28 листопада 2017, 12:37

Криптовалюти: яким шляхом правового врегулювання піде Україна?

Більшість фахівців вважає, що за інноваційними валютами майбутнє. Водночас, за результатами використання, наприклад, криптовалют, науковці та практики виділяють такі вади, як: технічна складність використання, ненадійність об’єкту для інвестування через великі і раптові коливання курсу, можливість розгортання спекулятивних та шахрайських операцій, правова неврегульованість, що унеможливлює, зокрема, оподаткування операцій.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


IMG_4447

Щоб обговорити ці проблемні питання, 24.11.2017 р. Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів України, Асоціація податкових радників, Вищий адміністративний суд України, Асоціація адвокатів України та платформа «TaxLink» провели конференцію «Правові аспекти криптовалюти в Україні».

За словами експертів, криптовалювата є новітнім явищем, яке не використовує жодних чинних фінансових інструментів і фактично становить загрозу статусу чинним фінансовим інструментам. Багато класичних правових інститутів не можуть бути застосовані до відносин щодо криптовалют. Тема для обговорення є більш ніж актуальною і дуже дискусійною, що лише додало сенсу у роботі на конференції.

«Жоден об’єкт права не мав такого суспільного інтересу як криптовалюта. Законодавство ще не визнало криптовалюту об’єктом права, а явище, як таке, існує. У світі більше тисячі видів криптовалют, що породжує багато невизначених і ризикованих відносин і явищ у суспільстві», - зазначив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.

Історичний аналог криптовалют

Президент Асоціації податкових радників Данило Гетьманцев за допомогою історичного екскурсу спробував пояснити явище криптовалюти через порівняння його з тюльпановою лихоманкою в Голландії 17 сторіччя.

Як зазначив експерт, в ті часи голландці, що вирощували тюльпани, нарощували темпи селекції. У зв’язку з цим ціни на цибулини тюльпанів збільшувалися, що давало можливість досить швидко зайти на ринок людям з середнім достатком, що в свою чергу створювало умови для спекуляцій.

Фактично проблема з цим ринком полягала (за аналогією з біткоїном) в обмеженій кількості цибулин, оскільки їх треба було постійно вирощувати. «І тому, щоб нарощувати обсяги торгів на цьому ринку, голландці стали застосовувати вже відомі їм із інших ринків ф’ючерсні контракти для торгівлі цибулинами, що мають бути викопані лише наступного року. Пізніше почали торгувати самими ф’ючерсними контрактами щодо продажу цих цибулин, а ще пізніше були вигадані спеціальні засоби вимірювання ваги цибулин. У 1635 році майже всі угоди були прив’язані до ваги цибулини тюльпану в асах. Ця одиниця стала самостійним елементом цивільного обороту, самостійним об’єктом права. З 1635 по 1637 рік  ціни різко почали зростати: за цибулину сплачували 5 тис. гульденів (заможний ремісник на той час заробляв на рік 150-200 гульденів. За цибулини продавалися цілі маєтки. Власне кажучи, це завершилося крахом, коли ціни різко впали», - розповів Данило Гетьманцев.

Безперечно, на переконання експерта, ми можемо проводити певні аналогії тюльпаноманії з криптовалютою, але сучасне явище має свої особливості, тому фахівці повинні дати йому правову оцінку, а також визначити, яким чином обкладати податком операції з участю криптовалюти.

Децентралізація валюти: добре чи погано?

Як зазначає президент всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, Олександр Пасенюк, основний принцип криптовалюти - децентралізація, тобто валюта не належить і не контролюється ні одним фінансовим або іншим інститутом. Також не можливе державне або приватне управління цією системою, а електронний платіж між двома контрагентами здійснюється без посередництва.

23783829_1512008928877410_435231802689742435_o

«Протягом останніх років економічні відносини і власне сам рух ІТ-технологій є настільки швидким, що законодавець не встигає за цим. Але відповіді на питання: чим є криптовалюта - товаром, матеріальним активом, способом платежу, засобом обміну чи чимось іншим - досі немає. Більше того, у різних країнах це питання вирішується по-різному. Позитивом є, що Україна - не єдина країна, в якій це питання не врегульовано до кінця. Хоча від відповіді залежить вирішення пов’язаних з цим аспектів: яким чином відбуватиметься оподаткування операції, які необхідно мати дозвільні документи на здійснення операцій, яким чином має здійснюватися оформлення операцій, оформлення права власності, яким чином захищати таку власність від неправомірних посягань. Всі ці питання виникають зараз і рано чи пізно потраплять на вирішення до суду», - зазначила президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.

За словами заступника Міністра економічного розвитку та торгівлі Михайла Тітарчука, Міністерство незабаром оприлюднить своє бачення майбутнього Blockchain в Україні в контексті цифрових інвестицій. «Наша команда розуміє, що процес ICО відкриває нові можливості для економіки, а цифрова економіка творить майбутнє вже сьогодні. Особливо приємно спостерігати за успіхами таких українських проектів, як Hacken та DMarket», - зазначив пан Тітарчук.

Трохи статистики

Також заступник міністра привів дані статистики. За i півріччя 2017 р. блокчейн-проекти залучили за допомогою ICO 797 млн дол., в свою чергу традиційне венчурне інвестування - втричі менше. За три квартали 2017 р. ICO-проекти зібрали близько 3 млрд дол.

За думкою деяких експертів, 90% таких проектів є "мильною бульбашкою". Їх творці просто не зможуть створити життєздатні продукти та відповісти за своїми зобов’язаннями перед контриб’юторами. Захист прав останніх є головним викликом для економік світу.

Багато передових країн світу, на думку пана Тітарчука, сьогодні намагаються створити регуляторну базу, щоб мінімізувати ці ризики і водночас забезпечити сприятливе середовище для розвитку Blockchain-стартапів. «Переконаний, регуляторна база має враховувати світові практики щодо первинного розміщення токенів у повній відповідності з вимогами законів про ідентифікацію клієнтів і протидії відмивання коштів (AML/KYC)», - підкреслив експерт.

В той час, як в інших країнах не просто розробляють правове регулювання для криптовалют, а вже дозволяють з 2018 р. платити податки біткоінами (Швейцарія) і випускають картки для переведення в готівку криптовалют і покупок (Британія), в Україні досі не знають, чим (товаром, програмним кодом, фінансовим активом тощо) є криптовалюта та хто повинен контролювати її обіг.

За словами народного депутата Тетяни Острікової, СБУ на сьогодні кваліфікує дії окремих майнерів, як фіктивне підприємництво, легалізацію коштів здобутих злочинним шляхом. Ці норми Кримінального кодексу мають дуже широке формулювання, чим зловживають правоохоронці, адже під них можна підвести що завгодно за принципом: не знаєш, як кваліфікувати, - порушуй справу про хуліганство.

«А тим часом біткоїни з’являються у деклараціях народних депутатів. Оскільки їх курс зростає (на сьогодні це $8220 за 1 біткоїн), то виникає питання: чи оподатковується дохід між ціною купівлі біткоіна та його нинішньою вартістю або ціною продажу (обміну)? Головне, щоб не вийшло так, що Податковий кодекс стане єдиним місцем в законодавстві, в якому буде визначено поняття криптовалют. В Євросоюзі криптовалюти, відповідно до директиви про боротьбу з відмиванням грошей, регулюються такими ж вимогами, як і інші фінансові сервіси щодо особистих даних, ідентифікації клієнта, контролю за фінансовими операціями», - зазначила депутат.

Засновник першого біткоїн-агенства у СНД та Східній Європі - Kuna Bicoin Agency - Михайло Чоботян наглядно на конференції  продемонстрував, як здійснити переказ біткоїнів з так званого «гаманця». «Будь-які операції з криптовалютою є по-суті конфіденційними. Коди можна регенерувати під кожну транзакцію. Все, що можна побачити після здійснення транзакції, - адресу, від якої було здійснено переказ та адресу отримувача. Для того, щоб довести, що конкретна людина управляла гаманцем, потрібно код прив’язати до конкретної особи. Це можна зробити лише тоді, коли певна платформа буде збирати персональні дані. Це роблять біржі.

Для того, щоб на біржі купити біткоїни, потрібно показати свої особисті дані. І коли ви купуєте біткоїни, то здійснюєте це вже верифіковано і різні державні служби можуть цей «клубок» розкручувати. Хоча це не просте завдання, однак це єдина можливість певним чином прив’язати конкретний біткоїн до конкретної особи», - повідомив пан Чоботян.

На переконання експертів, Україна знаходиться в самому епіцентрі подій. Ми є і будемо однією із криптовалютних держав, бо тут створилося багато інноваційних сервісів і продуктів. У галузі криптовалют Україна може спокійно конкурувати з такими потужними державами, як США, Китай, Індія.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати