19 червня 2015, 12:55

Конституційна реформа: погляд правників

Опубліковано в №24-25 (470-471)

IMG_4722


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Минулого тижня правники обговорили питання конституційної реформи. Так, 8 червня Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України (далі – АПУ) провів засідання для обговорення процесу підготовки проведення конституційної реформи. «У межах Асоціації правників України ми проводили опитування щодо окремих питань конституційної роботи з метою зрозуміти, чи є ця тема цікавою для членів АПУ і зрештою, чи збігаються наші позиції з тим, що зараз обговорюється в державі», – зазначив на початку заходу член Правління АПУ Олександ Ільков, представивши результати опитування з питань конституційного процесу. За його словами, на думку правників, актуальність конституційної реформи зумовлена насамперед внутрішніми чинниками, а саме необхідністю вдосконалення Конституції України для проведення внутрішніх реформ (88% відповідей) та легітимізацією конституційного поля після повернення у лютому 2014 р. до Конституції України у редакції 2004 р. (48%). Водночас, наголосив доповідач, лише 4% тих, хто взяли участь в опитуванні, пов’язують необхідність конституційних змін із реалізацією Мінських домовленостей.

Щодо винесених на опитування питань у сфері правосуддя, практично одностайно (96%) була висловлена необхідність внесення змін до Конституції для ратифікації Римського Статуту. Цікаво, що майже 2/3 учасників опитування (66%) виступили за необхідність збереження чинної конституційної норми про поширення юрисдикції судів на усі правовідносини у державі. Щодо Вищої ради юстиції учасники опитування висловилися за те, що вона має стати єдиним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу (60%), працювати на постійній основі (проти цього виступили лише 12%). Учасники опитування підтримують необхідність зміни складу Вищої ради юстиції (за збереження чинного порядку формування проголосувало лише 4%), до того ж 64% не бачать серед субʼєктів формування ВРЮ Президента України та Верховну Раду України. Також зазначимо, що 48% опитуваних вважають, що в Конституцію має бути закріплена триланкова судова система. 20% вважають, що необхідно залишити чотириланкову систему, а 8% вбачають за необхідне виокремити у Конституції адміністративні суди. Водночас, відповідаючи на це питання 16% респондентів вказали, що з Основного Закону взагалі необхідно виключити положення щодо побудови судової системи. Крім того, під час заходу було зазначено, що правники збираються надати власні пропозиції щодо реформування. «Наша мета – до завершення роботи Конституційної комісії вийти з власними пропозиціями від найпотужнішої правничої спільноти», – зазначив пан Ільков.

Зі свого боку, народний депутат України, член Конституційної комісії Вікторія Пташник, також зазначила, що сподівається отримати від колег консолідовані пропозицій: «Ми зацікавлені у тому, щоб якомога більше правників долучились до роботи, адже саме на них лежить основна робота з розроблення юридичних документів. Окрім того, ми хочемо почути думку всіх учасників процесу, тому сподіваємося, що громадські обговорення пройдуть у якомога більш широкому складі», – зазначила вона. Також під час дискусії пані Пташник наголосила, що виступає за усунення парламенту від формування суддівського корпусу, як і деякі її колеги з Верховної Ради України. Водночас, на її переконання, далеко не всі народні депутати поділять цю думку. Власне, тема деполітизації є дуже актуальною та водночас суперечливою. Так, член Правління АПУ та Конституційної комісії суддя Володимир Кравчук представив принципові положення, на яких будуватиметься робота навколо реформи системи правосуддя. За його словами, одним із найважливіших принципів є деполітизація у призначенні суддів: планується усунути з процесу Верховну Раду України, а за Президентом залишити лише «церемоніальну» роль. Сам Володимир Кравчук проти збереження за Президентом і такої функції, адже вона не несе практичної необхідності, а навпаки може створити зайві перешкоди. «У такому випадку, окрім іншого, виникають питання щодо переведення та звільнення суддів – як у цьому випадку діяти», –  зазначив він. Серед інших пропозицій – скасування 5-річного «випробувального» терміну, збільшення кількості суддів у Вищій раді юстиції тощо.

Статус судді також може зазнати змін, повідомив пан суддя. За його словами, пропонується підвищити віковий ценз (до 30 років) та вимоги до стажу роботи, передбачивши додаткові вимоги з урахуванням спеціалізації та інстанційності. У відповідь гарантії професійної діяльності суддів мають бути підвищені, враховуючи відмову від такої підстави звільнення, як порушення присяги. Також конституційна реформа може наділити Верховний Суд України статусом найвищого судового органу в системі судів. Як було зазначено, Верховний Суд України забезпечує однакове застосування законодавства України судами різних юрисдикцій, визначає неврегульовані законом процедури розгляду судових справ, а також здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, після реформування, пропонується, щоб Верховний Суд виконував касаційну функцію для всіх загальних судів (у складі відповідних палат: цивільної, господарської, кримінальної); функцію перегляду справ за винятковими обставинами щодо судів адміністративної юрисдикції (як зараз). Рішення ВАС України можуть бути переглянуті лише, коли вони суперечать рішенням судів загальної юрисдикції (вони є різними юрисдикціями).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати