 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на той факт, що судова система не бажає «пасти задніх» на шляху до тотальної автоматизації та діджиталізації повсякденного життя і робочих процесів у нашому суспільстві, деякі суди нібито й не чули про те, що вже кілька років в Україні існує проект «Електронний суд». Його мета полягає у налагодженні процесу оперативного обміну інформацією в електронному вигляді між судовими установами, учасниками судового процесу, а також іншими державними структурами з метою забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя в Україні.
Деякі суди нібито й не чули… Однак є і такі, які у своїй роботі користуються не тільки тими можливостями, що надає проект. До таких належить Київський районний суд м. Одеси, який 04.10.216 р. організував захід, присвячений результатам впровадження проекту «Електронний суд». Щоб почути та побачити, як працює система, до Одеси приїхали представники національної судової адміністрації Норвегії, Вищої судової та прокурорської ради Боснії і Герцеговини. Також до Київського суду разом з іноземцями приїхали представники Вищої ради юстиції: голова Ігор Бенедисюк, член ВРЮ Тетяна Малашенкова, начальник відділу міжнародного співробітництва секретаріату ВРЮ Владислав Гуртенко та головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва секретаріату ВРЮ Дар’я Богатчук.
«Ми будемо заохочувати функціонування «Електронного суду» в Україні. До нового року має бути затверджене положення про електронний суд. І з наступного року, якщо парламентарі приймуть процесуальні кодекси, для цього буде більш широка платформа. Маємо надію, що в майбутньому більшість державних органів підтримають цю ідею та всіляко сприятимуть їй. Проект «Електронний суд» – це реальна допомога судам для заощадження коштів», – зазначив Ігор Бенедисюк.
Голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін подякував за надану довіру та запевнив, що як тільки будуть внесені необхідні зміни до процесуального законодавства, результат успішного впровадження електронного судочинства по всій Україні не забариться.
Досягнення впровадження проекту «Електронний суд» на Одещині іноземним гостям презентував начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області Володимир Куценко. За його словами, проект вдалося реалізувати завдяки підтримці Проекту USAID «Справедливе правосуддя», які допомогли з наданням обладнання та організації. Ініціатором запровадження проекту виступила Рада суддів України разом із Державною судовою адміністрацією та ТУ ДСА в Одеській області. Учасниками проекту стали три суди – Апеляційний суд Одеської області, Київський районний суд м. Одеси та Овідіопольський районний суд м. Одеси. За словами доповідача, у процесі впровадження проекту важливим моментом було долучення до співпраці державних органів, зокрема Головного управління юстиції в Одеській області, Прокуратура Одеської області, Головного регіонального управління поліції в Одеській області, а також органів виконавчої, міграційної служби та ін.
За словами пана Куценка, метою проекту є обмін документами між державними органами та громадянами на єдиній електронній платформі. Його ціль – це прийом будь-яких документів в електронному вигляді, підписаних електронним цифровим підписом, від держорганів, адвокатів та громадян. Також доповідач повідомив що в планах є запровадження електронної медіації, в контексті якої громадянин, ввівши до системи проблему, з якою він бажає звернутися до суду, міг побачити, скільки часу та коштів потребує її вирішення в судовому порядку. На його думку, таким чином може зменшитися кількість судових позовів.
Переваги роботи проекту «Електронний суд», про які розповів начальник ТУ ДСА в Одеській області, – це доступність, прискорення строків розгляду, заощадження коштів, прозорість правосуддя.
На переконання судді Київського районного суду м. Одеси Володимира Петренка, на законодавчому рівні необхідне закріплення можливості направлення позовних заяв як у письмовій, так і в електронній формі. Він зазначив, що формування справи в письмовому вигляді є важливим моментом. У більшості випадків ця справа залишиться в суді першої інстанції, але вона повинна бути. «З-поміж процесуальних кодексів лише КАС і КПК України дозволяють сповіщати учасників процесу за допомогою смс-повідомлень та електронної пошти. При цьому ні ЦПК, ні ГПК таких положень не містить. Тому слід доповнити ч. 6 ст. 74 ЦПК та ч. 1 ст. 64 ГПК України положеннями про можливість повідомлення або виклику осіб, які беруть участь у справі, за допомогою електронної пошти», – наголосив суддя.
Ще одним недоліком, про який зазначив пан Петренко, є те, що забезпечення автоматизованої системи документообігу суду вже застаріле, воно не дозволяє повною мірою реалізувати можливості електронного суду. Також Володимир Петренко наголосив на важливості створення електронного особистого кабінету для адвокатів, які можуть зареєструватися в системі та отримати доступ до матеріалів справи. На його думку, це повинно спростити роботу захисника.
Генеральний директор Судової адміністрації Королівства Норвегія Свен Маріус Урке відзначив, що він вражений тим, як наша країна справляється з труднощами, які виникають. Він переконаний, що незважаючи на негативні новини про Україну, які нерідко лунають у Норвегії, співпраця з нами, а також з Боснією і Герцеговиною, буде лише позитивною. За його словами, Норвегія посідає 2-ге місце у питаннях відцифрування документів у судовій системі, випереджає її лише Мальта. В бюджеті країни на 2017 р. значні кошти закладено на запровадження електронно-цифрових технологій в судах.
За його словами, електронний цифровий підпис при надсиланні документів не використовують. Листи просто прикріплюють до e-mail та відправляють. І так відбувається обмін документами між судовими органами. «У своїй країні маємо дві робочі системи для обміну документами: через поштову службу та використовуючи електронний портал. Але в майбутньому ми плануємо позбавитися від першої опції, зобов’язати адвокатів та юристів користуватися лише електронним порталом. А громадянам надати можливість на кілька років продовжувати користуватися поштою», – повідомив норвежець. Він переконаний, що вкладення коштів у роботу електронної системи може повністю окупитися завдяки економії, яку принесе її робота. Тут можна брати приклад з норвезьких банків, які намагаються перекласти основну роботу на сторону користувачів.
Основною проблемою, на думку Свена Маріуса Урке, є ментальність, а не технології. «Необхідно змінити мислення суддів та учасників процесу. Адже в Норвегії є судді, які сподіваються, що підуть на пенсію до того, як запрацює електронне судочинство, щоб не довелося навчатися», – резюмував норвежець.
Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вищої ради суддів Боснії і Герцеговини Есмін Берхамовіч розповів присутнім, що його країна почала працювати з IT-технологіями в системі судочинства ще 10-12 років тому. Цей інструмент дозволяє зробити правосуддя більш прозорим та якісним. Його було запроваджено як один з елементів судової реформи. «Перше з цифрових рішень – це база даних для обміну інформацією між суддями, прокурорами, адвокатами й іншими учасниками процесу, щоб справи могли між ними легко розподілятися», – підкреслив доповідач.
За його словами, 10 років тому Боснія і Герцеговина не мала достатньо коштів для повноцінного запровадження електронного судочинства. У вирішенні цієї проблеми їй допоміг ЄС, в тому числі Норвегія. Зараз у Боснії та Герцеговині немає електронної системи для подачі позовів до суду, у зв’язку з відсутністю законодавчого закріплення цього процесу.
«В нашій країні судді активно користуються електронною системою. Всі документи, що створюються під час процесу, завантажуються на сервери. Дані в електронному форматі контролюються судом. Передача документів між судами різних інстанцій також фіксується в системі. В судах створюються електронні архіви для зберігання справ. Завдяки цим архівам, втрата чи пошкодження справ стала неможливою», – підкреслив іноземний експерт.
Після кількагодинної дискусії та вивчення теорії учасники заходу перейшли до практики. Організатори запросили своїх іноземних гостей на екскурсію судом та його структурними підрозділами, щоб ті на власні очі змогли побачити роботу «Електронного суду» в дії. Потім іноземців запросили на судове засідання, на якому продемонстрували розгляд справи, яка надійшла до суду в електронному вигляді.