Під такою назвою у п’ятницю, 17.03.2017 пройшла міжнародна конференція, присвячена питанням розвитку міжнародного арбітражу. Захід був організований ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» за підтримки Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, та зібрав понад 220 учасників з України та Європи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цього року інституту арбітражу в Україні виповнюється 25 років. «В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС арбітраж визначений як основний спосіб розв’язання спорів. Можливо, я перебільшую, але на мою думку, арбітраж стає елементом нового економічного світопорядку. У розвинених країнах світу вироблення «проарбітражного клімату» є елементом внутрішньої та зовнішньої політики», – відзначив голова МКАС та МАК при Торгово-промисловій палаті України Микола Селівон.
Міністр юстиції України Павло Петренко у своєму вітальному слові наголосив, що якщо у країні спори вирішуються шляхом звернення до арбітражу, це означає, що вона рухається у правильному напрямку – до верховенства права та закону. Арбітраж, за його словами, є інструментом цивілізованого вирішення спорів. «Тенденція зараз складається таким чином, що не тільки приватні особи, інвестори та компанії звертаються до міжнародного арбітражу – у ньому вирішуються також і публічно-правові спори», – підкреслив міністр.
За його словами, ми живемо у дуже складний та цікавий час, коли міжнародний правопорядок проходить складний геополітичний іспит. Він пов’язаний з тим, що один із засновників ООН став агресором та розпочав війну на території Європи – це РФ. Україна як постраждала від цієї війни країна використовує всі можливі інструменти, щоб захистити свої права, в т.ч. у міжнародних інституціях. Для українського бізнесу, який постраждав від анексії Криму та захоплення територій на Сході країни, можливість захистити свої права за допомогою комерційних арбітражів дуже важлива. На сьогодні вже є такі прецеденти у справах за заявами наших приватних інвесторів, і відповідний арбітраж допустив ці позови до розгляду та встановив, що відповідальність за захист вкладених інвестицій несе країна-агресор, яка захопила територію України. Це перші справи, проте вони дають чіткий сигнал, що країна-агресор буде покарана.
Символічним назвав 2017 р. старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Василь Кисіль. «Цього року виповнюється 25 років МКАС при ТПП України, 25-річчя святкує наша юридична фірма, та 25 років становленню дипломатичних відносин з країнами, представники яких сьогодні будуть виступати у нас з доповідями», – зазначив він. А також підкреслив, що наша країна приділяє велику увагу розвитку міжнародного арбітражу, до чого нас певною мірою стимулює сьогоднішня політична та економічна ситуація. Втім, попри позитивні тенденції, ми все ж маємо у цій сфері напрямки, які потребують вдосконалення. Так, було б добре, якби в нашому законодавстві були детально зафіксовані принципи ефективного виконання рішень міжнародного арбітражу. Потребують вдосконалення і питання забезпечувальних заходів у міжнародному арбітражі. «Все це вимагає певних зусиль з боку арбітрів, науковців та законодавців», – підкреслив експерт.
За словами президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, варто пишатись тим, що 2017-й є роком міжнародного арбітражу в Україні. «Ми пишаємося тим, що наш арбітражний суд постав як визнаний бренд серед багатьох країн світу», – зазначив доповідач. І додав, що Торгово-промислова палата України ніколи не втручається в роботу МКАСу при ній, але завжди його підтримує. Секретом успіху арбітражу при ТПП, за словами Г. Чижикова, є аналіз практики та дотримання балансу між інноваціями та традиційним підходом при вирішенні спорів.
Спостерігаємо за тенденціями
Спеціальним гостем конференції була провідний спеціаліст відділу міжнародної торгівлі ЮНСІТРАЛ Корін Монтінері. Вона розповіла про основні тенденції у галузі міжнародного арбітражу і останні напрацювання ЮНСІТРАЛ як організації, що готує міжнародні стандарти його діяльності. «У липні ц.р. виповнюється 50 років діяльності ЮНСІТРАЛ. Це була одна з 5 комісій, створених Генасамблеєю ООН. Важко навіть уявити, що експерти, які брали участь у її перших сесіях в 60-х роках, могли б здогадуватись про теми та тенденції, які виникнуть у майбутньому, які ми обговорюватимемо сьогодні», – підкреслила доповідач.
Вона також повідомила про розробку фахівцями ЮНСІТРАЛ стандартів для забезпечення прозорості у взаємовідносинах між державами та інвесторами. Для виконання цієї роботи у березні 2015 р. була відкрита для підписання конвенція Організації Об'єднаних Націй про прозорість у контексті арбітражних розглядів між інвесторами та державами на основі міжнародних договорів. За словами пані Монтінері, вона набере чинності через місяць. Це документ, за допомогою якого учасники інвестиційних міжнародних договорів, укладених до 1 квітня 2014 р., висловлюють свою згоду застосовувати правила ЮНСІТРАЛ про прозорість в контексті арбітражних розглядів між інвесторами та державами на основі міжнародних договорів – «Правила про прозорість». Вони вступили в силу з 1 квітня 2014 р. і являють собою звід процесуальних норм, що стосуються оприлюднення інформації про арбітражні розгляди між інвесторами та державами, пов'язані з інвестиційними міжнародними договорами. До інвестиційних міжнародних договорів, укладених до 1 квітня 2014 р., Правила застосовуються, зокрема, у тих випадках, коли учасники відповідного договору погоджуються з їх застосуванням.
Конвенція є ефективним і гнучким механізмом реєстрації такої згоди. «Таким чином ми посилюємо основу для підписання інвестиційних угод», – резюмувала представник ЮНСІТРАЛ і зазначила, що робота, яка була проведена Комісією щодо інвестиційного арбітражу, може бути використана і в комерційному. Хоча у цьому випадку важлива не лише прозорість, але й фактор конфіденційності.
Сьогодні Комісія працює за такими новими напрямками:
- паралельні розгляди арбітражних справ (на міжнародному рівні поки немає інструментів, які допомагали б уникати таких ситуацій);
- питання етики в арбітражі;
- реформа розгляду спорів не тільки в Європі, а і в інших частинах світу.
Сучасні погляди та зміни
Модератором першої сесії конференції, що називалася «Міжнародний арбітраж: сучасні зміни», виступила віце-президент Торгової палати Стокгольма Патрісія Шонессі.
Представник Університету Базеля (Швейцарія) проф. д-р. Ульріх Шроетер зупинився на питаннях автономії волі сторін у міжнародному арбітражі. За його словами, така автономія є базою арбітражного процесу. Піднявши ж питання, чи можуть сторони правомірно домовитися про «змішаний» («гібридний») інституційний арбітраж, експерт відзначив, що це небажано, але на практиці траплялись приклади, коли сторони так робили. Наприклад, у справі Exxon Neftegas Ltd проти Worley Parsons Ltd (2014) сторони погодилися дозволити вирішувати усі пов'язані з угодою розбіжності шляхом обов'язкового арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати (ICC). Адміністрування управління арбітражем було покладено на Американську арбітражну асоціацію (AAA).
Про матеріальні та процесуальні аспекти тлумачення контрактів розповіла представник Університету Осло, арбітр МКАС при ТПП України Юлія Черних. Вона відзначила, що різні правові системи мають різні підходи до тлумачення контрактів, а у питанні застосовуваного права при тлумаченні контрактів посилалася на ст. 33 ЗУ «Про міжнародне приватне право», якою передбачено, що «право, що застосовується, поширює свою дію на тлумачення контрактів».
Крім того, пані Черних наголосила на ролі у питаннях тлумачення контрактів положень Віденської конвенції 1980 р. У її ст. 8, зокрема, передбачено, що заяви чи інша поведінка сторони тлумачаться згідно з її намірами, якщо інша сторона знала або не могла не знати про них. «Якщо попередній пункт незастосовний, то заява чи інша поведінка сторони тлумачаться згідно з тим розумінням, яке мала б розумна особа, котра виступає у тій самій якості, що й інша сторона за аналогічних обставин. При визначенні наміру сторони чи розуміння, яке мала б розумна особа, необхідно враховувати всі відповідні обставини, включаючи переговори, будь-яку практику, яку сторони встановили у своїх відносинах, звичаї і будь-яку наступну поведінку сторін», – прочитувала документ доповідач і зауважила, що коли контракти тлумачаться лише на основі ст. 8 Віденської конвенції, це вносить деяку суб’єктивність, тож думки експертів з приводу посилання на неї є досить різними.
Феномен «партизанської тактики» в арбітражі описав у своїй доповіді партнер німецької ЮФ Gleiss Lutz Штефан Вільське. За його словами, поняття «партизанської тактики» охоплює порушення або неетичне вживання закону чи процедурних правил. Така тактика, на думку експерта, дещо відрізняється від «чорного мистецтва», яке полягає у вчиненні дій, котрі є неетичними, але залишаються у рамках закону. Натомість «партизанська тактика» може дійти навіть до вбивства свідків. Її передбачувана мета полягає у тому, щоб навмисними діями перешкодити, затримати або саботувати арбітражний процес. Різні прояви «партизанської тактики» в арбітражі можуть бути спрямовані на суб’єктів процесу – зокрема, арбітрів (хабарництво, цивільні позови, інші заходи з «піднімання брів»), адвоката або сторони процесу (залякування, прослуховування телефонних розмов, фізична атака), свідків (залякування). І проблема доведення застосування «партизанської тактики» щодо свідків є досить складною.
Заходи забезпечення
Цій темі організатори конференції присвятили наступну сесію. Модерувала її арбітр МКАС, МАК при ТПП України, партнер Sayenko Kharenko Тетяна Сліпачук.
У рамках цієї сесії партнер Stephenson Harwood (Великобританія) Луї Фленнері зробив невеликий екскурс в історію практики запровадження забезпечувальних заходів у міжнародному арбітражі і наголосив, що арбітрам інстинктивно не подобається впровадження заходів забезпечення позову.
Партнер Mannheimer Swartling (Швеція) Крістофер Льоф розповів про арбітраж у надзвичайних ситуаціях, зокрема, якщо треба розглянути справу у надзвичайно короткі строки. Згідно з регламентом SCC (Торгова палата Стокгольма), цей інститут може призначити арбітраж протягом 24 годин з моменту отримання запиту, а рішення прийняти протягом 5 днів. Щоб отримати рішення про проведення арбітражу у надзвичайних ситуаціях, стороні необхідно довести, що вона не може чекати довше, бо якщо чекатиме, може отримати матеріальну шкоду. Експерт навів кілька прикладів проведення «екстреного» арбітражу. Одним з них стала справа про поставки газу, де був укладений довгостроковий контракт «бери або плати». Продавець у односторонньому порядку зменшив обсяги поставок, тож покупець ініціював процедуру проведення арбітражу надзвичайних ситуацій, і SCC винесла рішення по цій справі протягом 8 днів після запиту.
Тему забезпечення виконання рішень арбітражів розкрила у своїй доповіді партнер Landolt & Koch (Швейцарія), голова європейської філії CIArb Лоуренс Бургер. За її словами, сторона має право самостійно вирішувати, до якого суду звертатися. Правила арбітражних процедур передбачають право звернення до національного суду, і це не означатиме, що арбітражний процес буде зупинено – його можуть лише призупинити. Звернення до національного суду, на переконання експерта, може бути елементом стратегії, яку обирає сторона. Однак зазвичай це не найкращий варіант, адже національні суди завжди більш завантажені.
Арбітражний суд не має повноважень для примусового виконання його рішень. «Але сторони, як правило, виконують призначені арбітражем рішення, адже побоюються антагоністичного ставлення арбітрів», – підкреслила пані Бургер.
Представництво у міжнародному арбітражі
На 4-й сесії конференції, модератором якої була арбітр, член Міжнародного арбітражного суду МТП Каріта Воллгрен-Ліндхом, експерти говорили про представництво у міжнародному арбітражі.
Незалежний арбітр з Великобританії Джульєт Бланш розповіла про стереотипи, пов’язані з темою жінок-юристів у арбітражі. За її словами, сьогодні у Великобританії жінок-арбітрів дуже мало, тож гендерні проблеми у цьому напрямку є. Чому не призначають жінок? Очевидно, ніхто не хоче давати перше призначення жінці-арбітру. Тож жінки повинні просувати себе самостійно.
Збільшення кількості жінок у арбітражі у рамках глобальної ініціативи спікер вважає одним із важливих завдань. У досягненні цієї мети можуть допомогти юридичні компанії, які повинні давати жінкам можливість кар’єрного росту в обраній спеціалізації.
Партнер Chadbourne & Parke Ірина Тимчишин розповіла про культурне та етнічне різноманіття у міжнародному арбітражі. За її словами, культурні відмінності треба враховувати завжди – це лежить в основі арбітражу. Наприклад, її перше призначення арбітром було на Сході, де до жінки особливе ставлення. Проте культурні відмінності можуть бути пов’язані не тільки з національністю. Причина може бути також у відмінностях у професійних групах, певних особистісних рисах, релігії і навіть усталених побутових звичках. Усе це впливає на комунікацію між арбітром, адвокатами і сторонами арбітражного процесу, на рівень очікувань, а іноді й на швидкість і наслідки розгляду справи, якими сторони можуть маніпулювати. З огляду на це до культурних та етнічних відмінностей у міжнародному арбітражі треба ставитися дуже обережно і завжди пам’ятати про них.
Партнер Knoetzel (Австрія), директор змагань ім. Віллема Віса Патріція Неталь розповіла про позитивний вплив на підготовку кадрів у сфері міжнародного арбітражу методики учбових моделей судових процесів. Серед слухачів, до речі, були присутні й студенти, котрі беруть участь в українському раунді конкурсу 18–19 березня ц. р. Судові дебати ім. Віллема Віса – це найвідоміші змагання з міжнародного приватного права, які проводяться щорічно з 1993 р. у Відні (Австрія). Вони поєднують навчання та юридичну практику. За словами П. Неталь, у 2016–2017 рр. у цих дебатах беруть участь 342 команди студентів із 76 країн.