в найбільш незахищеному становищі опинились діти: «У разі, якщо дитина народилася на території, що не контролюється українською владою, то виникають складнощі з оформленням на неї документів. Для того щоб отримати свідоцтво про народження, необхідна довідка з медичної установи про народження дитини. У свою чергу, Україна не визнає документи, видані на окупованій території. Отже, стандартна процедура реєстрації дитини стає неможливою».
Також юрист прокоментував ситуацію, яка склалася з успадкуванням. З одного боку, були прийняті закони, що дають змогу розпочати процедуру не в зоні АТО, а на підконтрольній України території. Однак через юридичні зволікання, реально оформити всі документи навряд чи вдасться.
«Механізми ресоціалізації переселенців містять не тільки соціально-економічну, а й політичну складову. Ці люди повинні відчути себе потрібними та важливими країні громадянами», – наголосив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. За його словами, це питання набуває особливо важливого значення сьогодні, коли розглядається питання проведення місцевих виборів 25 жовтня. Цю проблему переселенці та жителі Донбасу переживають у трьох іпостасях. Перша стосується переселенців, які переїхали на територію України, але не отримали реєстрацію, і відповідно, позбавлені права голосу. Друга – це вибори на території Луганської та Донецької областей, що перебувають під контролем української влади. Як зазначив пан Бортник, донині невирішене питання з визначенням територій та населених пунктів, в яких можуть чи не можуть проходити вибори. Але воно є надважливим, оскільки стосується як мінімум двох мільйонів громадян України. Третій аспект, про який зазначив експерт, стосується виборів на непідконтрольних територіях, але воно вже належить до компетенції перемовників у межах мінського формату. «В будь-якому випадку варто пам’ятати, що якщо не будуть застосовані ефективні механізми політичного регулювання та політичної реінтеграції жителів, Україна втратить не лише вагому частину своїх голосів, а й будуть закладені достатньо серйозні міни під легітимність цих виборів, буде значно ослаблений зв’язок між суспільством та державними інститутами», – резюмував пан Бортник.
Як зазначив експерт Українського інституту стратегії глобального розвитку та адаптації Ігор Грозний, наразі досі немає зведеної статистичної інформації щодо того, скільки реально людей виїхало, щоб зареєструватись, скільки повернулось назад. Така статистика має бути зведена в одне ціле задля того, щоб було відомо, з якою кількістю переселенців можна працювати та на яких рівнях будувати цю роботу. Другим принципово важливим моментом, за його словами, є те, що тимчасово переміщені особи витіснені з політичного поля. «Чому питання досі не вирішується? Можливо, це вигідно сьогоднішнім політикам», – зазначив доповідач.
Керівник громадської ініціативи «Відновлення Донбасу» Олена Петряєва наголосила, що її організація першою в Україні здійснила детальний аналіз нормативно-правових актів щодо допомоги населенню Донбасу та переселенцям. «Зробивши такий аналіз, ми ніяк не протиставили себе владі. Навпаки, вважаємо, що зараз всі прошарки суспільства та ті люди, що є небайдужими до теми війни та Донбасу, мають консолідувати свої зусилля, своїми знаннями й вміннями допомогти людям, що не за власною волею покинули свій дім, змінили звичний спосіб життя. Це все в наших силах», – констатувала пані Петряєва.