Нещодавно прийняті зміни до Конституції України передбачають нові підходи до формування статусу та функціонування Конституційного Суду України. Цей орган повністю виокремлюється із системи судів, оскільки він здійснює не правосуддя, а конституційне судочинство. Таким чином, його функція повністю відмінна від функції суду. Про це йшла мова під час експертного обговорення основних положень проекту Закону України «Про Конституційний Суд України», напрацьованих Робочою групою з розробки імплементаційного Закону «Про Конституційний Суд України», яка працює при Раді з питань судової реформи. Співорганізаторами заходу виступили Рада з питань судової реформи та Координатор проектів ОБСЄ в Україні. В рамках заходу експерти обговорили структуру й організацію роботи Конституційного суду України, статус суддів Конституційного суду України та інститут конституційної скарги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, аналізуючи проект Закону України «Про Конституційний Суд України» в частині структури та організації роботи КСУ, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що до Великої палати входитимуть усі 18 суддів КСУ. Кожен Сенат КСУ складатиметься з 9-ти суддів. До усіх 6-ти колегій КСУ входитимуть по 3 судді.
Стосовно повноважень, було відзначено, що Велика палата КСУ здійснюватиме розгляд наступних питань: про відповідність Конституції України законів України, актів ВРУ, Президента України, КМУ, ВР АР Крим, а також чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість; про офіційне тлумачення Конституції України; про конституційність питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
У свою чергу, Сенат Конституційного Суду розглядатиме питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи (діятиме як суд).
Колегія суддів Конституційного Суду вирішуватиме питання щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційними поданнями, зверненнями, скаргами та діятиме як суд у випадку відмови відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою (за умови одностайного голосування).
Унікальний момент!
Обговорюючи питання повноваження посадових осіб, Микола Оніщук відзначив, що відповідно до законопроекту, Голова Конституційного Суду здійснює загальне керівництво організацією роботи Суду; скликає та проводить засідання, спеціальні пленарні засідання Конституційного Суду, пленарні засідання Великої палати Суду; входить до одного із Сенатів і головує на його засіданнях.
Заступник Голови Конституційного Суду за дорученням Голови виконує окремі його повноваження, входить до одного із Сенатів і головує на його засіданнях.
Секретарі колегій суддів КСУ скликають засідання колегії суддів та головують на них, ініціюють перед головуючим у Сенаті Конституційного Суду скликання засідання, пленарного засідання Сенату Суду, Великої палати Суду.
«Ми розглядаємо проект закону, а не проект про внесення змін до закону, що вже існує. Є низка аргументів, які можна використати на користь того, чому пропонується саме нова редакція закону, а не внесення змін, пов’язаних із внесенням змін до Конституції, що стосуються конституційного судочинства. Запроваджується такий інститут захисту людини як конституційна скарга, змінюються повноваження конституційного суду щодо тлумачення законів, змінюється порядок формування КСУ в тій частині, яка стосується добору кандидатів на посади суддів КСУ і запровадження конкурсного порядку. Ці три складові суттєво оновлюють чинний закон. Очевидно, що тепер ми маємо унікальний момент, коли парламент, як представник народу, може застосувати підхід, коли закон може бути оновлений повністю, адже це законотворення відбувається на підставі внесення змін до Конституції. Власне, це те, що зумовило підхід робочої групи стосовно того, що це має бути саме нова редакція закону», – зазначив правник.