Інформаційні технології стрімкими темпами захоплюють всі сфери нашого життя, і заперечувати їх вплив просто неможливо. Сфера ІТ побудувала цифрову економіку, оскільки сприяла появі нових продуктів і сервісів та збільшенню доданої вартості вже наявних, а відтак стала інструментом розвитку сучасної економіки. Тому, незважаючи на всю складність і постійні зміни цієї індустрії, вона має величезний потенціал і ІТ-юристи всього світу намагаються опанувати тонкощі цієї галузі. Не розібравшись в тому, що таке токени, ICO, крипта, неможливо буде врегулювати ці явища належним чином, а отже і скористатися їх перевагами буде набагато складніше.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, 12 квітня 2018 р., Асоціація правників України провела масштабну III Конференцію з ІТ права в Києві. «Минулого року ми говорили про роботів-юристів, а тепер поговоримо просто про майбутнє, а не тільки про юристів», - наголосив, відкриваючи захід, Микита Полатайко, програмний координатор заходу, керівник ІТ-практики Aequo.
Про токенізацію економіки розповів Павло Кравченко, засновник Distributed Lab. За його словами, важливо зрозуміти, що являють собою самі токени, співвідношення з криптовалютами, чим вони можуть бути корисні. Токени є свого роду цифровим активом, які створюються і поширюються серед громадськості через Первісну Пропозицію Монет (ICO) для фінансування розробки проекту. За словами пана Кравченко, токени – це право власності на деякі активи. «Для більшості людей токенізація ідеінтична збору коштів на ICO, але якщо розібратися, токенізація - це процес перетворення бізнесу, що включає в себе безліч компонентів. Якщо заглянути в майбутнє, то токенізація - це переведення у цифрову форму всіх реєстрів прав власності на все», - зазначив пан Кравченко.
У свою чергу на те, як можна дивитися на токени з податкової точки зору, розмірковувала адвокат Оксана Кобзар. За її словами, можна виділити наступні види токенів:
- платіжні токени - як засоби платежу;
- токени користувача, які дають доступ до платформи;
- сек’юритизовані токени, які можуть вважатися цінними паперами;
- інвестиційні;
- гібридні.
Найбільш небезпечними з точки зору оподаткування та законодавчого регулювання, на її думку, є сек’юритизовані токени і токени, які дають доступ до платформи, оскільки тут виникають питання про ПДВ. Разом з цим пані Кобзар наголошує: «Некоректно говорити про оподаткування криптовалюти, оскільки це не майно, щоб накладати на нього податок як на майно. Хоча у Швейцарії є податок на розкіш, який стосується і володіння криптовалютою. Стосовно оподаткування, то коректніше говорити про оподаткування операцій і фінансових результатів таких операцій, залежно від того, який податок накладається. Це стосується таких операцій: придбання і продаж криптовалюти за інші криптовалюти, обмін криптовалюти на фіатні гроші, тобто продаж криптовалюти, виплата доходів/дивідендів бенефіціарам і т.д.».
Для цього потрібно розуміти наступні речі:
- резидентом якої країни є платник податку;
- який це вид доходів;
- де платник отримав доходи;
- де оподатковуються доходи;
- де бенефіціар хоче отримати гроші;
Для майнінгу важливо враховувати ще де знаходиться обладнання та артість електроенергії.
І хоча в жодній країні ще взагалі немає загального розуміння, як це оподатковувати, криптоактиви з податкової точки зору можуть кваліфікуватися як:
- активи - рухоме майно;
- нематеріальні активи;
- фінансові вкладення;
- цінні папери;
- інтелектуальна власність;
- послуги (наприклад, попередня оплата за доступ до платформи);
- борговий інструмент (Сінгапур);
- іноземна валюта;
- засіб платежу або розрахункова одиниця.
Проривною країною у цій сфері стала Білорусь. Так, 21 грудня 2017 р. був прийнятий Декрет №8 «Про розвиток цифрової економіки». Особливості цього документу розкрив у своїй доповіді представник з Білорусі Дмітрій Матвєєв, партнер ЮФ «Алейніков і Партнери». За його словами, відсутність у світі єдиного підходу до регулювання таких відносин та наявність труднощів у відстеженні цих операцій було передумовою для прийняття цього документу і встановлення податкових канікул на 5 років.
«Чи взагалі доцільно встановлювати податкові канікули? На мій погляд, доцільно. Якщо ви хочете залучити до своєї країни капітали інвесторів, зробіть свою країну привабливою для цих інвесторів. Тут, як і в будь-якій стартап-темі, потрібно мислити глобально. Навіщо приймати нормативно-правовий акт виключно стосовно майнінгу? Потрібно в цілому подумати, як врегулювати ці правовідносини з блокчейнами і криптою, щоб країна стала більш привабливою, у т.ч. для інвесторів», - закликає пан Матвєєв.
Ще одним цікавим питанням є смарт-контракти. У вищезгаданому Декреті зазначається: «Особа, яка уклала угоду з використанням смарт-контракту, вважається належним чином повідомленою про умови цієї угоди, в тому числі виражених програмним кодом, поки не доведено інше».
З цього приводу Аляксей Варабєй, голова білоруської блокчейн-асоціації «Технології Розподілених Реєстрів», зазначає: «З технічної точки зору, смарт-контракт представляє собою код, що виконується на базі якої-небудь системи блокчейн. Умови, що прописані в цьому коді, виконуються автоматично при настанні обставин, які цим же кодом передбачені. І саме це дозволяє перетворити код в реальне виконання договору». Разом з цим Назар Поливка, партнер Axon Partners, вказує, що в Україні вже також є подібний законопроект «Про розвиток цифрової економіки» №7485 від 15.01.2018 р. Тож надія ще є.
Отже, говорячи про ІТ, постають питання не лише про інтелектуальну власність, а й про бізнес-моделі, які впливають як на економіку країни, так і на глобальну економіку в цілому. Тут починається боротьба за інвесторів між самими країнами, оскільки ті, що зможуть першими надати можливість ввести цю діяльність у правове поле, створивши при цьому найкращі умови для інвесторів, зможуть залучити інвестиції і, хто знає, може навіть стати центром цифрової економіки.