З 18 по 22 квітня в аналітичному центрі, створеному для розробки та просування радикальних ринкових реформ в Україні, Bendukidze Free Market Center, за підтримки аналітичної платформи VoxUkraine та навчального закладу світового рівня Kyiv School of Economics відбувся захід, ознаменований «Тиждень структурних реформ на честь Кахи Бендукідзе». З понеділка по п’ятницю провідні національні та закордонні фахівці обговорювали проблеми земельної реформи, вільного руху капіталу, енергетики, приватизації та розбудови правової держави. Останній день зібрання вдалось відвідати й журналісту «ЮГ».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Замкнене коло
Відкрив захід заступник Глави Адміністрації президента Олексій Філатов. Він наголосив, що судова реформа є однією з тих матерій, яка не допускає персонального лідерства, та закликав гуртом модернізувати царину Феміди. Нагальність вжиття негайних заходів, на переконання посадовця, зумовлена рекордно низьким рівнем довіри громадськості до володільців мантій. За даними чиновника, лише кілька відсотків українських громадян ладні без застережень звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Низький рівень довіри, як зазначив спікер, вкрай негативно відбивається на фінансуванні судової системи, адже парламентарі не бажають розчаровувати свій електорат та голосувати за виділення коштів установам, яким ніхто не вірить. Низьке фінансування призводить до неможливості розширити штатну чисельність працівників судів до потрібної кількості та запросити до праці висококваліфікованих фахових співробітників. Недостатня кількість людей та їх низький фах призводить до зниження якості правосуддя, що, у свою чергу, породжує недовіру суспільства.
Особливо прикрим у цьому замкненому колі, на думку О. Філатова, є те, що у його орбіту втягнуті й порядні судді, які доброчесно здійснюють правосуддя. І от якби на них частіше звертали увагу, ситуація не видавалася б на стільки безнадійною. Однак перелічені негаразди є ложкою дьогтю у бочці меду, які псують загальну картину. «Якщо дьогтю забагато, нам така діжка не потрібна», – підсумував посадовець.
Політичні корективи
На переконання пана Філатова, аби зменшити вміст дьогтю у бочці, необхідно провести модернізацію у 3-х напрямах: створити нормативну базу, розробити механізми кадрового відбору та вдосконалити роботу Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України й Національної школи суддів України.
Наразі вже зроблено досить багато роботи. Відновлена роль Верховного Суду України. Забезпечена прозорість і відкритість судового процесу. Сформовані ВРЮ та ВККСУ, а також гарантована незалежність цих органів. Розроблені дієві механізми оновлення судового корпусу та притягнення володільців мантій до дисциплінарної відповідальності. Розпочата кампанія з кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди. Ведуться обговорення змін до процесуальних кодексів та закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Активно впроваджуються інформаційні технології у процес відправлення судочинства. Розпочалась розробка єдиної електронної платформи для всієї судової системи.
Однак, як зазначив чиновник, усі ці починання, ідеї та сподівання не матимуть логічного завершення, допоки не будуть внесені зміни до Основного Закону країни. Проект цих змін, який вже встиг пройти усі необхідні процедури, витримав випробування обговоренням в експертній царині та навіть отримав схвальні відгуки від Венеційської комісії, і досі «блукає» у стінах Парламенту. «Ми сподівались, що він буде проголосований у середині березня, – повідомив О. Філатов. – Однак політичне життя вносить свої корективи, і сьогодні вже ясно, що він не голосуватиметься принаймні до середини травня».
Нікого зайвого
Далі пан Філатов відповів на низку запитань від присутніх. Зокрема, він роз’яснив журналісту «ЮГ» напрям роботи з реформування національних кодексів. Нагадаємо, що наразі Міністерство юстиції України розглядає перспективу ліквідації Господарського кодексу. Водночас, Рада з питань судової реформи створює нову редакцію Господарського процесуального кодексу.
«Чи буде ГПК діяти без ГК?» – поцікавився журналіст у доповідача. На думку О. Філатова, нерозривного зв’язку між цими документами немає, а сам ГК потребує, якщо не ліквідації, то серйозної переробки.
Прокоментував посадовець і пропозицію, яка свого часу була озвучена Кахою Бендукідзе, з приводу можливості запрошення до України іноземних суддів (скажімо, канадських), якщо своїм суспільство не довіряє, або ж визначити найвищою судовою інстанцією установу в іншій державі, за прикладом Сінгапуру. Пан Філатов закликав не порівнювати Україну з Сінгапуром та зазначив, що імпорт суддів навряд чи буде дієвим.
«Ми знаємо, – вдався до ілюстрації доповідач, – якщо до банки із квашеними огірками покласти свіжий огірок, то через певний час він не відрізнятиметься від інших. Тобто вирішує усе не огірок, а середовище у якому його розміщують. Теж саме ми отримаємо і з іноземними суддями, якщо не спроможемось змінити систему, до якої їх запрошуватимемо».
Також О. Філатов звернув увагу на кілька інших визначальних речей. Так, він погодився з тим, що судова система не є річчю у собі та не існує поза суспільством. Тож усі проблеми судової системи є проблемами суспільства. Ці негаразди, на переконання посадовця, не можуть бути вирішені лише на рівні закону. Допоки громадськість даватиме хабарі у поліклініках, дитячих садках, ЖКГ тощо, судова реформа не може бути продуктивною.
Реформа реформ
Після завершення виступу заступника Глави Адміністрації Президента, присутні перейшли до обговорення практичних аспектів реформування. «Реформою реформ» назвав модернізацію у судовій царині заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов. Він вважає, що однією з важливих складових успіху на цьому тернистому шляху є створення дієвої системи виконання судових рішень. Варіант такої, а саме запровадження інституту приватних судових виконавців, які разом зі своїми державними колегами змогли б створити конкурентне середовище у цьому сегменті, був запропонований Мін’юстом у кількох законопроектах, які не знайшли підтримки у стінах Верховної Ради.
Іншу складову реформаторського успіху відзначив член ВРЮ Андрій Бойко. Він обурений низьким рівнем підготовки охочих одягти мантію та переконаний у тому, що починати реформувати правову систему потрібно з реформування системи юридичної освіти. Його частково підтримав і ректор НШСУ Микола Оніщук. Щоправда, він переконаний у необхідності переробити навчання не лише студентів, а й кандидатів на суддівські посади. А також пропонує, у разі підтримки законопроекту, яким пропонується надати можливість науковцям та адвокатам ставати суддями другої та третьої інстанції, запровадити експрес-навчання для таких здобувачів.
Експерт Реанімаційного пакету реформ Тарас Шепель запропонував розпочинати модернізацію з окремих складових судової системи, наприклад, з господарського судочинства. Реанімаційним пакетом був розроблений механізм впровадження інституту арбітрів, які могли б вирішувати господарські спори у досудовому порядку. Зокрема, на думку пана Шепеля, це допомогло б боротися з корупцією, адже арбітри плекали б свою репутацію та не погоджувалися б на сумнівні угоди.
А ось іноземні фахівці впевнені, що там, де є нормальна судова система, немає ні проблем з корупцією, ні іншого роду негараздів. Залишається сподіватися, що українці зможуть переконатися у вірності цього твердження вже найближчим часом.