За останні кілька років у корпоративному праві України відбулося більше змін, аніж за останнє десятиліття. Розвиток системи корпоративного управління став основним трендом в економіці України у 2016 р. Ці процеси супроводжуються масштабними інноваціями в українському корпоративному законодавстві. Наприклад, завдяки законодавчим змінам у захисті прав міноритарних акціонерів, Україна одразу піднялася на декілька сходинок у міжнародному рейтингу Doing Busines. Так, учасники Х Форуму АПУ з корпоративного права, який днями відбувся у столиці, одноголосно погодилися з тим, що подані останнім часом до ВР законопроекти передбачають не просто «зміну вивіски» галузі, а справжні глибинні реформи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міноритарії під захистом
Так, у травні цього року набрали чинності законодавчі зміни, спрямовані на посилення захисту прав міноритарних акціонерів в Україні та розблокування процедури перетворення акціонерних товариств із так званими «пасивними акціонерами» у товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю. Змінами запроваджено інститут похідного позову, який полягає в тому, що учасник господарського товариства може подати позов про відшкодування збитків в інтересах товариства до посадової особи товариства, а в певних випадках – і до інших учасників цього товариства як солідарного боржника. Такі позови мають на меті відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Нововведення дають широкі підстави для покладення відповідальності на посадових осіб господарських товариств. Зокрема, посадові особи будуть відповідальні за свої дії, пов’язані з перевищенням чи зловживанням своїми службовими повноваженнями, вчинені без необхідних корпоративних погоджень тощо.
Змінені правочини
У травні цього року також набрали чинності більшість положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (№289-VIII від 07.04.2015 р.), які запровадили істотні зміни до порядку функціонування господарських товариств. Серед іншого, документ кардинально змінює правила затвердження правочинів із заінтересованістю в акціонерних товариствах. Так, нові правила, зокрема: розширюють коло угод, які вважатимуться правочинами із заінтересованістю; запроваджують більш жорстку процедуру затвердження таких правочинів; розширюють коло правочинів із заінтересованістю, які можуть затверджуватися лише загальними зборами товариства; передбачають, що у деяких випадках товариство зобов’язане провести експертну оцінку правочинів із заінтересованістю; надають акціонерам, які голосують проти правочину із заінтересованістю, право вимагати обов’язковий викуп їхніх акцій самим товариством.
Debt-to-equity swap
Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу» №2764 дозволяє конвертацію грошових вимог до ТОВ у частку в його статутному капіталі (так званий «debt-to-equity swap»). Наразі така конвертація, з огляду на декілька архаїчних законодавчих заборон, є проблематичною. Серед іншого, законопроектом пропонується внести зміни до ст. 144 Цивільного кодексу, щоб забезпечити однозначне розуміння положень цієї статті стосовно того, що не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства (у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства), коли йдеться про внесення первинних вкладів до статутного капіталу при заснуванні товариства; а також визначити, що при збільшенні статутного капіталу ТОВ завдяки додатковим вкладам учасників товариства та вкладам третіх осіб, що приймаються до складу учасників товариства, порядок внесення таких вкладів (у тому числі шляхом зарахування грошових вимог до товариства) визначається законом та статутом.
«Мертві душі» викинуть з АТ
Ні для кого не секрет, що в усіх акціонерних товариствах є певна частина акціонерів, з якими зв'язок втрачено. Листи, надіслані такому акціонеру, повертаються, а самі акціонери жодним чином не беруть участь у корпоративному житті компанії, у загальних зборах, навіть не забирають дивіденди (в тих окремих випадках, коли компанія їх виплачує).
«У нас є кейси, коли компанія виплатила дивіденди акціонеру, вони були перераховані через депозитарну систему й «зависли» на рівні депозитарної установи. Остання намагається переказати ці кошти власнику, однак зв’язку з ним немає. Що робити з таким акціонером? Відповідь на це питання ми намагаємося дати в рамках законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством» №5043, який не так давно був поданий до Верховної Ради. Документ досить радикально врегульовує цю ситуацію. Ми пропонуємо скористатися нормою Цивільного кодексу, яка передбачає добровільну відмову від права власності. В Комісії вирішили наступне: якщо акціонер, який десятиріччями жодним чином не реагує на діяльність свого АТ, зовсім не бере участь у його діяльності, то це означає, що такий акціонер добровільно відмовляється від свого права власності. Зрозуміло, що він має отримати певну грошову компенсацію за такі акції. Проте ми розуміємо, що у більшості випадків ситуація буде такою ж, як і з тими дивідендами, які вже нараховані та виплачені на користь цього інвестора», – розповів «Юридичній Газеті» Максим Лібанов, директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Наглядові ради поза політикою
Щодо реформ у державному секторі, наразі ведеться робота зі створення наглядових рад державних підприємств. Так, у червні цього року Президент підписав законопроект №3062 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності». Документ реформує систему корпоративного управління в державних підприємствах відповідно до стандартів ОЕСР і створює механізми для захисту держкомпаній від політичного втручання, а також для забезпечення прозорості та підзвітності їхньої діяльності. Держава зберігає за собою права акціонера, але основні повноваження з управління держкомпаніями будуть передані від міністерств до незалежних наглядових рад, які мають захистити держпідприємства від політичного втручання і забезпечити, щоб держкомпанії працювали ефективно, прозоро та в інтересах громадян.
Закон дозволяє створювати наглядові ради в державних та комунальних унітарних підприємствах без проведення корпоратизації (до цього наглядові ради існували лише в господарських товариствах).
Коментарі
Костянтин Сьомочкін, провідний юрист з корпоративного права PLP Law Group
У ВР зареєстровано законопроект №5043, яким планується вирішити проблему так званих «сплячих акціонерів». Зокрема, цей законопроект передбачає, що у випадку, якщо до 01.01.2018 р. акціонер (спадкоємець або правонаступник акціонера), яким не було укладено договір з депозитарною установою про обслуговування рахунку в цінних паперах, не звернувся до АТ з вимогою розпочати процедуру переведення належних йому цінних паперів до обраної ним депозитарної установи, акціонер вважається таким, що відмовився від права власності на такі цінні папери. У разі настання цієї обставини вважається, що АТ викупило такі цінні папери станом на наступний робочий день після 01.01.2018 р.
Щодо самого законопроекту думки експертного середовища розділилися. Основним слабким місцем запропонованого механізму називають суперечності з нормами чинного законодавства України. Зокрема, зі ст. 41 Конституції України, якою передбачено, що примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, а також ст. 347 ЦК України, в якій зазначено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Наразі законопроект №5043 передбачає мовчазну відмову від права власності, що суперечить наведеній вище нормі. Однак експертне середовище є одностайним у розумінні того, що проблема «сплячих акціонерів» повинна бути вирішена. Тому є надії на те, що в результаті спільної роботи буде отримано насправді дієвий та законний механізм вирішення питання.
Марія Орлик, партнер CMSReich-Rohrwig Hainz
Розмах, якого набуває нинішня реформа корпоративного права в Україні, вражає. Представники державного та приватного секторів об’єднали зусилля задля вдосконалення корпоративного права й управління у країні. Не в останню чергу завдяки таким об’єднаним зусиллям вдалося досягти підвищення України на 3 пункти в рейтингу Світового Банку Doing Business. При цьому найбільший вплив на підняття нашої країни в загальному рейтингу мало покращення ситуації із захистом прав міноритарних інвесторів – здобуття, яким ми завдячуємо саме реформі корпоративного права. Однак робота в цьому напрямку триває. Маємо надію, що прийняття багатьох законопроектів, представлених на сьогодні у Верховній Раді, дозволить підвищити інвестиційну привабливість нашої держави, надати інвесторам відчуття стабільності та безпеки своїх капіталовкладень, полегшити ведення бізнесу, а також досягти повернення капіталів в економіку України. Одним із таких законопроектів, зареєстрованих цього року у ВРУ, є проект Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, підготовлений групою фахівців з корпоративного права за ініціативи Мінекономіки. Законопроект передбачає не просто «косметичний ремонт» в регулюванні ТОВ, а глибоку реформу.
Зокрема, документ полегшує входження до ТОВ нових учасників, прямо дозволяючи збільшення статутного капіталу завдяки внескам від третіх осіб. При цьому законопроект врегульовує низку питань щодо виходу з товариства та вирішує проблему покинутих підприємств, забороняючи вихід із ТОВ єдиного учасника. Учасники можуть заздалегідь домовитися про заборону виходу з ТОВ мажоритарного учасника без отримання згоди інших учасників, якщо такий учасник для товариства є «якірним», а його вихід може нанести шкоду для бізнесу товариства. Виключення учасника з ТОВ віднесено до компетенції суду (якщо учасники заздалегідь прямо не заборонили таке виключення у статуті). Ці положення щодо виключення учасника стали компромісними, адже залишення можливості застосування механізму виключення, з одного боку, має дисциплінувати учасників та запобігати блокуванню роботи товариства, з іншого – це сигнал для потенційних інвесторів, що їх не ошукають та не викинуть з бізнесу.
Юрій Нечаєв, радник AVELLUM
Для цілей реформування корпоративного права останні роки були досить плідними. Що було зроблено?
вжито заходів, щоб заохотити квазіпублічні акціонерні товариства (тобто публічні акціонерні товариства, акції яких не пропонуються до продажу на фондовій біржі) ставати приватними.
- запроваджено більш високі стандарти корпоративного управління в акціонерних товариствах;
- спрощено процедуру виплати дивідендів акціонерних товариств;
- вдосконалено норми законодавства щодо притягнення членів виконавчого органу компанії до відповідальності;
- спрощено процедуру держаної реєстрації юридичних осіб, змін відомостей про них (проте оскільки такою простотою стали активно користатися рейдери, держава скорегувала деякі моменти, прийнявши так званий антирейдерський закон, який днями набрав чинності);
- скасовано державну реєстрацію іноземних інвестицій тощо.
Що належить зробити?
- прийняти сучасний закон про товариства з обмеженою відповідальністю;
- визнати акціонерні угоди (shareholders’ agreements), положення яких можуть виходити за межі положень закону й статуту компанії, та надати можливість регулювати такі угоди іноземним правом за наявності іноземного акціонера;
- дозволити передавати до арбітражного суду корпоративні спори товариств з обмеженою відповідальністю, а також тих акціонерних товариств, акції яких не перебувають у лістингу (арбітрабельними повинні бути, зокрема, спори щодо дійсності рішень загальних зборів);
- дозволити сторонам використовувати опціонні схеми при структуруванні їхніх відносин у компанії; визнати й дозволити примусове виконання опціонів та опціонних договорів;
- надати особам, які володіють майже всіма акціями квазіпублічних компаній, право примусово викупити акції, які залишилися у так званих баластних акціонерів, тобто тих, які не проявляють жодної зацікавленості щодо реалізації своїх прав як акціонерів та є нащадками ери приватизації (squeeze-out) тощо.
Анна Бабич, партнер AEQUO
Серед найбільш помітних та важливих тенденцій в корпоративному праві у 2016 р. варто відзначити подання до Верховної Ради України у травні цього року проекту Закону України про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю №4666 від 13.05.2016 р. Подання законопроекту було викликане нагальною потребою реформування законодавства, що регулює питання діяльності ТОВ, яке на сьогодні є застарілим і недосконалим. Однією з багатьох проблем регулювання зазначеної сфери відносин є недосконалість корпоративного управління в ТОВ, відсутність балансу інтересів мажоритарних та міноритарних учасників в цілому, відсутність належних інструментів захисту прав міноритарних учасників, недосконалість процедури прийняття рішень з питань діяльності ТОВ.
Мета законопроекту полягає, насамперед, у запровадженні максимальної диспозитивності корпоративного управління в ТОВ шляхом надання учасникам можливості самостійно обрати для себе правила корпоративного управління в ТОВ, а саме: визначення допустимих вкладів учасників, порядок відчуження часток учасниками, особливості реалізації учасниками переважного права, окремі питання проведення загальних зборів, запровадження можливості збільшувати пороги для прийняття рішень на загальних зборах за рішенням зборів. Все це було значно вдосконалено, у порівнянні з чинним регулюванням.
Проект передбачає можливість створення на розсуд учасників наглядової ради, встановлює її компетенцію, вимоги до членів наглядової ради, чим усуває суперечки щодо законності створення наглядової ради в ТОВ. Розробники проекту врахували, що в ТОВ виникають конфлікти між мажоритарними та міноритарними учасниками, а також ситуації, коли призначений виконавчий орган є лояльним до мажоритарного учасника та укладає правочини, які суперечать як інтересам інших учасників, так інтересам товариства в цілому.
Зазначена проблема була частково усунена завдяки запровадженню механізму погодження правочинів із заінтересованістю та значних правочинів. Відсутність таких інструментів на законодавчому рівні призводить до виведення активів та позбавлення кредиторів реальної можливості задоволення своїх вимог до товариства. Запровадження погодження значних правочинів і правочинів із заінтересованістю на законодавчому рівні сприятиме захисту прав міноритарних учасників, інтересів кредиторів та запровадить більш ефективний контроль за діяльністю менеджменту товариства.