 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конституційна реформа в Україні просувається вкрай кволо та нерішуче, – так вважає президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіота наголошує на необхідності діяти якомога швидше у проведенні конституційної реформи. Про це йдеться у його відеозверненні, яке було продемонстровано під час конференції «Конституційна реформа в Україні: досягнення та перспективи», організованої спільно Радою Європи та Верховною Радою України.
«Реформа з децентралізації та судова реформа в Україні є давно очікуваними. Нарешті, завдяки плідній співпраці між Венеціанською комісією та Конституційною комісією під керівництвом голови Верховної Ради пана Володимира Гройсмана, ми маємо проект конституційних змін щодо обох сфер, які відбивають рекомендації Венеціанської комісії. Ухвалення конституційних змін щодо децентралізації дозволить Україні відійти від радянської спадщини у вигляді централізованої системи влади та відкриває шлях до самоврядування на місцевому й регіональному рівні. Зміни до Конституції у частині правосуддя значно зменшили б політичний вплив на суддів, як з боку президента, так і збоку Верховної Ради. Низка положень, які були включені до тексту, нададуть можливість позбутися корумпованих або некомпетентних суддів, але без всеосяжної реформи судової системи боротьба з корупцією не матиме успіху. Зміни до Конституції нададуть можливість відійти від «радянської традиції прокуратури» та забезпечать її діяльність відповідно до європейських стандартів. Ми, з боку Венеціанської комісії, дуже раді, що після багатьох років невдалих спроб ми нарешті підійшли до такого моменту. Втім, прийняття цих змін відбувається з великим запізненням. І не варто забувати, що це тільки перший крок у процесі реформування. Необхідно буде ухвалити ще низку законів та внести зміни до окремих законів. Ці зміни повинні активно втілюватися на практиці. Ще дуже багато роботи треба виконати, але ми повинні діяти швидко та рішуче», – зазначив пан Букіккіо.
Мінські угоди тут ні до чого!
У своєму відео зверненні генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд зауважив, що конституційна реформа – сьогодні абсолютний пріоритет, і децентралізація є дуже важливою частиною цієї реформи. При цьому він додав, що країни-члени ЄС та Ради Європи, такі як Італія, Іспанія, Велика Британія та Скандинавські країни передали значну частину влади на місцевий рівень, тож Україна має унікальну можливість використовувати досвід цих країн. «Ми можемо надати практичну допомогу, знаючи всі особливості таких Конституцій. Конституція забезпечує роботу в місцевих органах влади, і якщо вони сильні, то вони будуть забезпечувати процвітання країни. Я вважаю, що саме таким шляхом Україна має рухатися вперед», – зазначив Ягланд.
Варто відзначити, що міжнародні експерти вважають, що потреба впровадження в Україні реформ не залежить від виконання Мінських угод. Про це заявив Директор з прав людини та спеціальний радник генерального секретаря Ради Європи щодо України Крістос Джакомопулос,представляючи лист-звернення президента Парламентської Асамблеї Ради Європи Анн Брассер. Одним з основних месседжів пані Брассер був аналіз питання, яке все частіше постає у Раді Європи – сьогодні ми маємо говорити про реформи, чи про впровадження Мінських угод?
«Без врахування важливості впровадження Мінських угод, найважливішим для України на сьогодні є процес реформ, який здійснюється на основі власного права. У процесі реалізації реформ зусилля України не повинні бути «затьмареними під зовнішнім впливом», – зазначив посадовець. При цьому експерт також звертає увагу на важливість втілення децентралізації в Україні. Він переконаний, що держава повинна бути єдиною та об`єднанню у цьому питанні. Впровадження децентралізації має відбуватись із врахуванням думки громад, бо в іншому випадку вона буде беззмістовною.
Попереду остаточні консультації…
У свою чергу, Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман вважає, що ухвалення змін до Конституції України у частині децентралізації дозволить нам стати успішною європейською державою та здійснити глибинні реформи в інших сферах. «Маємо виклик, який дозволить змінити стару централізовану систему влади, оскільки без змін вона залишить нас у пострадянському сьогоденні. Тоді ми не зможемо зробити якісних сміливих кроків щодо подальших реформ, залучити громадян до прийняття рішень. Сьогодні ми в одному кроці від прийняття рішення стосовно остаточного ухвалення змін до Основного закону. Я глибоко переконаний, що ми здолаємо виклики», – зазначив спікер ВР.
При цьому він заявив, що терміни ухвалення змін до Конституції України в частині децентралізації будуть відомі після консультацій з парламентськими фракціями. «Можливо, буде оголошено про ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації тоді, коли будуть проведені остаточні консультації з політичними силами. Від них залежатиме ухвалення чи неухвалення рішення. Я підкреслюю, я буду голосувати за це рішення і буду його підтримувати», – сказав пан Гройсман.
Спікер також зазначив, що прийняття змін до Конституції в частині правосуддя можливе лише у 2016 р. «Верховна Рада України може направити до Конституційного суду законопроект про внесення змін до Конституції в частині судової реформи на наступному пленарному тижні: 8-11.12.2015 р. Необхідно включити його до порядку денного та направити до Конституційного суду, і тільки після повернення проводити розгляд. Я думаю, що у нас є усі можливості, потрібно ще раз подивитися на всі терміни, щоб вони були виконані для того, аби на наступному тижні розглянути це питання. Ухвалення конституційної реформи в судовій системі в цілому можливо тільки в 2016 р. Голосування можливе тільки за умови наявності підтримки цього питання конституційною більшістю в парламенті. Коли у нас буде 300 голосів – маємо виходити до зали», – заявив Гройсман.
І гроші є, і люди – згодні…
Повертаючись до питання децентралізації, варто зазначити, що у проекті держбюджету-2016 закладено 5,7 млрд грн на децентралізацію. Про це заявив віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. «Сьогодні ми в бюджеті закладаємо 5,7 млрд грн на те, щоб направити ці кошти на три справи. Перша і головна – це підтримка тих громад, які вже об'єдналися (сьогодні об'єдналися 159 місцевих громад). Загалом, процес об'єднання ініціювали 6,3 тис. громад із 12 тис. Ці кошти буде направлено на реалізацію проектів у рамках Фонду регіонального розвитку та програми енергоефективності. Для закінчення процесу децентралізації Україна має 2роки, протягом яких мають бути прийняті необхідні зміни до законодавства.
Крім того, за його словами, за результатами соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», 59% українців розуміють необхідність проведення реформ щодо децентралізації. «Я дуже задоволений результатами соціологічного дослідження. 59% українців розуміють необхідність проведення реформ щодо децентралізації. Це питання регіонального розвитку, це питання передачі повноважень і це питання посилення місцевого самоврядування, а саме – збільшення можливостей впливу простих громадян на ту владу, яка сьогодні управляє безпосередньо на їх території», – сказав він.
Як було зазначено на конференції, Президент Петро Порошенко також заявляє, що завершення процесу децентралізації наблизить місцеву владу до людей «на відстань витягнутої руки». «Важливим є завершення децентралізації, зокрема передача до самоврядних органів бюджетних повноважень і відповідних коштів із залишенням за державою контролюючих функцій. Всі ці кроки наближають місцеву владу до людей на відстань витягнутої руки в рамках єдиної, соборної, унітарної України», – підкреслюється у зверненні гаранта.