Цього року Всеукраїнська конференція з кримінального права і процесу, що проводиться вже вп’яте Асоціацією правників України, акцентувала увагу на практичних аспектах, з якими адвокатам доводиться стикатися щодня. «Кримінальний процес - це як політика. Ви можете цим не цікавитися, але може прийти час, коли кримінальний процес зацікавиться вами», - сказав Андрій Стельмащук, Президент асоціації правників України, на відкритті заходу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас Денис Бугай, адвокат, партнер VB PARTNERS, наголосив на позитивній динаміці змін за роки проведення Конференції. «Проблеми можна знайти завжди, але, якщо ми подивимося на ситуацію, яка була 5-6 років тому, то побачимо, які зрушення відбулися. Тепер нам потрібно бути рушієм наступних змін і думати про те, що ще потрібно змінити», - зазначив він.
На першій сесії про реформу кримінальної юстиції розповіли судді Верховного Суду: Сергій Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Надія Стефанів, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, та Олександра Яновська, суддя Великої Палати Верховного Суду.
«Основним завданням за цей рік для Верховного Суду було не допустити провалу і не втратити довіру, яка була до нас», - наголосив пан Кравченко. Про кейси, в яких були винесені виправдувальні вироки, розповіла пані Стефанів, зокрема коли були порушення:
- проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- проведення обшуку;
- презумпції невинуватості;
- недостатності та непереконливості доказів тощо.
Під час Hard Talk про професійні права адвокатів експерти розповіли, де і які порушення виникають, а головне - як з ними боротися. Так, пан Бугай виокремив п’ять ключових проблем, з якими стикаються адвокати:
- у правоохоронців виникає ототожнення адвоката з його клієнтом;
- адвокатам перешкоджають у доступі до інформації та зборі доказів;
- не дотримується належним чином недоторканість адвокатської таємниці та спілкування з клієнтом;
- адвоката часто не допускають до клієнта та проведення слідчих дій;
- відбуваються обшуки з метою отримання доступу до справ адвоката.
За словами пана Бугая, все це є неприпустимим і з цим потрібно щось робити. Відтак він запропонував:
- дозволити адвокатам збирати докази будь-якими незабороненими засобами та мати ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів, включаючи ЄРДР;
- надати захисникові право звертатися до суду для проведення обшуку, який проводитимуть відповідні належні органи;
- заборонити збір інформації про спілкування між адвокатом і клієнтом та автоматично знищувати таку інформацію у випадку фіксації;
- ввести положення, що докази, отримані у кримінальному провадженні стосовно адвоката, не можуть бути використані проти клієнта;
- забезпечити безперешкодний доступ до клієнта та проведення з ним конфіденційних зустрічей у будь-який час та у будь-якому місці;
- заборонити проникнення в житло/офіс адвоката з метою огляду, обшуку тощо, крім випадків, коли адвокату вручена підозра.
«На наступному форумі ми вам повідомимо, чи прийняті ті зміни, чи абсолютно провалені», - пообіцяв пан Бугай.
Про способи тиску на сторону захисту та шляхи протидії розповів Віталій Сердюк, старший партнер, керівник практики кримінально-правового департаменту AO AVER LEX. За його словами, найважчим та найінтелектуальнішим завданням для опонентів тепер є пошук механізмів тиску на «незручного» для них адвоката, вдаючись як до морального тиску, так і до силових заходів. Тому адвокату, який хоче встояти у цій битві, потрібно:
- включати послуги особистої охорони у вартість юридичних послуг, коли ситуації дуже складні;
- удосконалювати навички самозахисту;
- мати «військовий пакет», який відкриватиметься довіреними особами у випадках, коли ви не можете керувати фірмою і вести справи клієнтів (наприклад, в ситуаціях, коли ви знаходитеся у місцях, «не надто віддалених»);
- не замовчувати ситуації порушення професійних прав;
- завжди підтримувати колег, коли вони потрапляють в таку ситуацію.
Також болючої для адвокатів теми торкнувся під час другої сесії Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm. Він розповів про зловживання з кваліфікацією та що в такому випадку може зробити адвокат. Зловживання кваліфікацією - коли особа, яка здійснює першочергову оцінку діяння, встановлюючи, чи заподіяло воно, чи могло заподіяти істотну шкоду, не керується принципом законності і не встановлює всіх обставин справи, а встановлює ту кваліфікацію, яка вигідна їй з певних причин. Такими причинами пан Грушовець називає:
- з точки зору особи, яка здійснює досудове розслідування, неправильна кваліфікація тягне за собою передачу кримінального провадження для іншого органу, і цим самим зменшується службове навантаження;
- від кваліфікації за тяжкістю залежить строк досудового розслідування;
- з позицій керівників правоохоронних органів - веде до покращення статистичних показників. Крім того, розслідування особливо тяжких злочинів перебуває на контролі у Національній поліції та Генеральній прокуратурі України. Тому кваліфікація злочину як такого, що не відноситься до категорії особливо тяжкого, дозволяє уникнути цього контролю.
Основною проблемою зловживання кваліфікацією, на думку доповідача, є умови, в яких доводиться працювати адвокатові. «Ми боремося з тим, з чим боротися не повинні», - розповів він. Окрім цього, пан Грушовець впевнений, що потрібно боротися і доводити все в суді. «Коли є надумана чи накручена кваліфікація, потрібен час, але все це можна довести», - зазначив він.